Постанова № 32332480, 08.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 5006/12/220пн/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівГольцової Л.А., Євсікова О.О.,розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Татенко В.М.)та на рішенняГосподарського суду Донецької області від 28.02.2013 р. (суддя Тоцький С.В.)у справі№ 5006/12/220пн/2012 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 м. Київпровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за участю представників:позивача:не з'явились,відповідача:Студеннікова Д.М.,третьої особи:не з'явились,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.02.2013 р. у справі № 5006/12/220пн/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р., позов задоволено: визнано виконавчий напис, вчинений 07.12.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на договорі фінансового лізингу № L559-04/07 від 16.04.2007р., зареєстрованому в реєстрі за № 2689, про повернення ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" предмету лізингу на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 2, 18 32, 43, 36, 38, 40 ГПК України, ст.ст. 47, 87 Закону України "Про нотаріат".

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що для одержання виконавчого напису нотаріусу були надані всі документи для вчинення виконавчого напису, які були прошиті, пронумеровані, підписані та скріплені печаткою відповідача; визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зачіпає виключно інтереси відповідача як власника майна; позивачем не надано жодних доказів стосовно відсутності простроченої заборгованості більше ніж 30 днів; у зв'язку із закінченням строку лізингу у позивача припинилось речове право на майно, а відтак останній незаконно, без відповідної правової підстави володіє та користується предметом лізингу, порушуючи при цьому виключено право власності відповідача.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу (оренди) № L559-04/07, за умовами якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації у володіння та користування протягом усього строку лізингу за плату (лізингові платежі) майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до приписів статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість предмету лізингу складає 280.000,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ - 46.666,67 грн.

Згідно з п. 4.1 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію Лізингодавця.

Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в Графіку (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у Лізингоотримувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач: використовує предмет лізингу з порушенням умов цього договору; не сплатив лізингових платежем (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів; у відношенні Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство; погіршує стан предмета лізингу, а також, якщо з його відома та/або бездіяльності предмет лізингу погіршується третіми особами; до закінчення терміну дії договору укладає договори, що полягають у розпорядженні предметом лізингу (продаж, передача, застава, дарування, обмін, оренда, сублізинг і т.п.), окрім тих, що письмово погоджені з Лізингодавцем.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно Графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 8.1 договору).

Сторонами 16.04.2007 р. були підписані Додаток № 1 - Графік платежів, Додаток № 2 - Специфікація, відповідно до якої предметом договору є машина комбінована МДКЗ-4 з поливо-мийним та щіточним обладнанням на шасі МАЗ-533702, Додаток № 4 - Загальні умови фінансового лізингу.

Між сторонами 27.06.2007 р. був підписаний акт приймання-передачі предмету лізингу.

Додатковими угодами від 02.03.2009 р., від 01.09.2010 р., від 02.08.2010 р., 01.12.2010 р., від 04.05.2011 р. сторони внесли зміни до Додатку № 1 - Графіку платежів та виклали його в новій редакції.

Відповідач 07.12.2012 р. звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою № 2113-12/12 з вимогою вчинити виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L559-04/07 від 16.04.2007 р. для повернення предмету лізингу в безспірному порядку.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_5 07.12.2012 р. був вчинений виконавчий напис про повернення ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на корись ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" об'єкта фінансового лізингу за невиплачену в строк заборгованість всього у розмірі 337.112,83 грн.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку 11.12.2012 р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 2689, виданим 07.12.2012 р.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами статті 18 Цивільного кодексу України зазначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що при вчиненні виконавчого напису не були дотримані законодавчі вимоги (зокрема п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, п. 6.21 Наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. №3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 р. за №1318/18613), а саме: нотаріусу було надано договір фінансового лізингу (оренди) № L559-04/07 від 16.04.2007 р., укладений на двох сторінках, однак зі зворотного боку останньої сторінки не вбачається, що вони прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печатками юридичних осіб (позивача та відповідача), які видали документ, тобто не вбачається печаток та підписів уповноважених осіб від відповідача та позивача. Також суди виходили із того, що матеріалами справи не підтверджується безспірна заборгованість відповідача.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом, обґрунтовується певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У своїх запереченнях на позов, поясненнях та апеляційній скарзі відповідач стверджував наступне.

TOB «Райффайзен Лізинг Аваль» для вчинення виконавчого напису було надано нотаріусу оригінали договору (фінансового лізингу) з додатками та з усіма Угодами про внесення змін до договору з додатками. Всі ці документи були прошиті, пронумеровані, підписані та скріплені печаткою TOB «Райффайзен Лізинг Аваль». Виконавчий напис був вчинений нотаріусом на оригіналі Договору з усіма додатками до нього та Угодах про внесення змін до цього Договору з додатками.

Оригінали вищевказаних документів знаходяться на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька. З вищевказаних документів, за твердженням відповідача, чітко вбачається, що оригінал договору (фінансового лізингу) з додатками та з усіма Угодами про внесення змін до договору з додатками прошиті, пронумеровані, підписані та скріплені печаткою TOB «Райффайзен Лізинг Аваль».

З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд витребував від Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька оригінали матеріалів виконавчого провадження.

До матеріалів справи місцевим судом було долучено засвідчені відділом державної виконавчої служби копії матеріалів виконавчого провадження, надані згідно з супровідним листом від 19.02.2013 р. № 13-3/13.

В ході розгляду справи відповідач стверджував, що копії матеріалів виконавчого провадження, які містяться у справі, не відповідають їх автентичним копіям. Однак місцевий суд вказаним доводам відповідача належної оцінки не надав та до набрання рішенням у справі законної сили з власної ініціативи повернув матеріали виконавчого провадження до виконавчої служби, в той час як згідно зі ст. 40 ГПК України оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням підприємств та організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.

У зв'язку з цим відповідач в ході апеляційного провадження просив суд витребувати вказані оригінали документів для огляду та порівняння.

Однак судом апеляційної інстанції оригіналів виконавчого провадження витребувано не було, хоча відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Таким чином, судами обох інстанцій оригіналів вказаних документів на предмет їх відповідності наявним у справі копіям належними чином досліджено не було, копій з автентичних матеріалів виконавчого провадження не знято та відповідної оцінки їм не надано, чим не дотримано приписів ст.ст. 32, 36, 38, 40, 43 ГПК України.

Судами також не було враховано, що виконавчий напис був вчинений на зворотному боці останньої сторінки оригіналу Угоди про внесення змін від 04.05.2011 р. до договору фінансового лізингу №Ь559-04/07 від 16.04.2007 р., при цьому, за твердженням відповідача, нотаріусом весь пакет документів (договір з додатками та угоди про внесення змін з додатками) було прошито, пронумеровано та скріплено печаткою приватного нотаріуса.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 282/20595 від 22.02.2012 р., безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису нотаріусу надається: оригінал договору лізингу, що передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

В ході розгляду справи відповідач стверджував, що всі вищевказані документи були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме: відповідну заяву, договір купівлі-продажу № Р513-04/07 від 16.04.2007 р. (з додатками), договір фінансового лізингу № Ь559-04/07 від 16.04.2007 р. (з додатками), акт приймання-передачі предмета лізингу від 27.06.2007 р.; ряд угод про внесення змін до договору, рахунки про несплату платежів, лист-вимогу, телеграму тощо.

Однак суди попередніх інстанцій оцінку вказаним доводам відповідача не надали, а представлені на їх підтвердження докази належним чином не дослідили.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішення та постанови, судами не досліджено і питання наявності у позивача безспірної заборгованості та не надано оцінки доказам, наданим відповідачем на підтвердження вказаних обставин. Судами не наведено правового обґрунтування і не зазначено фактичних обставин, з огляду на які наведені відповідачем доводи або докази не взято до уваги судом.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, суди в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності та, задовольняючи позов, обмежились лише двома суто формальними і належгл не підтвердженими підставами підставами.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 28.02.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. у справі №5006/12/220пн/2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 163, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райф?файзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 573,50 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіЛ.А. Гольцова О.О. Євсіков