Постанова № 32332995, 20.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2013 р. м. Київ К-23998/10

№ К-23998/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010

у справі № 2а-22116/09/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська

третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані висновком про те, що п?ридбана позивачем металопро?дукція частково використову?валась для виготовлення труб?, а частково - у зві?льнених від оподаткування оп?ераціях з реалізації металоб?рухту, позивач мав право відне?сти до податкового кредиту ли?ше суму ПДВ у вартості тієї частини металопродукції, яка використовувалась в оподатковуваних операціях, тобто для виготовлення продукції.

У касаційній скарзі ЗАТ «Луганський трубний завод» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача за жовтень 2008 року бюджетного відшкодування на 21829,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2009 № 00001608011/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.04.2009 за № 219/08-3/00190802, про порушення норм підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3, пункту 4.1 ст.4, підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: занижено податкові зобов`язання у вересні 2008 року на 317583,00 грн. та у жовтні 2008 року на 206884,00 грн.; занижено суму податкового кредиту на 334412,00 грн. у вересні 2008 року та на 206723,00 грн. у жовтні 2008 року у зв`язку з корегуванням сум податкового кредиту за вказані податкові періоди на суми нарахованого за ставкою 20% ПДВ з операцій з реалізації металобрухту, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на 21829,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що для здійснення господарської діяльності з виробництва сталевих труб позивач придбавав сировину (сталь рулонна), з якої під час виробничого процесу утворювались відходи металобрухту, які у подальшому позивач реалізовував. Металосировина, суми податку на додану вартість у ціні якої позивач включив до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу із виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Металобрухт, який утворювався як відходи виробництва, позивач реалізовував без нарахування податку на додану вартість. У подальшому позивач здійснив корегування сум податкових зобов'язань за вересень, жовтень 2008 року шляхом нарахування ПДВ за ставкою 20% на вартість реалізації металобрухту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), ал?е не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на т?акі товари (послуги) відрізняє?ться більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із? сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунк?том 6.1 статті 6 та статтею 8-1 ць?ого Закону, протягом такого зв?ітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при? їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльн?ості платника податку.

Підпунктом 7.4.2 цієї статті визна?чено, якщо платник податк?у придбаває (виготовляє) товар?и (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'є?ктом оподаткування згідно зі? статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми по?датку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу пода?ткового кредиту такого платн?ика.

У разі коли товари (роботи?, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми по?даткового кредиту включаєть?ся та частка сплаченого (нарах?ованого) податку при їх вигото?вленні або придбанні, яка відп?овідає частці використання т?аких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 цього Закону).

Згідно з пунктом 11.44 ст.11 Закону № 168/97-ВР тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у то?му числі операції з імпорту та?ких товарів, звільняються від? оподаткування. Перелік таких? товарів із зазначенням кодів? згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Реалізований позивачем ме?талобрухт не придбавався з ме?тою його використання у неопо?датковуваних операціях, що за? змістом підпункту 7.4.2 зазначеної статті Закону позбавляє платника права на включення сум податку до податкового кредиту. Також зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті 7.4.3 цієї статті товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норм?и передбачає перерозподіл по?даткового кредиту.

Отже, у податкового органу не було підстав для зменшення позивачу як податкового кредиту, сформованого внаслідок придбання металосировини, так і податкового кредиту звітного періоду, в якому реалізовані відходи від її переробки (ме?талобрухт), на суму ПДВ, розраховану із вартості цього мет?алобрухту, що призвело до поми?лкових розрахунків сум бюдже?тного відшкодування податко?вим органом, а отже і до помилкового висновку про заниження суми бюджетного відшкодування у податковій декларації за жовтень 2008 року.

Про наведене також свідчит?ь і подальше вдосконалення за?конодавцем правового регулю?вання питань щодо формування? податкового кредиту та закрі?плення у Податковому кодексі? України норми, за змістом якої правила щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту не застосовуються і податковий кредит не зменшується у разі постачання платником податку відходів і брухту чорних металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки сировини чи матеріалів на виробництві (пункт 199.6 статті 199).

Така правова позиція відповідає позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постанові 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ВАТ «Холдингова компан?ія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за р?езультатами розгляду заяви п?ро перегляд судового рішення? з мотивів неоднакового засто?сування судом (судами) касацій?ної інстанції одних і тих сами?х норм матеріального права у п?одібних правовідносинах, є об?ов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зо?бов'язані привести свою судов?у практику у відповідність з р?ішенням Верховного Суду Укра?їни.

Рішення судів попередніх інстанції не відповідають наведеній правовій позиції Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод» задовольнити, скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010; позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська від 14.04.2009 № 00001608011/0.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко