Рішення № 32334690, 08.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11577/13 08.07.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування шкоди в порядку регресу,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 96.551,95 грн. та судового збору у розмірі 1.720,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 96.551,95 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 порушено провадження у справі № 910/11577/13 та призначено до розгляду на 08.07.2013.

У судове засідання 08.07.2013 представники сторін не з'явилися.

Позивача 01.07.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника.

Відповідач 08.07.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав відзив на позов, в якому визнав позов частково у розмірі 50.000,00 грн.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.07.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Товаритсвом з обмеженою відповідальністю «УНІКРЕДИТ ПАРТНЕР» (далі - страхувальник) 21.12.2011 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-7500 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «БМВ», державний номер АА 7062 КХ.

В с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області 30.10.2012 по вул. Польовій сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «ВАЗ 210994», державний номер ВХ 2931 ВВ, який належить на праві власності Поліщуку Костянтину Миколайовичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «БМВ» державний номер АА 7062 КХ, який належить на праві власності ТОВ «УНІКРЕДИТ ЛІЗИНГ» та перебував під керуванням Маркіна Олега Вікторовича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «БМВ», державний номер АА 7062 КХ.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2012 у справі № 2218/24028/2012 Поліщука Костянтина Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно з рахунком № 492730 від 16.11.2012, виставленим ТОВ «АВТ Баварія» за ремонт автомобіля «БМВ» д. н. АА 7062 КХ, сума виконаних робіт по ремонту вказаного автомобіля склала 96.551,95 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № ЗСКА-2035 від 27.11.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 96.551,95 грн.

Дану суму страхового відшкодування, позивач перерахував особі, яка здійснювала відновлювальний ремонт - ТОВ «АВТ Баварія» в розмірі 96.551,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15449 від 28.11.2012 на суму 96.551,95 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ 210994», державний номер ВХ 2931 ВВ, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/5794713 страхувальником за яким є Поліщук Костянтин Михайлович, що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази Моторного (транспортного) страхового бюро України, що міститься у матеріалах справи.

З заявою від 25.12.2012 № 11/4376, яку було отримано відповідачем, про що свідчить копія поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 96.551,95 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Згідно з рахунком № 492730 від 16.11.2012, виставленим ТОВ "АВТ Баварія" за ремонт автомобіля «БМВ», державний номер АА 7062 КХ, сума виконаних робіт по ремонту вказаного автомобіля склала 120.689,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», державний номер АА 7062 КХ згідно з рахунком № 492730 від 16.11.2012, складеним ТОВ "АВТ Баварія", становить 120.689,94 грн.

Сума страхового відшкодування, що становить 96.551,95 грн., була визнана позивачем страховим актом від 27.11.2012 № ЗСКА-2035.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про страхування", розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Крім того, Вищий господарський суд України в постанові від 23.08.2011 у справі №42/92 зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Судом встановлено факт виплати позивачем як страховиком страхового відшкодування у сумі 96.551,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15449 від 28.11.2012, виходячи з фактичної вартості ремонту, визначеної відповідно до документів особи, яка здійснювала відновлювальний ремонт автомобіля.

При цьому, матеріалами справи не підтверджується подання відповідачем клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 15.01.2013 № 5011-72/9778-2012, від 21.05.2013 № 22-17-25-26/366-07-7922.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 96.551,95 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими, проте такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідачем було подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнав позов частково у сумі 50.000,00 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ 210994», державний номер ВХ 2931 ВВ, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/5794713, за яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 50.000,00 грн., а франшиза - 510,00 грн.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом №АВ/5794713 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу №АВ/5794713 обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 96.551,96 грн. підлягають задоволенню частково, з урахуванням встановленого ліміту відповідальності 50.000,00 грн. та розміру франшизи 510,00 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 49.490,00 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, Соломянський район, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування у сумі 49.490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2013.

Суддя Ониськів О.М.