Рішення № 32334719, 03.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.2013р. Справа № 905/2026/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., судді Тоцького С.В., судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісною позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк

до відповідача 1:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до відповідача 2:Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом: Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьк

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації», м.Донецьк

про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2012

за зустрічною позовною заявою:

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк

до відповідача 2:Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк

провизнання права власності

за участю уповноважених сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач 1 за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2 - представник по довіреності від 18.03.2013

від відповідача 1 за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3 - представник по довіреності №382 від 05.03.2013

від відповідача 2 за первісним та зустрічним позовом - не з'явився

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом: ОСОБА_4 - представник по довіреності від 11.01.13

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

27.03.2013 позивач через канцелярію суду до матеріалів справи надав заяву б/н від 26.03.13 про доповнення позову, в якій надав пояснення щодо, пред'явлення позовних вимог до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» та укладання додаткової угоди №1 від 02.09.2012 до попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2012. Крім того, пояснив, що станом на день подання позову основний договір укладено не було з причини відсутності у відповідача 1, правовстановлюючих документів, які за поясненнями останнього, йому не може надати відповідач 2, хоча позивач вважає, що відповідач 1, мав право на укладання вищезазначеного договору та зобов'язаний був укласти основний договір.

Ухвалою господарський суд від 01.04.2013р. прийняв зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - приміщення №3 (три), 8 (вісім) площею 30,9 кв.м., що складає 12/100 ідеальної частки приміщення площею 236,3 кв.м., на 2-му поверсі житлового будинку літ.А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 177,5 кв.м., що складає 37/100 частини від приміщення площею 473,9 кв.м. у житловому будинку літ.А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - будівлю автогаражу літ.Л-1, загальною площею 1001,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 до спільного розгляду з первісним позовом по справі №905/2026/13.

08 квітня 2013 від відповідача 2, через канцелярію суду у матеріали справи надійшов відзив на позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу недійсним, в якому заперечив проти задоволення первісного позову, проте не заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви з підстав того, що позивач за зустрічним позовом набув право звернення на предмети іпотеки, відповідно до якого було укладено попередній договір купівлі-продажу, оскільки він не виконав свої обов»язки щодо повернення позики, яка саме й була забезпечена зазначеними договорами іпотеки. Крім того, зазначив, що ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку попередив відповідача 2, про реалізацію заставленого майна з пропозицією використати його переважне право на придбання цього майна, але з причин відсутності грошових коштів, він не змог скористатись цим правом.

Ухвалою господарського суду від 08.04.13 розгляд справи відкладено на 29.04.13р., у зв'язку з необхідністю надіслання запиту до державного реєстратора Донецької міської ради про надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17 квітня 2013 через канцелярію суду у матеріали справи надійшла заява вих.№10939 від 17.04.2013р. Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку, в якій останній просив допустити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, ВАТ «Донбасканалбуд», м. Донецьк за первісним позовом.

Заява була мотивована тим, що на виконанні у вищевказаному відділі перебуває зведене виконавче провадження №373259933 від 01.04.2013р. з примусового виконання виконавчих листів та наказів. В процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем на все майно боржника ВАТ «Донбасканалбуд» накладено арешт, про що внесені відповідні записи до єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна. Разом з цим, 12.04.2013р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить вказаному підприємству.

Суд задовольнив дане прохання, про що було викладено в ухвалі від 17.05.2013р.

29 квітня 2013 через канцелярію суду у матеріали справи від Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації» м.Донецьк надійшло клопотання від 29.04.2013р., в якому товариство просило суд залучити його до участі у справі №905/2026/13, в якості третьої особи з підстав того, що він є лізингоодержувачем спірного майна. Суд відмовив у його задоволенні, оскільки заявником не було надано жодного доказу в підтвердження доводів викладених у клопотанні, а також не обґрунтовано, яким саме чином рішення по справі може вплинути на його права та обов»язки.

Відповідач 1 за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) надав супровідний лист від 17.05.13 разом з письмовими поясненнями, щодо заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 за первісним позовом, в яких зазначив, що предмет спору за зустрічною позовною заявою не порушує інтересів Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьк, оскільки договори іпотеки були укладені на законних підставах. Крім того, на час укладення договорів позики, іпотеки та попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна із позивачем, спірне майно було вільне від обтяжень та претензій, про що свідчить витяг у справі приватного нотаріуса ОСОБА_7 Також відповідач 1, звертає увагу суду на те, що 01.04.13 ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьк відкрив зведене виконавче провадження, а 12.04.13 був накладений арешт на нерухоме майно, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_1.

17.05.13 через канцелярію суду у матеріали справи від відповідача 2 за первісним та зустрічним позовом надійшов супровідний лист від 17.05.13 разом з письмовими поясненнями, щодо заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 за первісним позовом, в яких підтримав вищевикладену позицію відповідача 1, за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою), а також пояснив, що перехід права власності на спірне майно до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк не вплине на розрахунки за виконавчими листами, оскільки у Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк є інше майно, про яке він мав право заявити державному виконавцю до процедури накладення арешту на майно, але такого права він був позбавлений.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за первісним позовом, 17.05.13 звернулась до суду з відзивом на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою у повному обсязі з мотивів викладених у вищевикладеній заяві вих.№10939 від 17.04.2013р.

Вдруге, а саме 17 травня 2013 через канцелярію суду у матеріали справи надійшло клопотання б/н, б/д від Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації» м.Донецьк, в якому просив суд залучити його до участі у справі №905/2026/13, в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, 2 за первісним позовом, ВАТ «Донбасканалбуд», з підстав того, що рішення по даній справі може вплинути на його майнові та матеріальні права, оскільки майно яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, перебуває у лізингу підприємства починаючи з 2001 року.

Ухвалою від 17.05.2013р. суд задовольнив дане клопотання.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 29.05.2013 справу №905/2026/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Подколзіна Л.Д., суддя Тоцький С.В., суддя Уханьова О.О.

Відповідач 2 за первісним та зустрічним позовом, 29.05.13 надав у матеріали справи письмові пояснення від 28.05.2013р. щодо заяви третьої особи 2, в яких зазначив, що 02.01.2001 між ВАТ «Донбасканалбуд» та ТОВ «Управління механізації» був укладений договір №4 фінансового лізингу, на підставі якого ТОВ «Управління механізації» виступило лізингоодержувачем майна, у тому числі й нерухомого-приміщення гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до умов п.20.4 договору, сторони зобов'язані сповіщати одна одну негайно, стосовно будь-яких змін, щодо свого статусу та інших умов, які можуть вплинути на договір. Проте, оскільки право власності не зареєстровано за новим власником, тому підстав, які могли б вплинути на права третьої особи 2, не існує. Крім того, за умови прийняття судом будь-якого рішення, права третьої особи 2 ніяк не будуть порушуватись.

29.05.13 третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за первісним позовом звернулась до суду з запереченнями б/н від 28.05.13, в яких останній зазначив, що по-перше, договори позики та договори іпотеки були укладені з ОСОБА_1 як з фізичною особою, а не як з підприємцем, тому суд повинен був відмовити у відкриті провадження по справі. По-друге, керівництвом ліквідаційної комісії ВАТ «Донбасканалбуд» були вчинені незаконні дії, а саме, зміна адреси предмету лізингу без погодження з ТОВ «Управління механізації», що свідчить про порушення законного права власності останнього. По-третє, відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 поданої на ім'я приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, яка надалі була надіслана на адресу ВАТ «Донбасканалбуд», зазначалось майно, на яке в подальшому й може бути проведене стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_1, або шляхом викупу зазначених об'єктів нерухомості на підставі укладання договорів купівлі-продажу. Однак, до суду не було надано відповідних підтверджень про інформування іпотекодержателем іпотекодавця, щодо стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_1, або шляхом викупу зазначених об'єктів нерухомості на підставі укладання договорів купівлі-продажу, будівлі автогаражу літ.Л-1, загальною площею 1001,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, вимоги про припинення права власності ВАТ «Донбасканалбуд» на предмет іпотеки та визнання права власності за ФОП ОСОБА_1 не відповідають діючому законодавству, оскільки задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі права власності на майно, передбачено лише в порядку позасудового врегулювання спору.

Разом з цим, третя особа 2 зазначає, що сума заборгованості яка виникла начебто на підставі договорів позики, не співпадає з реальною вартістю нерухомого майна, на яке ФОП ОСОБА_1 просить звернути стягнення. З огляду на вищевикладене, судом повинна бути врахована співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна. На думку третьої особи 2, договір позики укладений між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ «Донбасканалбуд» є нікчемним, про що свідчить відсутність відповідного розрахунку між сторонами, а також відсутність відображення отриманих сум на обліку ВАТ «Донбасканалбуд».

В свою чергу, позивач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням б/н від 19.0613, в якому заперечив проти задоволення клопотання ТОВ «Управління механізації», щодо здійснення фіксування судового процесу, оскільки представник від ТОВ «Управління механізації» жодного разу до засідання суду не з'явився, тому задоволення судом цього клопотання призведе лише до затягування розгляду справи. У зв'язку з чим, позивач за первісним позовом просить суд не розглядати зазначене клопотання за відсутністю представника від третьої особи 2 та не застосовувати фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за первісним позовом, надав клопотання б/н від 19.06.13, в якому просить суд розглянути клопотання ТОВ «Управління механізації», лише в присутності заявника у наступному судовому засіданні.

Також, на виконання вимог суду, надав супровідний лист №3/13 від 19.06.13 разом з додатками.

Від третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за первісним позовом, 19.06.13 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшло ряд клопотань, в яких ТОВ «Управління механізації» просить суд: по-перше, в подальшому здійснювати фіксування всіх судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного запису; по-друге, направити запит до прокуратури Ворошиловського районну, м. Донецька про надання відомостей, щодо порушеної кримінальної справи №02-12-01-336; по-третє, залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2 за первісною та зустрічною позовною заявою - Державну реєстраційну службу України; по-четверте, зупинити розгляд справи №905/2026/13 до розгляду Ворошиловським районним судом м.Донецька цивільної справи №255/6406/13-ц за позовною заявою ТОВ «Управління механізації» до ОСОБА_1 та до ВАТ «Донбасканалбуд», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсним договорів позики, договорів іпотеки.

У зв»язку з неявкою в котрий раз зазначеної третьої особи, суд дійшов до висновку про необхідність відкладення вирішення питання, щодо їх прийняття до з'явлення у наступне судове засідання уповноваженого представника від ТОВ «Управління механізації».

Крім того, на виконання вимог суду надав заяву б/н від 18.06.13 про залучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача 2 за первісним та зустрічним позовом у засідання суду 03.07.2013р., проте звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання за його відсутністю. Разом з цим, надав письмові пояснення щодо заперечень третьої особи 2, які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за первісним позовом, вкотре у засідання суду не з»явилась, однак у заяві від 03.07.2013р., просить суд розглянуті всі подані клопотання за її відсутністю.

Також, через канцелярію суду від останньої надійшло клопотання від 03.07.2013р. про припинення провадження по справі №905/2026/13, щодо розгляду зустрічної позовної заяви, у зв»язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суд задовольнив клопотання третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за первісним позовом та відповідно до вимог ст.811 ГПК України, здійснював фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

01 січня 2001 року між Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд», м. Донецьк (відповідач 2 за первісним та зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління механізації» (третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом) було укладено договір фінансового лізингу №4, відповідно до якого ТОВ «Управління механізації» виступило лізингоодержувачем майна, у тому числі й нерухомого-приміщення гаражу 1022,6кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що на час укладання даного договору належало ВАТ «Донбасканалбуд» на праві приватної власності з урахуванням свідоцтва про право власності №438/1 від 14.06.200 року, зареєстроване КП «БТІ» за реєстровим номером №7547 від 23.06.2000 року.

До вказаного договору укладені додаткові угоди від 21.10.2003р., від 01.09.2007р. про внесення змін до нього.

Рішенням №275/2 від 21.09.2011 року виконавчого комітету Калінінської районної у місті Донецьку Ради була розглянута заява ліквідаційної комісії ВАТ«Донбасканалбуд» та присвоєна адреса об»єкту нерухомості-будівлі авто гаражу літера Л-1. площею 1001,6кв.м. по пр.Полеглих Комунарів, яке належить ВАТ «Донбасканалбуд»: АДРЕСА_2.

14 січня 2012 між ОСОБА_1, м. Донецьк та Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд», м. Донецьк були укладені два договори позики, посвідчені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним номером 36 та 37.

З метою забезпечення виконання вищевказаних договорів, 14.01.2012 року між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ВАТ «Донбасканалбуд» (Іпотекодавець) були укладені два Договори іпотеки.

Відповідно п.1 Договору іпотеки (реєстраційний номер 39/1), Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: приміщення № 3 (три), 8 (вісім) площею 30,9 кв.м., що складає 12/100 ідеальної частки приміщення площею 236,3 кв.м., на 2-му поверсі житлового будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення загальною площею 177,5 кв.м., що складає 37/100 частини від приміщення площею 473,9 кв.м. у житловому будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з пункту 1.1 Договору іпотеки (реєстраційний номер 41) Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: будівлю автогаражу літ.Л-1, загальною площею 1001,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2

Згідно до п.2. Договору іпотеки р/н № 39/1, зазначені приміщення передались в іпотеку як забезпечення виконання зобов'язання щодо повернення грошей у сумі 90 000 грн., переданих за договором позики, посвідченим 14 січня 2012 року ОСОБА_7, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим номером 36 (далі - основне зобов'язання), укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Донбасканалбуд» зі строком повернення не пізніше 14 лютого 2012 року.

Як стверджує позивач за первісним позовом, в строк визначений договором позики, а саме до 14.02.2012 року, грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн. Відповідачем 2, Відповідачу 1 повернуті не були.

Пунктом 1.2 договору іпотеки р/н № 41, зазначена будівля авто гаражу передалася в іпотеку як забезпечення виконання зобов'язання щодо повернення грошей у сумі 110 000 грн., переданих за договором позики, посвідченим 14 січня 2012 року ОСОБА_7, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим номером 41, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Донбасканалбуд» зі строком повернення не пізніше 14 лютого 2012 року.

Як стверджує позивач за первісним позовом, в строк визначений договором позики, а саме до 14.02.2012 року, грошові кошти в розмірі 110 000,00 грн. Відповідачем 2, Відповідачу 1 також повернуті не були.

У відповідності до п.3.1 Договору іпотеки р/н № 39/1 та п. 3.1. Договору іпотеки р/н № 41, Іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строку виконання Основного зобов'язання за договором позики воно не буде виконано належним чином, саме: при повному або частковому неповерненні позики у встановлені договором позики строки.

Згідно до п.3.6. Договорів іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться в договорі.

Пункт 3.7 Договорів іпотеки містить застереження. Так, у відповідності до вказаного пункту сторони домовились, що вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання буде здійснюватись на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі, наступним чином:

- Шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»;

- Шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є цей договір іпотеки та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

На виконання вимог Договору іпотеки та ч.1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», заявою вих.№9/02-24 від 15.02.2012р. посвідченою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_1, повідомив Відповідача 2, про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна від свого імені. Дана заява була надіслана приватним нотаріусом Відповідачу 2, 15.02.2012р.

Разом з цим, 01 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідністю «МДС-Гарант» (далі - Позивач, покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач 1, продавець) було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого до нерухомого майна належить наступне нерухоме майно: приміщення № 3 (три), 8 (вісім) площею 30,9 кв.м., що складає 12/100 ідеальної частки приміщення площею 236,3 кв.м., на 2-му поверсі житлового будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення загальною площею 177,5 кв.м., що складає 37/100 частини від приміщення площею 473,9 кв.м. у житловому будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

02 вересня 2012 року між Позивачем та Відповідачем 1 було підписано додаткову угоду № 1 до Попереднього договору, де до нерухомого майна, що повинно бути продане Позивачу, було додане нежитлове приміщення автогаражу літ. Л1, загальною площею 1001,6 кв. м., що розташоване за адресою - АДРЕСА_2

Згідно п.3.1, п.п.3.1.1 Договору, продавець зобов'язався укласти з Покупцем основний договір в строк та на умовах, обумовлених Договором, на момент укладання основного договору мати всі необхідні документи для відчуження приміщень (п.п.3.1.5 Договору).

У відповідності до п.6.1. Договору, укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюється не пізніш 31.12.2012р.

Пунктом 6.3 попереднього договору сторони погодили, що даний договір набуває сили з моменту його підписання та діє до виконання ними усіх своїх зобов»язень по даному договору.

Але основний договір укладено не було з причини відсутності у Позивача належних правовстановлюючих документів.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що на момент підписання договору відповідач 1 вже заздалегідь знав, що він не має наміру укладати основний договір купівлі-продажу та те, що на це нерухоме майно, яке продається за спірним договором, у нього не встановлено належним чином право власності, оскільки підтверджуючих правовстановлюючих документів, окрім копій договорів іпотеки, які він надавав для огляду під час підписання спірного договору, відповідач 1 не пред»явив, тобто відповідач заздалегідь не очікував настання правових наслідків за спірним договором. Таким чином, на його думку, згідно ст.ст.203, 215 ЦК України, спірний договір має бути визнаний судом недійсним.

На підставі цього, позивач за первісним позовом просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.09.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Відповідач 1 за первісним позовом, із вказаним позовом не погодився та до початку розгляду справи по суті звернувся до суду з зустрічним позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - приміщення №3 (три), 8 (вісім) площею 30,9 кв.м., що складає 12/100 ідеальної частки приміщення площею 236,3 кв.м., на 2-му поверсі житлового будинку літ.А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 177,5 кв.м., що складає 37/100 частини від приміщення площею 473,9 кв.м. у житловому будинку літ.А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - будівлю автогаражу літ.Л-1, загальною площею 1001,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2

Розглянувши матеріали за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, суд визнав їх достатніми для прийняття до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 905/2026/13, про що було винесено ухвалу від 01.04.2013р.

Зустрічна позовна заява була мотивована тим, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між Іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до ст.38 ЗУ «Про іпотеку», є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки. Таким чином, позивач наполягає на тому, що позивач за зустрічним позовом виконав свої зобов»язання за договором у встановлений строк та мав право продати приміщення та будівлю авто гаражу за договором від свого імені, за договірною ціною.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст.35,36,38 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалами від 29.04.2013р. та від 17.05.2013р. господарський суд залучив до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом- Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьк, та третю особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом- Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізації», м.Донецьк.

У процесі слухання справи, судом було встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку перебуває зведене виконавче провадження ВП № 37325933 від 01.04.2013 з примусового виконання: виконавчого листа № 2/508/591/12 виданого 06.08.2012 Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь ОСОБА_8 середини заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 16 742,25 грн., моральної шкоди в розмірі 1000грн., а всього стягнуто 17 742,25грн.; виконавчого листа № 2/0508/592/2012 виданого 05.09.2012 Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь ОСОБА_9 заборгованості по заробітній платі у розмірі 5925,41грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 100грн., а всього стягнуто 6925,41грн.: виконавчого листа № 2/0508/589/2012 виданого 31.07.2012 Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь ОСОБА_10 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 29850грн., моральної шкоди в розмірі 1000грн., а всього стягнуто 30850.00грн.; наказ господарського суду Донецької області № 5006/35/68/2012 виданий 06.11.2012 про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" 36 613,23 грн. - основного боргу; 2 039,79 грн. - пені; 3 % річних у сумі 472,73 грн.; 247,78 грн. - суми інфляції, 1 609,50 грн. - витрати по сплаті судового збору; виконавчого листа № 2а/0570/12543/2012 виданого 23.10.2012 Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2, за період з квітня по липень 2012 року в сумі 10 806,03 грн.; виконавчого листа № 2а/0570/14887/2012 виданого 22.11.2012 Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з червня 2012 року по серпень 2012 року у розмірі 2111,24 грн.; вимоги № Ю-4-1/2у виданої 04.02.2013р. УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька заборгованості у сумі 11 260,44 грн.; вимоги № Ю-121/02-34/2 виданої 05.09.2012УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька заборгованості у сумі 83 973,90 грн.; вимоги № Ю-122-2/02-34/2 виданої 05.12.2012 УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості у сумі 11 260,44 грн.; вимоги № Ю-04/02-34/2 виданої 04.01.2013 УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості у сумі 11 164,09 грн.; виконавчого листа № 2а/0570/4678/2012 виданого 26.06.2012 Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд" на користь УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 року у розмірі 12 877,40 грн. (залишок суми яка підлягає стягненню складає 1 257,45грн.); виконавчого листа №2а/0570/8402/2012 виданого 24.09.2012 Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ "Донбасканалбуд» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 910 430,78 грн.

У зв»яку з чим, в процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем на майно боржника ВАТ "Донбасканалбуд" накладено арешт, про що внесені відповідні записи до єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна. Також, 12.04.2013 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать боржнику ВАТ "Донбасканалбуд".

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом до відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у недійсності попереднього договору купівлі-продажу. матеріали справи тупівлі-прод Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписам ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

При цьому, попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів незастосовується загальний порядок укладення господарських договорів. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 182 ГК України, ч. 1 ст. 635 ЦК України).

Як встановлено судом і не спростовано сторонами, основним договором, який сторони обумовили укласти в майбутньому, є договір купівлі-продажу нерухомого майна.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст. ст. 655, 656, 657 ЦК України).

За загальним правилом, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Аналіз змісту оспорюваного договору дає підстави для висновку, що він містить зобов'язання сторін про укладення у визначений ними час договору купівлі-продажу в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, також сторони обумовили предмет майбутнього договору купівлі-продажу, його ціну та інші істотні умови основного договору; містить і умови про порядок забезпечення виконання зобов'язання укласти основний договір.

Таким чином, з огляду на зазначені положення Цивільного кодексу України та зміст оспорюваного договору, судом встановлено, що між сторонами укладено попередній договір в розумінні ст. 635 ЦК України.

Сторони не заперечували факт надання укладеному між ними договору сили попереднього договору та наявності в ньому всіх істотних умов.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Предметом первісного позову у даній справі є визнання попереднього договору недійсним, а підставою - його суперечність вимогам закону, та не очікування настання правових наслідків за спірним договором, тобто ознак фіктивного правочину, з посиланням на ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно із роз'ясненнями, наведеними в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено ст. 203 ЦК України, згідно з ч. ч. 1 - 3, 5 - 6 якої: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 234 Цивільного кодексу України зазначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, тобто, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При фіктивному правочині внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву. Укладення фіктивного правочину завжди відбувається з певною метою і умисно. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Як вбачається з правової позиції Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" викладеній у п.3.11 Постанови, Пленуму, саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

При цьому, позивач за первісним позовом, в порушення вимог ст. 33 ГПК України не довів суду факт незаконності змісту оспорюваного договору та ознак фіктивності у діях усіх сторін правочину.

Отже, посилання позивача за первісним позовом, як на підставу недійсності оспорюваного договору, на суперечність змісту правочину актам цивільного законодавства (ст.ст. 203,215 ЦК України) є необґрунтованим.

Розглянувши клопотання третьої особи 2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісною або за зустрічною позовною заявою - Державної реєстраційної служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Прийняття даного рішення по справі жодним чином не впливає на зобов»язання реєстраційної служби України, щодо реєстрації відповідного рішення господарського суду в реєстрі прав власності на нерухоме майно, або права чи обов»язки сторін, отже підстави для задоволення викладеного клопотання у суду відсутні.

Суд відхиляє клопотання третьої особи 2, щодо направлення запиту до Прокуратури Ворошиловського районну, м. Донецька про надання відомостей, щодо порушеної кримінальної справи №02-12-01-336, оскільки навіть у випадку надання відповідної відповіді, вона ні яким чином не вплине на оцінку судом попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2012, а лише призведе до затягування строків розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк до відповідача 1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

З огляду на матеріали справи та зміст зустрічних позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні права власності.

Зустрічна позовна заява від 27.03.2013р. подана позивачем, ОСОБА_1, м. Донецьк, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набув статусу суб»єкта підприємницької діяльності.

Проте, як зазначалось вище, два договори позики за р/н 36, 37 та два договори іпотеки за р/н 39/1, 41 від 14 січня 2012, на підставі саме яких позивач намагався звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки від свого імені, були посвідчені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та укладені між Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд», м. Донецьк та ОСОБА_1, м. Донецьк, як фізичною особою, а не як з суб»єтом підприємницької діяльності. З огляду на матеріали справи та змісттність розглядуваногРаз

Разом з цим, заява від 15.02.2012р. про повідомлення про намір ОСОБА_1 звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна від свого імені була надіслана ВАТ «ДОНБАСКАНАЛБУД» також від імені фізичної особи.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

За приписами ч.1 ст. ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про цивільно-правовий характер зобов'язань та прав ОСОБА_1, м. Донецьк за договорами поруки та іпотеки, а отже відповідний спір про визнання права власності може бути розглянуто в рамках цивільної справи.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

З огляду на вищевикладені обставини, суд робить висновок про неможливість розгляду справи №905/2026/13 в порядку господарського судочинства з огляду на її підсудність загальним судам, уповноваженим вирішувати по суті справи, які виникають з цивільно-правових відносин.

За приписами п.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, враховуючи вищевикладене суд дійшов ґрунтовного висновку, що провадження по справі №905/2026/13 за зустрічним позовом- підлягає припиненню.

Суд відхиляє клопотання третьої особи 2 щодо зупинення провадження по справі №905/2026/13 з огляду на наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто підставою для зупинення провадження у справі згідно з вказаною нормою є наявність одночасно двох обставин: пов'язаність відповідних справ та неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої. При цьому, пов'язаність справ, зазвичай, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що певні обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом зустрічного спору в справі №905/2026/13 є право власності, яке саме позивач намагається визнати на підставі договорів позики та договорів іпотеки, проте як було встановлено вище, спір не підлягає розгляду у господарському суді, а отже розгляд цивільної справи №255/6406/13-ц Ворошиловським районним судом м.Донецька, ні яким чином не впливає на припинення провадження за зустрічним позовом господарським судом.

Що ж стосуються заперечень третіх осіб, а саме: щодо накладення державним виконавцем арешту на все майно боржника, ВАТ "Донбасканалбуд", переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача, то вони можуть порушувати їх права, однак повинні бути дослідженні та мають суттєве значення в рамках цивільної справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за подання первісного позову, покладаються на позивача за первісним позовом, за подання зустрічного позову на позивача за зустрічною позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 626, 627, 635 ЦК України, ст.ст. 1, 46, 33, 43, 44, 49, п.1 ст.80, ст.ст.811, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні первісного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк до відповідача 1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк за участю третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, за первісним позовом: Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації», м.Донецьк про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, відмовити.

Провадження у справі за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-Гарант», м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», м. Донецьк про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - приміщення №3 (три), 8 (вісім) площею 30,9 кв.м., що складає 12/100 ідеальної частки приміщення площею 236,3 кв.м., на 2-му поверсі житлового будинку літ.А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 177,5 кв.м., що складає 37/100 частини від приміщення площею 473,9 кв.м. у житловому будинку літ.А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права власності на предмет іпотеки - будівлю автогаражу літ.Л-1, загальною площею 1001,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 08.07.2013р.

Головуючий суддя Л.Д. Подколзіна

Суддя О.О. Уханьова

Суддя С.В. Тоцький