Ухвала суду № 32333012, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/59192/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року

у справі № 2а/1270/4064/2012

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Сєвєродонецьку Луганської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку платника податків ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 27.01.2012 року №134/17-3209805338.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме - занижено податок на додану вартість на суму 14000,00 грн., в тому числі за лютий 2011 р. в сумі 4500,00 грн., березень 2011 р. в сумі 4500,00 грн., травень 2011 р. в сумі 5000,0 грн. внаслідок укладання нікчемного господарського договору № 250111 від 25.01.2011 року позивачем з ТОВ «Оріал» про надання послуг на суму 84000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14000,00грн.).

Такого висновку відповідач дійшов на підставі акту Алчевської ОДПІ про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року № 1798/23636917523, відповідно до висновків якого господарські операції між ТОВ «Оріал» з контрагентами, серед яких є ФОП ОСОБА_4, не підтверджуються у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Оріал» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року № 0000071702 про збільшення ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 14000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 01,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) відмовив ФОП ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 року.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком судів, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 року у справі № 2а-11181/11/1270, визнано дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року» протиправними.

Як встановлено колегією суду, судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги вищевказане рішення у справі № 2а-11181/11/1270 та обставини, що ним встановлені.

Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи.

Таким чином, на думку колегії суду, суди першої та апеляційної інстанції порушили вимоги вищевказаного діючого законодавства, що призвело до не вірного застосування норм матеріального права, та, як наслідок, прийняття незаконного рішення по суті.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не буди встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов