Ухвала суду № 32332573, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №805/4027/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Романенко Т.О.

за участю представників від:

позивача Рябошапка Д.С.

відповідача Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року по адміністративній справі №805/4027/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2013 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 22597 грн. 72 коп., -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись до суду позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем на підставі акту камеральної перевірки від 25.02.2013 № 143/15-17/5-03361081 щодо сплати розстроченої за рішенням суду суми заборгованості з податку на прибуток, встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі чого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 року № 0000071550/6404/15-17-5, яким до позивача застосований штраф у сумі 22 597,72 грн. у розмірі 20% від суми невчасно погашеного у встановлений строк податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 112 988,58 грн.

Податкове повідомлення-рішення вважає неправомірним, оскільки за своєю формою не відповідає вимогам законодавства внаслідок відсутності печатки податкового органу, підприємство своєчасно сплачувало податок за певні періоди, відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлене судовим рішенням про розстрочення податкового боргу, однак відповідач зарахував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

В листах ПАТ «Донецькміськгаз» просило відповідача поточні платежі в сумі 56 494,29 грн., які підлягають сплаті згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. у справі №2а/0570/3448/2011, погасити за рахунок існуючої на обліковому рахунку переплати з податку на прибуток., що й було зроблено з боку відповідача. Тому, на думку позивача, ПАТ «Донецькміськгаз» своєчасно здійснило оплату податкових зобов'язань в строки та у порядок встановлені Постановою суду у справі №2а/0570/3448/2011.

У зв'язку з наведеним позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 року № 0000071550/6404/15-17-5, яким до позивача застосований штраф у сумі 22 597,72 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позов задоволений (а.с.153, 154-157). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з огляду на неналежне оформлення ППР, яке не відповідало вимогам п.42.1 ст.42 ПК України, з урахуванням положень 57.1 ст.57 ПК України, прийшов до переконання, що розстрочений податковий борг за судовим рішенням позбавляє податковий орган права здійснювати перерозподіл спрямованих підприємством на оплату за таким судом рішенням грошових коштів на погашення іншого податкового зобов'язання, та внаслідок виникнення, у зв'язку з таким перерозподілом коштів, відсутня правова можливість застосувати до підприємства штрафну санкцію за порушення строків сплати боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.158-160). Вважають податкове повідомлення - рішення законним та обґрунтованим. Позивачем порушені строки встановлені п.57.1 ст.57 ПК України щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, врахувати судове рішення яким розстрочене сплата такого боргу в даному випадку, з урахуванням п.87.9 ст.87 ПК України, на думку відповідача є безпідставним.

Представник відповідача - апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у позові у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надав письмові заперечення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" зареєстровано як юридична особа 18.07.1994 Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за кодом 03361081, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2010 р. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз", за наслідками якої складено акт від 23.02.2013 р. № 143/15-17/5-03361081 (а.с.7-10).

За висновками акту, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при сплаті податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2010 рік (№ 9006881786 від 09.02.2011).

За змістом акту перевірки, порушення виразилось в тому, що позивач здійснював сплату розстрочених податкових зобов'язань за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 р. по справі № 2а/0570/3448/2011, якою було встановлено порядок виконання рішення шляхом сплати щомісячних платежів протягом 120 місяців до повного погашення суми заборгованості у розмірі 6 779 314 гривень згідно наданого графіку, із затримкою на 338 і більше календарних днів.

07.03.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000071550/6404/15-17-5, яким до позивача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань - 22 597,72 грн. (а.с.11). Зазначене ППР спрямоване позивачу.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення - рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування держфін політики.

Форма і порядок надсилання ППР встановлено «Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платниками податків», який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236.

Спірне податкове повідомлення - рішення від 07.03.2013 р. № 0000071550/6404/15-17-5, складено відповідно до п.2.2. абз.4 Порядку №1236 за формою «Ш», де в останньому рядку має місце букви «М.П.», що вказує на необхідність завірення печаткою.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо неналежного оформлення спірного податкового повідомлення - рішення, оскільки відповідно до п. 42.1. ст. 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Враховуючи викладене, відповідач при оформленні оскаржуваного рішення мав скріпити підпис посадової особи, що підписала оскаржуване рішення, печаткою. Оскільки оскаржуване податкове повідомлення - рішення було надіслано на адресу позивача без печатки податкового органу, воно складено з порушенням норм діючого законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.

Щодо інших правових висновків суду першої інстанції по суті відсутності порушень строку сплати податкового боргу, та як наслідок протиправності спірного ППР про застосування штрафної санкції колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 у справі № 2а/0570/3448/2011 (а.с.13-16) задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6 779 314,00 гривень. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (№ 9006881786 від 09.02.2011).

Також зазначеною постановою задоволено заяву відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення, внаслідок чого виконання постанови по стягненню боргу розстрочене на 120 місяців починаючи з квітня 2011 року шляхом сплати підприємством по 56 494,29 гривні щомісячно до повного погашення всієї суми боргу з останнім платежем у розмірі 56 493,49 гривень у березні 2021 року (а.с.13-16). Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював сплату вказаного податкового боргу відповідно до встановленого графіку розстрочення, що сторонами не заперечується та підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача (а.с.99-131). Також, відповідно до наданих суду листів позивача на адресу СДПІ від 18.01.2013 р. № 03.1-191 та від 04.02.2013 р. № 03.1-549 (а.с.24-25) позивач просив здійснити погашення щомісячних платежів по розстроченому податковому боргу за рахунок наявної переплати по особовому рахунку з податку на прибуток.

Зазначені обставини, свідчать про належне виконання позивачем умов розстрочення податкового боргу, наданого за постановою суду.

Проте, здійснивши погашення податкового боргу за рахунок існуючої переплати, відповідач в акті перевірки зазначив, що суми розстрочених податкових зобов'язань з граничним терміном сплати 19.02.2011 р. по 56494,29 грн. позивач сплатив 24.01.2013 р. та 24.02.2013 р. із затримкою 703 та 734 календарних днів, відповідно, що стало підставою застосування штрафних санкцій згідно з їх розрахунком (а.с.12).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення Кодексу стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію цього положення Кодексу на правовідносини, які нею не регулюються, а також не враховує, що постановою суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України, який став підставою для застосування штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначене положення Кодексу встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановою суду.

Відповідач формуючи свої висновки, ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої-другої статті 257 цього Кодексу, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 у справі № 2а/0570/3448/2011 набрала законної сили, то вона має виконуватись Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" з урахуванням способу та порядку виконання, встановленого в ній.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однак всупереч зазначеному положенню Основного Закону, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби при складанні оскарженого ППР було грубо порушено приписи судового рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що регулюючи порядок списання податкової заборгованості ПК України визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями ПК України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Відповідачем не було взято до уваги, що розстрочене грошове зобов'язання за визначеним судовим рішенням сплачується позивачем, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності з винесеним судовим рішенням. Дане судове рішення набрало законної сили, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний в рішенні. Вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених ст.126 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого в судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

За даних обставин спірні правовідносини виходять за межі предмету регулювання, оскільки грошові кошти не сплачувались за ініціативою підприємства, а стягнені у примусовому порядку СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку як органом стягнення, за рішеннями суду.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо допущеного порушення строків сплати боргу, який є розстроченим платежем, з огляду на те, що податковий борг не припиняється внаслідок прийняття судового рішення про його розстрочення. В даному випадку змінюється лише порядок його стягнення, а тому застосовувати штрафні санкції, як міру відповідальності за несвоєчасну сплату такого боргу, яке утворилося внаслідок проведеного перерозподілу коштів є безпідставним. Своєчасна сплата розстроченого платежу вказує на відсутність порушення строку такої оплати.

Крім доводи апелянта, що належним розстроченням платежу в межах податкового законодавства відповідно до ст.100 ПК України, є необхідність звернення підприємства до податкового органу за таким розстроченням, є безпідставними, з огляду на різне виникнення способу захисту порушеного права щодо належного справляння податків. В даному випадку податковий борг стягнутий за судовим рішенням за наслідками звернення податкового органу в передбаченому процесуальному порядку. Виконання судового рішення також врегульовано положеннями КАС України, які також є спеціальними нормами в межах відносин що стосуються такого виконання. Податковий кодекс, обмежень або заборони щодо надання розстрочення грошового зобов'язання за стягнутим податковим боргом по судовому рішенні, не містить. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судове рішення, якою вирішене питання щодо розстрочення платежу є таким, що набрало законної сили, а тому є обов'язковою до виконання усіма органами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року по адміністративній справі №805/4027/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 липня 2013 року. У повному обсязі складена 11 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар