Постанова № 32334540, 09.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2013 р. № 820/4868/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді - Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 134 955,25 грн., у тому числі пеня 16021,00 грн. на розрахунковий рахунок №31115029700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м.Харкова, код одержувача 37999696 в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на користь державного бюджету України та суми у розмірі 126 933,65 грн., у тому числі пеня 8609,12 грн по податку на доходи фізичних осіб на розрахунковий рахунок №33212801700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м.Харкова, код одержувача 37999696 в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на користь місцевого бюджету України. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ПП "Промелектроплюс" станом на час звернення до суду мається податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 134 955,25 грн. (у т.ч. пеня 16021,00 грн.), та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 126 933,65 грн. ( у т.ч. пеня 8609,12 грн.), що виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 року №0000131721 та №000141721 відповідно. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, підстав неявки не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі не звертався, заперечень на позов не надав.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Західній МДПІ.

Під час розгляду справи встановлено, що співробітниками Західної МДПІ у період з 18.12.2012 року по 24.12.2012 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за наслідками якого складено Акт №3371/17-221/НОМЕР_1 від 29.12.2012 року.

За наслідками перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог діючого законодавства, зокрема:

- ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України КМУ від 26.12.1992 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 в результаті чого за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 4 кв. 2010р. у сумі 10827,22 грн., за 2011р. сумі 83018,34 грн.;

- п.п.„а" п.19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями (що діяв до 31.12.2010р.) та п.44.1., п.44.3, п.44.6. ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 в частині не надання до перевірки книги обліку доходів та витрат, документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів;

- п.2.3.1 п.2.3. ст.2, пп..7.3.1 п.7.3 е.т.7, ст.9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( що діяв до 31.12.2010р.), пп. 12.1 п.12 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджене Наказом ДПА України від 01.03.2000р. N 79 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за N 208/4429, п. 181.1 ст.181, п. 183.4 ст.183, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 УІ в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 103557,40 грн. ( у т.ч. за жовтень 2010р. - 790,0грн., січень 2011р. - 1000,0грн.. лютий 2011р. - 600,0грн. березень 2011р. - 11094,0грн., квітень 2011р. -18460,0грн., травень 2011р. - 10900,0грн., червень 2011р. - 12174,0грн., липень 2011р. -17844,0грн.. серпень 2011р.- 16194,0грн.. вересень 2011р. - 6586,0грн., жовтень 2011р. -274.0грн.. листопад 2011р. - 2560,0грн.. грудень 2011р. - 4741.0грн.).

- не подання декларації про отримані доходи за 4 квартал 2010 р., чим порушено п.4 ст.14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України КМУ від 26.12.1992 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, Західною МДПІ 24.01.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000131721, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 118934,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 103557,4 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15376,85 грн.;

- №000141721, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 118326,96 грн., у т.ч. за основним платежем - 93845,56грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24481,4 грн.;

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр поштових направлень та фіскальний час.

Як підтверджується матеріалами справи, за ОСОБА_1 обліковувалась переплата з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2,43 грн.

В зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 року №0000131721 та №000141721 матеріали справи не містять. Вказані обставини відповідачем також не спростовано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженими.

Суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що позивач звертався до суду із адміністративним позовом до Західної МДПІ про скасування наказу від 18.12.2012 року № 1516, на підставі якого була проведена позапланова виїзна документальна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт №3371/17-221/НОМЕР_1 від 29.12.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 2а-14277/12/2070 адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправними дії Західної МДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу від 18.12.2012 року № 1516 стосовно останнього.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року апеляційну скаргу Західної МДПІ було задоволено, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, була підтверджена правомірність дій Західної МДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт №3371/17-221/НОМЕР_1 від 29.12.2012 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000131721 та №000141721.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято податкову вимогу №109-19 від 25.03.2013 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не була отримана, про що податковим органом було складено відповідний Акт від 26.03.2013 року №51/19.1-41.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги №109-19 від 25.03.2013 року та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно сплачена не була.

Крім того, в зв'язку з невчасною сплатою позивачем суми податкового зобов'язання з єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб, позивачу була нарахована пеня податку на додану вартість у розмірі 16021,00 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 8609,12 грн.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми податкових зобов'язань та пені з податку на додану вартість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1):

- суму податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі у розмірі 134955 грн. (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 25 коп. (у т.ч. пеня 16021,00грн.) на розрахунковий рахунок №31115029700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м.Харкова, код одержувача 37999696 в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на користь Державного бюджету України;

- суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 126 933 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 65 коп. (у т.ч. пеня 8609,12 грн.) на розрахунковий рахунок №33212801700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м.Харкова, код одержувача 37999696 в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на користь місцевого бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.