Постанова № 32335282, 26.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року 09 год. 05 хв. № 826/2441/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службидо Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта Трейдінг»про стягнення податкового боргу з розрахункового рахунку платника податків у банку в сумі 94 763, 32 грн. та накладення арешту на кошти, що знаходиться у банку, на таку суму боргу, - В С Т А Н О В И В

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта Трейдінг» (далі - ТОВ «Орбіта Трейдінг», Відповідач) про стягнення податкового боргу з розрахункового рахунку платника податків у банку в сумі 94 763, 32 грн. та накладення арешту на кошти, що знаходиться у банку, на таку суму боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що Відповідач має заборгованість перед державним бюджетом по податку на додану вартість на суму 94 763, 32 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою ТОВ «Орбіта Трейдінг» сум узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених та визначених йому податковою інспекцією за результатами проведення камеральної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2013 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/2441/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року дану справу призначено до судового розгляду на 19 червня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не з'явився належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

19 червня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Орбіта Трейдінг» (ідентифікаційний код 35481798) зареєстроване як юридична особа 17 жовтня 2007 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, та починаючи з 23 жовтня 2007 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків.

Відповідно до письмової заяви позивача б/н і б/д, поданої до канцелярії суду 27 травня 2013 року, ТОВ «Орбіта Трейдінг» має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, а саме:

- № 26009006468001 в Київській філії ПAT КБ«Південкомбанк», м. Київ (МФО 320876);

- № 26000000287901 в ПАТ «Юнекс банк», м. Київ (МФО 322539);

- № 26005104317001 в АТ «Імексбанк» (МФО 328384);

- № 26001014042760 в Філії АТ «Укрексімбанк», м. Київ (МФО 380333).

Протягом 2010 та 2012 років ТОВ «Орбіта Трейдінг» подало до ДПІ у Печерському районі м. Києва наступну податкову звітність з податку на додану вартість: Податкову декларацію за червень 2010 року (вх. № 301590 від 20.07.2010р.), в якій задекларувало суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з цього податку в розмірі 10, 00 грн.; Податкову декларацію липень 2010 року (вх. № 373574 від 19.08.2010р.), в якій задекларувало суму податку в розмірі 10, 00 грн.; Податкову декларацію за травень 2012 року (вх. № 9034883912 від 19.06.2012р.), в якій задекларувало суму податку в розмірі 13, 00 грн.; Податкову декларацію за липень 2012 року (вх. № 9050290397 від 20.08.2012р.), в якій задекларувало суму податку в розмірі 97, 00 грн.; Податкову декларацію за вересень 2012 року (вх. № 9065205583 від 19.10.2012р.), в якій задекларувало суму податку в розмірі 196, 00 грн.; Податкову декларацію за жовтень 2012 року (вх. № 9073282115 від 20.11.2012р.), в якій задекларувало суму податку в розмірі 100, 00 грн.; Податкову декларацію за листопад 2012 року (вх. № 9080720263 від 20.12.2012р.), в якій задекларувало суму податку в розмірі 100, 00 грн. Дані суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість були частково сплачені.

Крім того, 18 вересня 2012 року працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена камеральна перевірки даних, задекларованих ТОВ «Орбіта Трейдінг» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 18.09.2012р. за № 718/1503. В ході проведення такої перевірок Позивачем виявлено випадки неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок власного податкового номеру, та відповідно заниження суми податкового зобов'язання з цього податку за липень 2012 року в сумі 75 533, 00 грн., внаслідок чого Відповідачу нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 94 416, 00 грн. (в т.ч. 75 533, 00 грн. - основного платежу, 18 883, 00 грн. - штрафна санкція) згідно податкового повідомлення-рішення (форми «Р») від 08.11.2012р. за № 0015901503.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012р. за № 0015901503 не було вручене підприємству, що підтверджується довідкою відділу зв'язку на поштовому відправленні (копія якого наявна в матеріалах справи).

Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку та сплати суми донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість суду не надано.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок сплати грошових зобов'язань (податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій) юридичних або фізичних осіб до бюджетів з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення податкового законодавства, та, одночасно, визначає процедуру оскарження рішень, дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Також, відповідно до п. 57.3 ст. 57 зазначеного Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

З огляду на те, що доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.11.2012р. за № 0015901503 в судовому або адміністративному порядку, а також доказів сплати Відповідачем у повних обсягах сум податкових зобов'язань вказаних у перелічених вище податковій звітності з податку на додану вартість та суми грошового зобов'язання, визначеної згідно згаданого вище податкового повідомленні-рішенні, суду не надано, вказані суми визнаються податковим боргом.

ДПІ у Печерському районі м. Києва виставила ТОВ «Орбіта Трейдінг» першу і другу податкові вимогу № 1/6387 від 04.06.2010р. та № 2/1088 від 20.09.2010р. на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 170, 49 грн. Обидві вказані податкові вимоги були вручені Відповідачу органом пошти 20 серпня та 24 вересня 2010 року, що засвідчується наявними матеріалами справи.

ПК України виставлення додаткової податкової вимоги в разі не відкликання (в т.ч. у зв'язку з погашенням суми податкового боргу) попередніх вимог, сформованих у відповідності до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (що діяв до 01 січня 2011 року не передбачено.

Доказів оскарження цих податкових вимог в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Станом на момент розгляду справи сума податкового боргу в заявленій до стягнення сумі залишається непогашеною, що підтверджується витягами з облікових карток платника податків ТОВ «Орбіта Трейдінг» по названим вище платежам станом на 31 грудня 2012 року та 30 квітня 2013 року, а також довідками ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.05.2013р. № 4219/9/19.1-09, від 18.06.2013р. № 159/9/19.1-09.

З метою погашення Відповідачем податкового боргу в досудовому порядку Позивачем були вжиті наступні заходи для погашення податкового боргу, а саме: направлено запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 04.08.2010р. № 45095/10/24-211 щодо наявності у Відповідача нерухомого майна, на який надійшла відповідь від 20.09.2010р. за № 37815 (И-2010) з відомостями про відсутність зареєстрованих об'єктів нерухомості, та запит до УДАІ МВС України у м. києві від 14.01.2013р. № 282/9/19-1-09 - на який відповідь досі не надійшла.

Доказів погашення заявленої суми податкового боргу чи звернення до органу державної податкової служби із заявами про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду не надано.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заявленої суми боргу.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку на суму податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 цього Кодексу.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у ст. 94 ПК України.

Так, відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п. 94.2 ст. 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п. 94.2 ст. 94 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, податкові органи в силу пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника майна достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. Наведена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013р. № 642/12/13-13.

При цьому суд звертає увагу на те, що арешту коштів платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Натомість факт вжиття ДПІ у Печерському районі м. Києва всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, та відповідно факт відсутності в ТОВ «Орбіта Трейдінг» майна достатнього для погашення податкового боргу майна, позивачем не доведені.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд вбачає наявних підстав для задоволення позовної вимог про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку на суму заявленого податкового боргу.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Стягнути з усіх рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта Трейдінг» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 15, офіс 6, ідентифікаційний код 35481798) в банківських установах, що будуть виявлені під час виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 94 763 (дев'яносто чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 32 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова