Ухвала суду № 32333070, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/68102/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Попільнікової Н.В., Коломойцевої І.О.

відповідача: Лиштвиненко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року

у справі № 2а-2061/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Мотор Січ») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Мотор Січ», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 25.12.2009 року № 363/08-02/14307794.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.5 ст. 6 та пп. 7.4.3., 7.4.1, 7.7.1., 7.7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 499702 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року на загальну суму 5 347 885 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010 року №0000230802/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4 053 195,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 770 767,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д", "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Підпунктом "г" п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Мотор Січ» (виконавець) та ЗАТ «Українські вертольоти» (замовник) було укладено договори та додаткові угоди до них №3892/07-К (ЄРО) від 02.07.2007 року, №3342/06-К(ЄРО) від 05.07.2006 року, №2352/08-К (ЄРО) від 11.03.2008 року, №3404/08-К (ЄРО) від 08.05.2008 року, №3788/08-К(ЄРО) від 27.05.2008 року, №5415/08-К (ЄРО) від 11.08.2008 року, №5080/08-К (ЄРО) від 19.08.2008 року, №5689/08-К(ЄРО) від 01.10.2008 року, №6130/08-К (ЄРО) від 28.10.2008 року, №6707/08-К (ЄРО) від 10.12.2008 року, №1590/09 (ЄРО) від 16.02.2009 року, відповідно до умов яких виконавець прийняв на себе зобов'язання провести аналіз технічного стану двигунів за результатами виконаних робіт та оформити у відповідності із нормативною документацією дозвіл на збільшення ресурсів двигунам.

Згідно актів приймання-здачі робіт за вищевказаними договорами ВАТ «Мотор Січ» фактично проведено роботи із збільшення ресурсу до першого капітального ремонту, міжремонтного ресурсу, назначеного ресурсу та /або продовжено календарний строк служби (зберігання та експлуатації) двигунів для ЄТС, що сторонами не заперечувалося.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконані ВАТ «Мотор Січ» роботи з продовження ресурсу двигуна є зміною його якісних характеристик, оскільки ресурси та строки служби є одними із техніко-економічних характеристик споживацьких властивостей двигуна, які складають та визначають його якість.

Враховуючи, що якісні характеристики є сукупністю властивостей продукції, що дозволяють задовольнити запити та очікування користувача та знаходять своє вираження в певних техніко-економічних параметрах, зміна назначеного ресурсу є зміною властивостей авіаційного двигуна, направлених на задоволення вимог безпеки та льотної придатності повітряного судна, в складі якого здійснюється експлуатація двигуна. Вказана позиція висловлена також розробниками двигунів - ДП ЗМКБ «Прогрес» та УРСНВП «Юпітер», у своїх листах на запит ВАТ «Мотор Січ» (від 12 жовтня 2009 року №6.184.10.09, від 16 жовтня 2009 року №520/ОССД).

Умовами вищевказаних договорів визначено місце надання послуг - прибуття спеціаліста виконавця послуг до пункту, в якому експлуатується повітряне судно Порт-о-Пренс (о. Гаїті), м. Ньяла (Республіка Судан), м. Хартум (Республіка Судан). Також підтвердженням надання послуг за межами митної території України є направлення фахівців для виконавця таких робіт на базові точки замовника, посвідчення про відрядження та копії паспортів для виїзду за кордон, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що надані ВАТ «Мотор Січ» послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ «Українські вертольоти» не є об'єктом оподаткування в розумінні пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки було зазначено про порушення ВАТ «Мотор Січ» пп. 7.4.3., 7.4.1, 7.7.1., 7.7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення суми бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року на загальну суму 5347885 грн.

Згідно з пп. 3.1.2 п.3.1. ст. 3 Закону «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі "імпорт" або "реімпорт".

В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплати митним органам ПДВ згідно з пп. 3.1.2 та пп. 7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язання з ПДВ з вартості товару, що оформлюється у митному режимі "імпорт".

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 ст. 7 «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що в січні 2009 року ВАТ «Мотор Січ» на виконання умов договору від 11 вересня 2006 року № 804/50193719/002 отримано від ВАТ «Ступінська металургійна компанія» (Росія) відповідно до вантажно - митної декларації від 14 січня 2009 року 112000004/9/000020 нікелевий сплав у вигляді пруткової заготовки, діаметр 90 мм на загальну суму 8 499 918,44 грн. Суму сплаченого податку на додану вартість митним органам у розмірі 1 749 237,18 грн. ВАТ «Мотор Січ» включено до складу податкового кредиту січня 2009 року. В ході перевірки якості встановлено брак, про що складено акт від 29 січня 2009 року № 15, висновком якого є те, що бракована продукція в кількості 19 197 кг повинна бути повернена на адресу постачальника ВАТ «Ступінська металургійна компанія» для заміни.

Відповідно до вантажно - митної декларації від 10 лютого 2009 року 112000004/9/000190 вищезазначену браковану продукцію на загальну суму 279 758, 41 грн. повернено ВАТ «Ступінська метатургійна компанія».

У червні 2009 року згідно з вантажно - митною декларацією від 10 червня 2009 року 112000004/9/000766 ВАТ «Ступінська металургійна компанія» здійснено заміну зазначеної вище продукції та відвантажено її на адресу ВАТ «Мотор Січ». Суму, сплаченого податку на додану вартість митним органам у розмірі 64 365,81 грн. ВАТ «Мотор Січ» включено до складу податкового кредиту червня 2009 року.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що запасні частини та агрегати були ввезені на митну територію України з метою ремонту авіаційної техніки. Деякі з них виготовлені безпосередньо підприємством та раніше були вивезені у митному режимі "експорт" (або самостійно, або у складі виробу), деякі отримані підприємство у процесі виконання гарантійних зобов'язань з обслуговування проданої раніше авіаційної техніки шляхом заміни запасних частин. Отримані у неробочому стані деталі та вузли підлягають ремонту та подальшому використанню у виробничій діяльності підприємства, що підтверджено в ході перевірки та не спростовується у акті.

Підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД.

З матеріалів справи вбачається, що отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ «Мотор Січ».

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов