Рішення № 32332294, 05.07.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 622/402/12

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05.07.2013

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі :

головуючого - судді Нейло В. М.

при секретарі - Кащук Л.С.

з участю: - представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства ім.Цюрупи про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрун-тування вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки, площею 2,5671 га, яка знахо-диться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області. З часу отримання у власність зазначеної земельної ділянки вона перебувала в оренді у при-ватного сільськогосподарського підприємства ім.Цюрупи, яке 21 квітня 2009 року склало в односторонньому порядку договір оренди терміном на 5 років.

Посилаючись на те, що він не підписув вказаний договір оренди землі, позивач просив за вказаних обставин задовольнити позовні вимоги.

В суді представник позивача підтримала позовні вимоги з наведених вище підстав.

В суд представник ПСП ім.Цюрупи не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. З врахуванням викладеного, відповідно до ст.224 ЦПК України було проведено заочний розгляд справи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, перед-бачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським ко-дексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі ( ч.І ст.6 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання дого-вору недійсним відповідно до закону. Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Статтею 18 цього Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено повернення орендодав-цеві земельної ділянки на умовах, визначених договором у разі припинення або розірвання договору оренди землі.

Пленум в п.10 постанови роз'яснив, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.І ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повер-нення майна, переданого на виконання недійсного правочину, може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ №039950, виданого 28.10.2003 року на підставі розпорядження голови Ру-жинської райдержадміністрації, позивач є власником земельної ділянки площею 2,5671 га. (а.с.6).

Матеріали справи містять відомості, що 21 квітня 2009 року між позивачем та ПСП ім.Цюрупи в письмовій формі, на строк 5 років, укладено договір оренди цієї земельної ділянки, який після його державної реєстрації, у встановленому законом порядку, набув чинності з 10 вересня 2009 року (а.с.4-5).

У реквізитах цього договору значиться підпис керівника ПСП ім.Цюрупи ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1/486 від 17.04.2013 року підпис від імені ОСОБА_2 в графі «орендодавець» у договорі оренди землі, в графі «земельну ділянку передав» в акті приймання передачі земельних ділянок в оренду, в графі «орендо-давець» акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконано не ОСОБА_4, а іншою особою. Підписи, розташовані в графі «Орендар» договору оренди зем-лі від 21.04.2009 року між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподар-ським підприємством ім..Цюрупи , зареєстрованому в Ружинському районному відділі філії Центру Державного земельного кадастру, в графі «Прийняв» акту приймання передачі земе-льної ділянки від 10.09.2009 року між ОСОБА_5 та приватним сіль-ськогосподарським підприємством ім.Цюрупи в графі «Орендар» акту визначення меж зе-мельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.04.2009 року між ОСОБА_2, ПСП ім.Цюрупи та сільським головою нанесені за допомогою форми високого клішне-факсиміль-ного кліше.

Таким чином, оскільки позивач як орендодавець не підписував спірний договір орен-ди, згоди та повноважень на його укладення й підписання іншій особі не надавав, є всі під-стави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього договору, а сам договір, виходячи з положень передбачених ч.1 ст.215 ЦК України, - недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч.3 ст.203 цього Кодексу.

Як роз'яснено в п.7 постанови Пленуму, судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для ви-значення наслідків його недійсності.

Крім того, вчинення стороною дії (одержання орендної плати) без отримання нею про-позиції укласти цей договір (оферти) не може підтверджувати її згоду на укладення цього до-говору (ст.ст.641,642 ЦК України).

Доводи відповідача, які зводяться до того, що позивач, отримавши орендну плату від-повідно до ч.І ст.241 ЦК України схвалив спірний договір оренди є необгрунтованими, оскільки особа, яка підписала спірний договір оренди взагалі не мала статусу орендодавця за відсутності повноважень, і тому наступне його схвалення є неможливим.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним ухвалити рішення про визнання недій-сним договору оренди земельної ділянки площею 2,5671 га. укладеного 21 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та ПСП ім.Цюрупи й зареєстрованого 10 вересня 2009 року, з покладен-ням на відповідача обов'язку повернути земельну ділянку її власнику.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ПСП ім.Цюрупи на користь позивача 1357 грн. 32 коп. поне-сених ним та підтверджених документально судових витрат.

Керуючись ст.ст. 203,205,215,216 ЦК України , Законом України "Про оренду землі" ст.ст.10,11,88,209,212, 213,215,224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,5671 га, укладений 21 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподарським підприємством ім.Цюрупи, зареєстрованим в державному реєстрі Ружинського відділення Жи-томирської районної філії центру державного земельного кадастру 10 вересня 2009 року за № 040922100035.

Витребувати у Приватного підприємства імені Цюрупи належну ОСОБА_6 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 039950 земельну ділянку площею 2,5671 га , розташовану на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначену для ведення товарного сільсь-когосподарського виробництва.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені ним по справі, в сумі 1357 грн.32 коп..

Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення направити від-повідачу.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Ружинського районного суду Житомирської області письмову заяву про його перегляд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення це рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В. М. Нейло.