ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
09 квітня 2013р. Справа №804/4856/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Промислово-виробничого кооперативу «Арабат» до відповідача-1: Державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації, відповідача-2: Державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ПВК «Арабат» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державного реєстратора Криворізької РДА щодо передачі реєстраційної справи позивача до Ленінської РДА та зобов'язання Державного реєстратора Ленінської РДА повернути реєстраційну справу до Криворізької РДА.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в порушення п.2, п.3 ч.1 у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти та засобу зв'язку, відповідно, позивача та відповідача-2, оскільки ці реквізити можуть бути потрібні суду для здійснення термінових викликів чи повідомлень, з'ясування причин неприбуття до суду.
При цьому, суд зазначає, що посилання позивача щодо необізнаності засобів зв'язку відповідача-2 є недоцільними, оскільки останній є суб'єктом владних повноважень, тому позивач може звернутись до відповідних довідкових служб для з'ясування засобу зв'язку та іншої інформації щодо Державного реєстратора Ленінської РДА. А суд не зобов'язаний приписами Кодексу адміністративного судочинства України вчиняти такі дії замість позивача.
Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Частиною 5 ст.106 КАС України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Пунктом 1 ч.1 ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч.1 ст.48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частина 3 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Тобто, відповідно до ч.5 ст.106 КАС України одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Надану до позовної заяви копію довіреності від 23.06.2011 року не можна вважати належним доказом у розумінні ст.ст.58, 69-71, 106 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Відповідно до ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Крім того, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно п.5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, надані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином, а тому не можуть вважатися доказами у розумінні ст.ст.69-71 КАС України.
Визначені питання відносяться саме до повноважень позивача, а тому не можуть бути невідомі останньому. Отже, позивач має можливість надати такі докази самостійно.
Враховуючи, що ст. 122 КАС України встановлено термін розгляду справи не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, визначені недоліки позовної заяви не можуть бути усунуті в ході розгляду адміністративної справи.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Промислово-виробничого кооперативу «Арабат» до відповідача-1: Державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації, відповідача-2: Державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Позивачеві в 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали усунути визначені недоліки позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г.В. Потолова
Судове рішення № 32332549, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/4856/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: