Постанова № 32342363, 04.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 липня 2013 р. № 820/3594/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі Сковира Л.Ю.

за участю:

представника позивача - Любимий О.М., що діє за довіреністю від 25.04.2013 року

представника відповідача - Марченко І.В., що діє за довіреністю від 26.03.2013 року № 1374/9/10.0-15

розглянув у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експімтранс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати незаконним наказ Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ще "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Експімтранс", код ЄДРПОУ 37367637" від 07.02.2013 № 277; скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.13 № 0000870221.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на невідповідність оскаржуваного податкового-повідомлення рішення вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експімтранс" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Основ'янській МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та є платником ПДВ.

Судом встановлено, що Начальником Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, був виданий наказ № 277 від 07.02.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Експімтранс" (а.с. 3 т. 1).

Фахівцями Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експімтранс" щодо взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Інтехліс» за період лютий 2011 року, квітень 2011 року - червень 2011 року, серпень 2011 року - червень 2012 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 1195/22.1-04/37367637 від 20.02.2013 року (а.с. 1-186 т. 2).

Суд, оцінюючи рішення суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було направлено на адресу позивача запит вих. № 10087/10/22-204 від 29.08.2012 про надання інформації та її документального підтверджень.

Вказаний запит було отримано позивачем 05.09.2012 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 43 т. 1).

Відповідно до ч. 1-3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

З дослідженого судом запиту № 10087/10/22-204 від 29.08.2012 встановлено, що останній в повному обсязі відповідає вимогам п. п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Позивачем на вказаний запит не було направлено відповідь до податкового органу у вказані законом строки.

Враховуючи, що позивачем було отримано обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, однак витребувані документи та пояснення не були надані відповідачу, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача по призначенню документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Експімтранс" щодо взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Інтехліс» за період лютий 2011 року, квітень 2011 року - червень 2011 року, серпень 2011 року - червень 2012 року, у зв'язку з ненаданням позивачем на обов'язковий письмовий запит податкового органу письмових пояснень та витребуваних документів.

У зв'язку з зазначеним, суд вказує на відповідність оскаржуваного позивачем наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позапланової виїзної перевірки ТОВ "Експімтранс" від 07.02.2013р. № 277 вимогам діючого законодавства.

Також судом встановлено, що відповідно до висновків Акту перевірки № 1195/22.1-04/37367637 від 20.02.2013 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податкове зобов'язання на загальну суму 328623,00грн. у тому числі: лютий 2011 року - 3000 грн.; квітень 2011 року -10 795 грн.; травень 2011 року - 53 969 грн.; червень 2011 року 21 642 грн.; серпень 2011 року 24 071 грн.; вересень 2011 року - 16 270 грн.; жовтень 2011 року 23 968 грн.; листопад 2011 року - 32 838 грн.; грудень 2011 року 24 495 грн.; січень 2012 року 31 570 грн.; лютий 2012 року 14 193 грн.; березень 2012 року - 26 630 грн.; квітень 2012 року - 25 927 грн.; травень 2012 року - 19 255 грн.; встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого було завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 685659,00грн. у тому числі: лютий 2011 року - 79 333 грн., квітень 2011 року - 22 897 грн., травень 2011 року -129 532 грн., червень 2011 року 21 809 грн., серпень 2011 року 24 834 грн.; вересень 2011 року - 78 695 грн., жовтень 2011 року 24 116 грн., листопад 2011 року - 59 606 грн., грудень 2011 року 24 743 грн., січень 2012 року 31 606 грн. лютий 2012 року 14 193 грн., березень 2012 року - 55 497 грн., квітень 2012 року - 27 135 грн. за травень 2012 року - 91 663 грн. та як наслідок позивачем занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті на загальну суму 357 036 грн., у тому числі: за лютий 2011 року - 76 333 грн. . за квітень_2011 року -12 102 гри. за травень 2011 року - 75 563 грн. за червень 2011 року 167 грн.; за серпень 2011 року 763 грн.; за вересень 2011 року - 62 425 грн. за жовтень 2011 року 148 грн.; за листопад 2011 року - 26 768 грн. за грудень 2011 року 248 грн.; за січень 2012 року 36 грн.

На підставі Акту перевірки № 1195/22.1-04/37367637 від 20.02.2013 року Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000870221 від 24.04.2013р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 405257,75 з яких: 357036,00 грн. за основним платежем, та 48221,75 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10, т. 1).

З дослідженого судом Акту перевірки № 1195/22.1-04/37367637 від 20.02.2013 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за угодами, укладеними між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Інтехліс».

Суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Експімтранс" (замовник) та ТОВ «Інтехліс» (виконавець) був укладений Договір № 01/02 від 01.02.2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за оплату та за рахунок замовника вести переговори і укладати від свого імені договори надання транспортних послуг по перевезенню вантажу замовника автомобільним транспортом в міжнародному сполученні по цінам, сталим на транспортному ринку (а.с. 210-212 т. 11).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акти приймання-виконаних робіт (а.с. 134-196 т. 5, 199-250 т. 5,1-24 т. 6, 99-182 т. 6, 25-102 т.7, 2-68 т. 8, 150-250 т. 8,3-95 т. 9,181-22 т. 9, 224-225 т. 9, 228-249 т. 9, 134-185 т. 10, 187-201 т. 10, 231 т. 10, 237-250 т. 10, 1-8 т. 11).

Вартість послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтехліс», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ТОВ «Інтехліс» на адресу позивача були виписані податкові накладні (а.с. 70-134 т. 5, 25-49 т. 6, 51-98 т. 6, 183-207 т. 6, 209-2013 т. 6, 215-250 т. 6, 107-240 т. 7, 71-145 т. 8,96-180 т. 9, 1-25 т. 10, 26-41 т. 10, 42-118 т. 10, 202-226 т. 10, 229-231 т. 10).

Замовлені позивачем у ТОВ «Інтехліс» послуги, були попередньо замовлені позивачу ТОВ «Саноил», ТОВ «Полимерград», ФОП «ОСОБА_4», ТОВ «І.С.Т.-Р.Е.Й.Л.», ПП. ОСОБА_5, ТОВ «Рост Капитал Інвест», ТОВ «ТД Алтай Шина», ЗАТ «Новий стиль», ТОВ «Веста», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Югтехмаш-98», ВАТ «Завод ім. Фрунзе», ТОВ «Автомир-Транс», ТОВ «Фавориттранс», ТОВ «Юніверс Лоджистік Партнер», ФОП ОСОБА_8, ПП «Балкатранс-Логистик», ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Ренотранссервісплюс», ТОВ «Алерс-Укарїна», ТОВ «Техноком», ТОВ «ТПК «ОМЕГА-Автопоставка», ТОВ «ТД Дніпро пласт», ТОВ «Мир павільйонів»,ТОВ «Сонора-Харків», ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ТОВ «СП АВЕК-Сонора», ТОВ «КОМОРА-С», ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ПП «Транс-Логістик», ТОВ «Алерс-Україна», ТОВ «Рост капитал інвест», ФОП ОСОБА_14, ТОВ «СІБ Сервіс», ТОВ «Укркама», ПП ОСОБА_15, ТОВ «Едлельвейс», ПП «Юніс-Теп», ТОВ «Трансателлит», ПП «Фурби-транс», ПП «Фреш Мелон», ТОВ «Еко стандарт 10», ТОВ «Юниснек Продакшин», ТОВ «Компанія «Авангард Торг», ТОВ «Консалтинговий центр «Брокер», ТОВ «ТЄФІЯ», ТОВ «Телко Україна», ТОВ «Поли-Импекс», ПП «СИА-2007», ФОП ОСОБА_17, ТОВ «Алегра», ПП «Девік», ТОВ «Монтенергомаш», ТОВ «Лада Люкс», ТОВ «Ласунка», ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ДТЕП «ІСТ-Захід», ФОП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_21, ТОВ «Трансимперіал-М», ТОВ Фірма «Трак», ТОВ «ОК Логистик», ФОП ОСОБА_22, ТОВ «ТХ», ПП ОСОБА_23, ТОВ «Укринвест 3000», ТОВ «С.И. Групп Транс», ТОВ фірма «Промснабсервіс», ТОВ «Укравтозапчастина», НП «Люкс-Х» (ТОВ), ПП «ОПСВ», ТОВ «Кєпітал Лоджистік енд Транспорт Юкрейн», ТОВ «КСТ Груп Україна», ТОВ «МТК Фортекс», ТОВ «ЄДАСА», ТОВ «Система-3 Оптима», ТОВ «Корона-Сервіс» ТОВ «Ресурс Плюс», ТОВ «Логистик -Авто-Плюс», ФОП ОСОБА_25, ФОП ОСОБА_26, ТОВ «Трок», ТОВ «БПФ Компанія Аврора Експресс», ЧПТФ «ЮСИ», ВТ «Олімп», ТОВ ПК «Индастрил», ПП «Ескорт-2003», ТОВ «ТК»Дав Транс», АООТ «Харківський канатний завод», ФОП ОСОБА_28, ТОВ «Монитор», ЗАТ «ТД ИРБИС», ПП «Девік», ТОВ «Рио», ТОВ «Промислова енергія», ТОВ «Українська Тентовая компанія», ТОВ «Макс Пак», ТОВ «Поли-импекс», що підтверджується заявками на транспортно-експедиційне обслуговування, заявкам на надання транспортних послуг, договорами (а.с. 213-250 т. 11, 1-249 т. 12, 1-43 т. 13).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 01/02 від 01.02.2011 року, укладеного між ТОВ «Експімтранс» та ТОВ «Інтехліс».

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Експімтранс" (замовник) та ТОВ «Альфа-Мед 2006» (виконавець) був укладений Договір поставки № 21-П від 21.05.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю в обговоренні строки товари, а покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити за них певну суму у порядку та на умовах визначених цим договором.

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки № 21-П від 21.05.2012 року ТОВ «Альфа-Мед 2006» було придбано токоприймач бічний 6ТП.260.012, блок силові апарати 6ТП.031.207-01, блок гальмівних резисторів 6ТП.277.260, що підтверджується накладною від 25.05.2013 року (а.с. 163-170 т. 1).

Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Альфа-Мед 2006», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ТОВ «Альфа-Мед 2006» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 2502 від 25.02.2013 року (а.с. 176 т. 3 ).

Замовлені позивачем у ТОВ «Альфа-Мед 2006» товарно-матеріальні цінності за вказаним вище договором, були попередньо замовлені позивачу ТОВ «Промагроресурс», що підтверджується договорами, податковими накладними.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору 21-П від 21.05.2012 року, укладеного між ТОВ "Експімтранс" та ТОВ «Альфа-Мед 2006».

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Експімтранс" (замовник) та ТОВ «Інтехліс» (виконавець) був укладений Договір поставки № 07/02п від 07.02.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю в обговоренні строки товари, а покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити за них певну суму у порядку та на умовах визначених цим договором.

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки № 07/02п від 07.02.2011 року ТОВ "Експімтранс" було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними від 29.09.2011 року, від 29.08.2011 року, від 29.08.2011 року, від 06.04.2011 року, від 24.02.2011 року, від 07.10.2011 року, від 20.05.2011 року (а.с. 104 т. 7, 69, 146-147 т. 8, 223,227 т. 9, 186,236 т. 10 ).

Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтехліс».

ТОВ «Інтехліс» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 593 від 13.12.2011 року, № 483 від 09.11.2011 року, № 484 від 09.11.2011 року, 536 від 10.11.2011 року, № 360 від 07.10.2011 року, № 474 від 18.05.2011 року, № 551 від 20.05.2011 року № 291 від 12.05.2011 року, № 551 від 20.05.2011 року, № 160 від 06.04.2011 року, № 240212 24.02.2011 року (а.с. 50, 207-208, 214 т. 6, 103 т. 8, 222, 226 т. 9, 25,41,119,227 т. 10, ).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Інтехліс» було виконано договір поставки № 07/02п від 07.02.2011 року, товарно-матеріальні цінності отримані від ТОВ «Інтехліс» були в подальшому реалізовані ООО «Иневей», ТОВ «Жанаарык», ООО «Промагроресурс», що підтверджується копіями договорів, вантажних митних декларацій (а.с. 172-173, 174-175,180-181,189-190, 195-197, 202, 207-212 т. 11).

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Експімтранс" (замовник) та ПП «Лайнстар» (виконавець) був укладений Договір № 01/03 від 01.03.2012 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за оплату та за рахунок замовника вести переговори і укладати від свого імені договори надання транспортних послуг по перевезенню вантажу замовника автомобільним транспортом в міжнародному сполученні по цінам, сталим на транспортному ринку (а.с. 204-206 т. 11).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акти виконаних робіт (а.с. 187-227 т. 2, 177-235 т. 3).

Вартість послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Лайнстар», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ПП «Лайнстар» на адресу позивача були виписані податкові накладні (а.с. 228-250 т. 2, 1-25, 119-175 т. 3).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ПП «Лайнстар» було виконано договір 01/03 від 01.03.2012 року. Замовлені у ПП «Лайнстар» послуги, були в подальшому реалізовані позивачем, що підтверджується податковими накладними, договорами.

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Експімтранс" (замовник) та ПП «Електродизель» (виконавець) був укладений Договір № 01/02 від 01.02.2012 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за оплату та за рахунок замовника вести переговори і укладати від свого імені договори надання транспортних послуг по перевезенню вантажу замовника автомобільним транспортом в міжнародному сполученні по цінам, сталим на транспортному ринку (а.с. 207-209 т. 11).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акти виконаних робіт (а.с. 1-84 т. 4, 1-69 т. 5).

Вартість послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Електродизель», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ПП «Електродизель» на адресу позивача були виписані податкові накладні (а.с. 228-250 т. 2, 85-240 т. 4).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ПП «Електродизель» було виконано договір 01/02 від 01.02.2012 року. Замовлені у ПП «Електродизель» послуги, були в подальшому реалізовані позивачем, що підтверджується податковими накладними, договорами.

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "Експімтранс" (замовник) та ПП «Електродизель» (виконавець) був укладений Договір поставки № 2п від 01.02.2012 року.

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки № 2п від 01.02.2012 року ТОВ "Експімтранс" було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 26-27 т. 3).

Вартість придбаних у ПП «Електродизель» товарно-матеріальних цінностей товару сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Електродизель».

ПП «Електродизель» на адресу позивача були виписані податкові накладні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ ПП «Електродизель» було виконано договір поставки № 2п від 01.02.2012 року року. Товарно-матеріальні цінності, які були отримані від ПП «Електродизель» позивачем в подальшому були реалізовані ООО «КЕРАМЫЧ», що підтверджується договорами, ВМД (а.с. 144-145, 151-153т. 11).

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та витрат без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених ДПІ у Московському районі м. Харкова та Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС актах про неможливість проведення зустрічних звірок, то суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення позивачем правопорушення податкового законодавства.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість, податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, платника податку на прибуток, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Інтехліс» на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ та витрат суми витрат та ПДВ, сплачені у складі вартості товарів та послуг отриманих від ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Інтехліс».

Крім того, суд зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000870221 від 24.04.2013 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експімтранс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення-задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000870221 від 24.04.2013 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови було виготовлено 09.07.2013 року.

Суддя Волкова Л.М.