Ухвала суду № 32333339, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Київ К/9991/64468/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012

у справі № 2а-0870/1095/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Мотор Січ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Мотор Січ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами ООО ЗЄМ «СЄПО-ЗЄМ» АО Саратовское электроагрегатное производственное объединение, Росія по контракту № 804/34209484/00016 від 08.10.2004, фірма «MEGGITT SA», Швейцарія по контракту № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010, ОАО «Омское машиностроительное конструкторское бюро», Росія по контракту № 460/02 від 10.07.2009, компанія «THALES AVIONICS ELEKTRICAL SYSTEMS S.A.S «TAES», Франція по контракту № 10-089 від 28.10.2010, Фірма «SVENTA AG», Швейцарія по контракту № 1323/658-І10-126СH756(FTD) від 19.05.2010, Авіаційна Технологічна корпорація Тяньлі Китая (CHINA TALY AVIATION TECHNOLOGIES CORP), Пекін по контракту № 1323/658-Е06-217-CN156 від14.03.2008, ОАО «Авиакор-Авиационный завод», Росія по контракту № 1323/658-Е06-021-RU643 від 17.04.2006, ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія по контракту № 0117 від 20.11.2008, Фірма «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина по контракту № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) від 11.03.2011 за період з 30.09.2009 по 11.11.2011, за результатами якої складено акт від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: контракт № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010 Фірма «MEGGITT SA» Швейцарія, № 1323/658-І10-126СH756(FTD) «SVENTA AG», Швейцарія, № 0117 від 20.11.2008 з ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія, № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) 11.03.2011 «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0002230802, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 348436,06 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами зазначено, що позивач по справі у спірних правовідносинах діяв виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та ст. 6, ст. 43 Митного кодексу України, з урахуванням яких вважав, що завершенням митної операції слід вважати момент перетину товаром митного кордону України або перехід права власності на зазначений товар, що імпортується від продавця до покупця. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі в свою чергу, стверджуючи про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, виходив з положень п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 № 136 (далі по тексту - Інструкція № 136), з урахуванням якої вважає, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ФМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону резидентами строків, передбачених ст. 2 даного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ст. 44 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 Митного кодексу України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Отже, судами вірно зазначено, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що товар за усіма спірними контрактами позивача перетнув митний кордон у межах строків, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог зазначеної норми Закону є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О.Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова