Рішення № 32332349, 05.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2013 р. Справа № 916/1388/13

За позовом: першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб"

про стягнення 232 099,39 грн. та розірвання договору оренди

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від прокурора: Дондов В.К., посвідчення №013411 від 03.12.2012р.

Від позивача ОМР: не з'явився

Від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради: Ягупенко Д.Г., довіреність №06-936 від 13.06.2013р.

Від відповідача: Фірсов Д.О., довіреність від 04.06.2013р.

СУТЬ СПОРУ: перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб", в якій просить суд:

- розірвати договір оренди від 09.04.2010р. №96-ор, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради і ТОВ "Маріна-Клуб";

- стягнути з ТОВ "Маріна-Клуб" на користь управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, кошти в сумі 232 099,39 грн., які не отримані бюджетом міста за оренду майна, що належить територіальній громаді міста Одеси;

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2013р. позовну заяву (вх.№2178/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/1388/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача, Одеської міської ради в судові засідання не з'являвся, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином, правову позицію до суду не довів.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради заявлені першим заступником прокурора м. Одеси позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач заявлені прокурором позовні вимоги не визнає, однак відзив на позов та витребувані судом документи суду не надав.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, суд встановив:

09 квітня 2010р. між Управлінням інженерного захисту території та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб" (Орендар) укладено договір оренди комплексу берегозахисних споруд №96-ор, відповідно до п. 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування берегозахисні споруди на узбережжі Чорного моря в районі Дачі Ковалевського в м. Одесі, відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток1), вартість якого визначена експертною оцінкою та відповідно до акту оцінки (додаток2) складає - 1 265 000,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.). Цільове використання об'єкта оренди: для надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає в термінове платне користування майном у терміни, зазначений у Договорі, але не раніш дати підписання сторонами Договору й акта прийому-передачі майна (додаток 3).

Із змісту п.п.3.1., 3.2. Договору вбачається, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону "Про оренду державного й комунального майна" і рішення Одеської міської ради №4840-IV від 09.11.05р. і складає за перший місяць оренди 19145,73 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять грн. 73 коп.), у тому числі ПДВ 3190,95 грн. (три тисячі сто дев'яносто грн. 95 коп.). Розрахунок орендної плати додається до даного Договору (додаток 4). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісяця до 5 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди.

У відповідності до п.3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до діючого законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як визначено у п.п.4.1.1., 4.1.2. Договору, Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного Договору. Штучні пляжі повинні утримуватися, відповідно до Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси. Вчасно і у повному обсязі платити орендну плату й податок на додану вартість. Щокварталу, до 15 числа місяця, що настає за останнім місяцем звітного кварталу, надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

За приписами п.5.2.3. Орендовець має право вимагати дострокового розірвання Договору у випадках:

- не перерахування Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців;

- ухилення Орендаря від виконання Приписів Орендодавця, щодо утримання майна у належному технічному стані;

- невиконання цілком або частково умов пунктів 4.1.1., 4.1.4., 4.1.5., 4.1.6., 4.1.7., 4.1.9., 4.1.10., 4.1.12., 4.1.13., 4.1.15.

Даний договір укладений терміном на 15 (п'ятнадцять) років та діє: з 09 квітня 2010 року по 30 квітня 2025 року (п.7.1. Договору).

Згідно п.7.1.1. Договору, дія даного Договору припиняється внаслідок:

- закінчення терміну, на який він був укладений;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду з підстав визначених п.5.2.3. даного Договору.

На виконання умов вищенаведеного договору Управління інженерного захисту території та розвитку узбережжя Одеської міської ради 09.04.2010р. передало за актом приймання-передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб" комплекс берегозахисних споруд, а останнє його прийняло в строкове платне користування.

З підстав неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати орендної плати, Управління інженерного захисту території та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернулось до ТОВ "Маріна-Клуб" з листом №04.610 від 25.04.2012р., відповідно до якого повідомило останнього про існування заборгованості з орендних платежів в розмірі 276 040,78 грн. та намір достроково розірвати договір оренди від 09.04.2013р. №96-ор., який відповідачем залишений без відповіді.

Приймаючи до уваги вищенаведене, перший заступник прокурора м. Одеси вважає, що безпідставна відмова відповідача щодо оплати орендних платежів в сумі 232 099,39 грн. а також використання об'єкту оренди протягом 2011, 2012р.р. без підписання паспорту пляжу є незаконними, що і стало підставою для першого заступника прокурора м. Одеси звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, за умови встановлення судом, що порушення відповідачем умов договору оренди комплексу берегозахисних споруд №96-ор, зокрема в частині здійснення орендних платежів в сумі 232 099,39 грн. в період з червня 2012р. по травень 2012р. є істотною умовою для розірвання договору в судовому порядку, звернення позивача до відповідача з листом про намір розірвати договір та враховуючи передбачену умовами Договору можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням господарського суду на вимогу однієї із сторін договору, у зв'язку з чим на думку суду є правомірними та обґрунтованими заявлені прокурором позовні вимоги щодо розірвання договору оренди комплексу берегозахисних споруд №96-ор від 09.04.2010р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради і ТОВ "Маріна-Клуб", тому, суд задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення орендної плати в сумі 232 099,39 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного прокурором та позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати орендних платежів в період з червня 2012р. по травень 2013р. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка прокурором зазначена в розмірі - 232 099,39 грн., однак як вбачається із змісту наданого Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради розрахунку заборгованості ТОВ "Маріна-Клуб" заборгованість останнього станом на 15.05.2013р. складає 275 734,72 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості з орендної плати заявлена прокурором та встановлена судом в сумі 232 099,39 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 5788,99 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди комплексу берегозахисних споруд від 09.04.2010р. №96-ор, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 18, код ЄДРЮОФОП 24760454) і товариством з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб" (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21, код ЄДРЮОФОП 36288497).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб" (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21, код ЄДРЮОФОП 36288497) на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 18, код ЄДРЮОФОП 24760454) 232 099 (двісті тридцять дві тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп. заборгованості по сплаті орендної плати.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маріна-Клуб" (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21, код ЄДРЮОФОП 36288497) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 5788 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 10.07.2013р.

Суддя Цісельський О.В.