Рішення № 32334642, 08.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10132/13 08.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Пологівський КХП»

До Аграрного фонду

про стягнення 5 221,25 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Струков Б.В. - по дов. №10 від 10.06.2013р.

Від відповідача: Деруга Н.О. - по дов. №293 від 16.04.2013р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Пологівський КХП» про стягнення з Аграрного фонду 5 22125 грн., із яких: 4 790, 14 грн. основний борг, 431, 11 грн. -3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

14.06.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що повноважний представник відповідача приймає участь в інших судових засіданнях.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився та враховуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд визнав за доцільне розгляд заяви відкласти на 08.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013р. надав виписки з рахунку позивача про надходження від відповідача 05.07.2013р. суми основного боргу в розмірі 4 790, 14 грн. В іншій частині позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 надав письмовий відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечує.

В судовому засіданні 08.07.2013р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2009 року між Аграрним фондом (надалі відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Пологівський комбінат хлібопродуктів» (на даний час найменування (Приватне акціонерне товариство Пологівський комбінат хлібопродуктів»( (надалі позивач0 був укладений договір № 128 зберігання зерна.

Переофомлення залишків зерна відповідача на ПІП «СЄРНА» проведено 14 червня 2010 року, на підставі гарантійного листа відповідача від 09.06.2010 року № 41-10/3863.

Підтвердженням даного факту є складські квитанцій від 14.06.2010 року № 1717 та № 718, належним чином засвідчені копії залучені до матеріалів справи.

У період з 07.06.2010 року по 14.06.2010 року позивачем були надані послуги зі зберігання зерна відповідача на суму 4790,14 грн. Акт до договору складського зберігання об'єктів державного цінового регулювання від 11.03.2009 року № 128 та розрахунок обсягів коштів за зберігання за червень 2010 року був направлений відповідачу 21.07.2010 року.

На час звернення позивача з даним позовом заборгованість в сумі 4790,14 грн. не оплачена відповідачем.

Особливістю даних договірних правовідносин, що є предметом спору в Господарському суді м. Києва є те, що Аграрний фонд України, є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про Аграрний фонд" від 06.07.2005 N 543 затверджено Положення про Аграрний фонд, далі - «Положення» і зазначено, що діяльність Аграрного фонду забезпечується за кошти Державного бюджету України.

Фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку, а також штампи і бланки із своїм найменуванням.

Фонд несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна відповідно до законодавства (п. 5 Положення).

Відповідно до абзацу другого пункту 7 Положення, Аграрний фонд: виступає в установленому законодавством порядку замовником під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету. Порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлено нормам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Спеціальним законом, що регулює взаємовідносини Сторін щодо Договору складського зберігання зерна є Закон України «Про зерно та ринок зерна»; постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно", Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованим у Мін'юсті 16.07.2003 за N 605/7926; Закон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23.12.2004,№ 2286-І\/; Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», положення Цивільного та Господарського кодексів України.

Так, відповідно до умов Договору (ст.3.3.2.) відповідач взяв на себе обов'язок - своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання, відвантаження, а також надані додаткові послуги в порядку визначеному (ст. 3.1.4. договору).

Згідно ст.4.4. договору відповідач сплачує вартість послуг із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів виконаних робіт та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання.

У період з 07.06.2010 року по 14.06.2010 року позивачем були надані послуги зі зберігання зерна відповідача на суму 4790,14 грн. Акт до договору складського зберігання об'єктів державного цінового регулювання від 11.03.2009 року № 128 та розрахунок обсягів коштів за зберігання за червень 2010 року був направлений відповідачу 21.07.2010 року.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання зерна пшениці, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 4 790,14 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором зберігання, відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Положеннями ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Станом на час подання позову у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем в сумі 4 790,14 грн. за послуги з приймання, зберігання, відвантаження, а також надані додаткові послуги.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013р. надав виписки з рахунку позивача про надходження від відповідача 05.07.2013р. суми основного боргу в розмірі 4 790, 14 грн.

З урахуванням викладеного провадження у справі в частині стягнення основного боргу в умі 4 790, 14 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1

ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 431, 11 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, спірне грошове зобов'язання у жодний із передбачених чинним законодавством способів не припинилось, має місце прострочення його виконання у заявлений позивачем період, а тому позивач має право на отримання сум, передбачених ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 431,11 грн. за визначений позивачем період підлягають задоволенню.

Витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Аграрного фонду (01601, м. Київ, вул.. Б , Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Приватного акціонерного товариства «Пологівський комбінат хлібопродуктів» (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 32, код ЄДРПОУ 05480482) 431 грн. 11 коп. -3% річних. , 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

В частині основного боргу в сумі 4 790 грн. 14 коп. провадження у справі припинити. .

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.07.2013 р.

Суддя Трофименко Т. Ю.