Постанова № 32332590, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №805/2218/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Романенко Т.О.

за участю представників від:

позивача Пендіч Д.А.

відповідача Міхно М.Г.

третя особа не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по адміністративній справі № 805/2218/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВНИЦЯ ПЛЮС» (м.Маріуполь) до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби Іллічівське відділення, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВНИЦЯ ПЛЮС» звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № 0005971501 від 15.11.2012 року, яким визначена штрафна санкція в сумі 62472,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у підприємства виникло податкове зобов'язання з податку на прибуток згідно податкової декларації за І півріччя 2012 року, яку було надано до відповідача 09.08.2012 року. Відповідно до Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказаного ним у податковій декларації, до 19.08.2012 року. Оскільки останній день строку припадає на вихідний день, позивачем за системою «КЛІЄНТ - БАНК» 17.08.2012 року о 10 год. 23 хв. були передані бюджетні платежі на виконання до третьої особи. Відповідно, платежі були направлені в операційний час. 17.08.2012 року статус платежу був «Доставлено в банк», а 18.08.2012 року - «Принят в банк». Третьою особою за невідомими позивачу причинами платежі не були проведені, але це не підтверджує, що позивачем невчасно сплачено податкове зобов'язання. З огляду на зазначене, позивачем податкове зобов'язання було виконане у строк, передбачений податковим законодавством. За результатами акту перевірки податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення та застосована штрафна санкція з податку на прибуток у розмірі 62472,20 грн., яке позивач вважає протиправним з огляду на відсутність строкового порушення по його сплаті.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року позов задоволений (а.с.107, 108-110).

Скасоване податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби Іллічівське відділення № 0005971501 від 15.11.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.112-113). Податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим, законним прийняте на підставі здійсненої перевірки, відповідно до якої встановлені порушення податкового законодавства щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання. Відповідно до відмітки на платіжному дорученні №640 саме 18.08.2012 року відділенням банку прийнято до сплати податкового боргу.

Судом безпідставно прийнято до уваги в якості належного доказу роздруківки з системи «клієнт - банк» від 17.08.2012 року, якою підтверджується факт доручення банку по сплаті боргу.

Представник відповідача - апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні вимог позивача. Зазначив, що не доведено факт своєчасного перерахування коштів 17.08.2012 року, згідно платіжного доручення та відмітки банку на ньому, такою датою слід вважати саме 18.08.2012 року. Копія роздруківки з системи клієнт-банк не є розрахунком документом, що підтверджує своєчасну сплату податкового зобов'язання.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, були надані письмові пояснення щодо суті спору, з огляду на які, ПАТ «ПУМБ» також вважає, що постановка суду не в повній мірі відповідає вимогам законодавства. Зазначають про надання платіжного доручення до банку не 17.08.2012 року, а 18.08.2012 року, що підтверджується відповідною відміткою банку. Наданий позивачем роздруківка з системи клієнт-банк від 17.08.2012 року не підтверджує факту надання доручення, а вказує на його формування. Зазначена роздруківка не є розрахунковим документом.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що 09.08.2012 року позивачем до відповідача подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9047630987 за І півріччя 2012 року, якою позивачем визначено податок, що підлягає сплаті у розмірі 624722,00 грн.

Відповідачем 30.10.2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки податкової звітності № 299/15-35127625. Актом встановлення порушення позивачем ст. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), тобто терміну сплати грошового зобов'язання по податку на прибуток.

Перевіркою встановлено, що перераховані позивачем, згідно платіжного доручення від 17.08.2012 р. № 640, кошти у сумі 630000,00 грн. (на сплату самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток від 09.08.2012 року), зараховані 20.08.2012 року.

05.11.2012 року позивачем до відповідача направлено заперечення № 301 на акт перевірки податкової звітності № 299/15-35127625 від 30.10.2012 року, яким повідомляє, що ним за системою «КЛІЄНТ - БАНК» 17.08.2012 року о 10 год . 23 хв. (останній робочий день до закінчення граничного строку сплати) були передані бюджетні платежі на виконання до банку. Платіж було надіслано в операційний час банку та прийнято банком. Банк за невідомими позивачу причинами платежі не провів.

Відповідач 12.11.2012 року надіслав позивачу відповідь на заперечення № 24502/10/15-013-1, якою висновки акту від 30.10.2012 року залишає без змін.

15.11.2012 року позивачем до Державної податкової інспекції Донецької області надано скаргу № 306 на акт від 30.10.2012 року, в якій посилається на аналогічні обставини, викладені у позовній заяві та запереченнях від 05.11.2012 року.

15.11.2012 року на підставі акту від 30.10.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005971501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за затримку сплати на 1 календарний день суми грошового зобов'язання у розмірі 624722,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 62472,20 грн. (а.с.7).

07.12.2012 року позивачу надано відповідь № 19126/10/15-113-3 про розгляд скарги № 306 від 15.11.2012 року, якою повідомляється, що платіжне доручення, яке є підтверджуючим документом щодо сплати податку, датовано банком 18 серпня 2012 року, а останній термін сплати зобов'язання за І півріччя припадає на 17 серпня 2012 року, у податкових органах є підстави вважати платіж простроченим.

20.12.2012 року позивачем було надіслано скаргу № 331 на акт від 30.10.2012 року до Державної податкової служби України, якою просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Державна податкова служба України 22.01.2013 року надала позивачу відповідь про розгляд скарги № 4/6/15-1417, якою повідомляє, що у зверненні до Державної податкової служби у Донецькій області не оскаржувалось повідомлення - рішення від 15.11.2012 року № 005971501. Таким чином, визначене в зазначеному повідомленні - рішенні податкове зобов'язання стало узгодженим. Відповідно, позивачем порушено порядок подання скарг контролюючому органу, правові підстави для скасування податкового повідомлення - рішення відсутні. Таким чином, за наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Виходячи із спірних правовідносин, судом першої інстанції обґрунтовано визначені та застосовані правові норми до спірних правовідносин. В даному випадку питання полягає у наданні належної оцінці фактичним обставинам справи з наданням правової їм оцінки.

Так, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п. 35.2 ст. 35 ПК України встановлено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 1.21 та п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»:

- операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;

- операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У відповідності до п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до кутового штампу третьої особи на платіжному дорученні № 640 від 17.08.2012 року зі сплати податку на прибуток у сумі 630000,00 грн. платіж прийнято 18.08.2012 року, проведено - 20.08.2012 року. Також, відповідно до виписки банку № 92 від 20.08.2012 року, зробленої третьою особою, платіжне доручення № 640 виконане ним 20.08.2012 року.

Виходячи з доводів позивача, останній день строку сплати приходиться на вихідний день, у зв'язку з чим ним по системі «КЛІЄНТ-БАНК» 17.08.2012р. о 10 год. 23 хв. (останній робочий день до закінчення граничного строку сплати) були передані бюджетні платежі на виконання в банк. При надісланні до банку 17.08.2012р. статус платежу був зазначене «Доставлено в банк». При повторному зв'язку з банком 18.08.2012р. статус платежу було змінено на «Доставлено в банк».

Колегія суддів вважає доводи позивача з посиланням на роздруківку із системи «Клієнт-банк» від 17.08.2012 року, що знаходяться в матеріалах справи, як таке, що підтверджують фактичне перерахування грошових коштів є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на положення ч.1 ст.71 КАС України, беззаперечних доказів (окрім пояснень та не згоди), які б спростували доводи відповідача та третьої особи щодо своєчасного подання доручення до банку про сплату боргу з податку на прибуток підприємства не надано.

Колегія суддів зазначає, що представлена суду роздруківка з системи «клієнт-банк», не є розрахунковим документом та свідчить лише про те, що 17.08.2012 року позивач лише сформував електронний платіж у цій системі, який не був відправлений до банку. Доказів такої відправки немає.

Колегія суддів, з урахуванням п.2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, вважає обґрунтованими доводи третьої особи, стосовно того, дата створення позивачем електронного документу на переказ у системі «Клієнт-банк» (17.08.2012 року) не є твердженням ініціювання переказу зі сплати податку до бюджету і моментом отримання його банком. Позивач може у такій системі створювати необмежену кількість платіжних доручень, будь-якою датою, але датою їх отримання Банком є саме дата, зазначена у відмітці «одержано банком», яка проставляється автоматично, фіксується і підтверджується засвідченим підписом працівника банку екземпляром платіжного доручення у паперовому вигляді.

На час прийняття оскаржуваного рішення, у відповідача було достатньо даних які підтверджують предмет правопорушення, що знайшло своє відображення в акті. Відмітка банку на платіжному дорученні №640 «проведено банком 18.08.2012 року» у повному обсязі підтверджує час перерахунку грошових коштів сплачених підприємством з податку на прибуток.

Колегія суддів під час вирішення цього спору, не враховує судові рішення, які були враховані судом першої інстанції, з огляду на різний суб'єктний склад, різну складову податкових зобов'язань, та як наслідок можливість різних фактичних обставин спрви, які враховувались цими судами.

З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції вважав доведеним з боку позивача на своєчасне здійснення перерахунку грошових коштів, що в свою чергу, з урахуванням п.129.6 ст.129 КАС України, усуває відповідальність позивача. В той же час колегія суддів, з огляду на спірні правовідносини щодо встановлення відсутності вини позивача, не врахував необхідність встановлення та доведення такої вини з боку банку. В даному випадку колегія суддів, з урахуванням сукупністю наявних в матеріалах справи документів, вважає недоведеними обставини з боку позивача щодо своєчасного спрямування коштів на оплату зобов'язання, які суд першої інстанції вважав встановленими.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку, що у відповідача не було законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 62472, 20 грн., з огляду на відсутність порушення позивачем строків сплати податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів, з урахуванням положень ст.202 КАС України, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям нової про відмову у задоволенні вимог. Суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по адміністративній справі № 805/2218/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВНИЦЯ ПЛЮС» (м.Маріуполь) - відмовити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 липня 2013 року. У повному обсязі виготовлена 11 липня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар