Рішення № 32335670, 04.07.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1458/13-ц

Провадження №2/173/793/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2013 м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання - Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 10 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» (в особі закритого акціонерного товариства «Діавест+») та ОСОБА_1 було укладено договір № 08061001 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу ІТ-обладнання, тобто повністю виконав свої договірні обов'язки. Відповідач, в свою чергу, порушив умови порядку розрахунків у зв'язку з чим станом на 25 травня 2013 року заборгованість складає 13 382 грн. 64 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також стягнути на його користь понесені ним судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.39).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 5 ст.74 Цивільного процесуального кодексу України повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

У відповідності до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

10 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством "Діавест+", яке діяло на підставі довіреності від імені закритого акціонерного товариства "Лізинг Інформаційних технологій" та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу №08061001 (а.с.6), згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав ІТ-обладнання вартістю 6621 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна № 20051061 від 10 червня 2008 року (а.с. 14).

Згідно з п. 3.1. клієнт мав сплачувати на користь оператора платежі згідно з умовами пакету LeaseІТ в строк до 20 числа поточного місяця. Відповідно до умов договору передбачена щомісячна сплата вартості обладнання рівними частинами протягом 2 років зі сплатою процентів за надання фінансування у розмірі 2 % від первісної вартості обладнання за кожний місяць до повної виплати вартості обладнання. Пунктом 7.1 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseІТ передбачено, що право власності на обладнання переходить до клієнта після повної виплати вартості обладнання. Умовами договору також передбачено, що у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, Оператор LeaseІТ залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється Клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши із закритим акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій" договір фінансового лізингу та отримавши обладнання на умовах строковості та платності ОСОБА_1 допустив порушення строків щомісячних платежів, що призвело до виникненя заборгованості, яка становить 13383 грн. 64 коп., в тому числі борг за фінансову комісію (проценти за надання фінансування) та суму індексації (а.с. 18-19).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання зобов'язання. Так п. 14.2 Правил отримання ІТ-обладнаня, інших товарів та послуг у системі LeaseІТ встановлено, що у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseІТ плату за прострочення платежу: в розмірі 5 відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором. Згідно розрахунку позивача (а.с.18-19) за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору нараховано штраф в сумі 3179 грн. 04 коп.

Згідно з розрахунком позивача відповідачем було сплачено платежі на суму 12160 грн., а саме: 8980 грн. 96 коп. - щомісячні платежі та 3179 грн. 04 коп. - штрафні санкції.

Доказів повернення заборгованості, зміни або розірвання договору на день ухвалення рішення сторонами суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив зобов'язання щодо своєчасного здійснення щомісячних платежів та суми індексації у відповідності до умов договору, тому вимоги позивача є законним, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати понесені позивачем, а саме судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215, 224-233 Цивільного процесуального України ; ст. ст. 526, 530, 653, Цивільного кодексу України, Законом України «Про фінансовий лізинг», суд

ВИРІШИВ :

Позов приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» (просп. Оболонський, 28, м. Київ, р/р 26008037217801 в АТ «УКРСИББАНК», м. Харків МФО 351005, код ЄДРПОУ 33149830) заборгованість в сумі 13383 грн. 64 коп. та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко