Постанова № 32330755, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року № 826/5864/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного малого підприємства "Будтехнологія"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Будтехнологія" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 грудня 2012 року № 0006812208, № 000680228 та від 27 березня 2013 року № 0002502208.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби неправомірно зроблені висновки про нікчемність правочину вчиненого за участю Приватного малого підприємства "Будтехнологія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" та неправомірно збільшено Приватному малому підприємству "Будтехнологія" суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, оскільки суми грошових коштів за договором підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року Приватне мале підприємство "Будтехнологія" помилково перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" в зв'язку з тим, що Приватному малому підприємству "Будтехнологія" не було відомо про заміну сторони в договорі підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2012 року № 0006812208, № 000680228 та від 27 березня 2013 року № 0002502208, оскільки Приватним малим підприємством "Будтехнологія" не надано до перевірки документального підтвердження щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Приватне мале підприємство "Будтехнологія" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

В період з 9 листопада 2012 року по 15 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 9 листопада 2012 року № 1810, направлення від 9 листопада 2012 року за № 1709/22-8 проведено документальну виїзну позапланову перевірку Приватного малого підприємства "Будтехнологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 22 листопада 2012 року № 7855/22-817/30405073, яким встановлено порушення:

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: Приватне мале підприємство "Будтехнологія" занижено податок на додану вартість на загальну суму 338 457 грн., у тому числі за лютий 2012 року у сумі 134 499 грн., березень 2012 року в сумі 117 807 грн., квітень 2012 року у сумі 18 459 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 295 877 грн., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2012 року в сумі 275 450 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 20 427 грн.

7 грудня 2012 року Приватним малим підприємством "Будтехнологія" подані заперечення від 3 грудня 2012 року № 76 на акт перевірки від 22 листопада 2012 року № 7855/22-817/30405073.

Листом від 14 грудня 2012 року за № 27037/10/22-810 Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби повідомила Приватне мале підприємство "Будтехнологія", що висновки акту від 22 листопада 2012 року № 7855/22-817/30405073 документальної позапланової перевірки Приватного малого підприємства "Будтехнологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки, 19 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0006812208, яким збільшено Приватному малому підприємству "Будтехнологія" суму грошового зобов'язання в розмірі 338 457 грн., з якої: за основним платежем - 270 765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 692 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100;

- № 000680228, яким збільшено Приватному малому підприємству "Будтехнологія" суму грошового зобов'язання в розмірі 369 846 грн., з якої: за основним платежем - 295 877 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73 969 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 4 березня 2013 року № 2091/10/12-1-03 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 грудня 2012 року № 0006812208 та № 000680228 та збільшено суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 19 грудня 2012 року № 0006812208 в частині основного платежу у розмірі 16 970 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4 242 грн., а скаргу директора Приватного малого підприємства "Будтехнологія" від 28 грудня 2012 року № 79 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві від 3 січня 2013 року № 32/10) - без задоволення.

На підставі рішення Державної податкової служби у м. Києві від 4 березня 2013 року № 2091/10/12-1-03, 27 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0002502208, яким збільшено Приватному малому підприємству "Будтехнологія" суму грошового зобов'язання в розмірі 21 212 грн., з якої: за основним платежем - 16 970 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 242 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100;

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 8 квітня 2013 року № 350/6/99-99/10-2125 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 грудня 2012 року № 0006812208 та № 000680228 з урахуванням рішення Державної податкової служби у м. Києві, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність включення до складу валових витрат та про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхіл", оскільки посадовими особами Приватного малого підприємства "Будтехнологія" не надано до перевірки документальне підтвердження щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхіл" за період січень 2012 року - червень 2012 року.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, позивачем під час розгляду справи, як і під час проведення Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби перевірки, не надано первинних документів, складених за результатами господарських взаємовідносин між Приватним малим підприємством "Будтехнологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл".

Враховуючи відсутність первинних документів, які б фактично підтверджували здійснення господарської операції між Приватним малим підприємством "Будтехнологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл", суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл".

Відносно доводів позивача про те, що Приватному малому підприємству "Будтехнологія" не було відомо про заміну сторони в договорі підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року, суд зазначає про наступне.

30 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Збутпроект-1", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл", як новим кредитором, та Приватним малим підприємством "Будтехнологія", як боржником, укладено договір про відступлення права вимоги № 0112/2, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором № 0112/1 від 3 січня 2012 року з боржником, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.

2 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл", як первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром", як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 34/12, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року. За цим договором новий кредитор одержує право вимоги (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором підряду № 0112/2. Пунктом 3.6 договору визначено, що первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін 3 дні після підписання цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 23 листопада 2012 року за № 17/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" повідомило Приватне мале підприємство "Будтехнологія" про те, що відповідно до договору № 34/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" прийняло право вимоги, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" і стало кредитором за договором підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року. Також у вказаному листі зазначено, що в подальшому зобов'язання по договору підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року виконуються на реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини несвоєчасного повідомлення боржника про зміну кредитора за договором підряду № 0112/2 від 30 січня 2012 року та сплата позивачем коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" вплинули тільки на майнові права первісного та нового кредиторів, в даному випадку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" та не вплинули на порядок формування податкової звітності боржника, оскільки податкова звітність формується на підставі первинних документів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" на виконання умов договору від 3 січня 2012 року № 0112/1 виписано на користь позивача податкові накладні:

- № 172 від 1 лютого 2012 року на загальну суму 11 814 грн., в тому числі ПДВ - 1 969 грн.,

- № 173 від 1 лютого 2012 року на загальну суму 19 075 грн., в тому числі ПДВ - 3 179,17 грн.,

- № 174 від 1 лютого 2012 року на загальну суму 29 306 грн., в тому числі ПДВ - 4 884,33 грн.,

- № 175 від 7 лютого 2012 року на загальну суму 9 350 грн., в тому числі ПДВ - 1 558,33 грн.,

- № 176 від 7 лютого 2012 року на загальну суму 11 007 грн., в тому числі ПДВ - 1 834,50 грн.,

- № 177 від 7 лютого 2012 року на загальну суму 12 290 грн., в тому числі ПДВ - 2 048,33 грн.,

- № 178 від 7 лютого 2012 року на загальну суму 18 020 грн., в тому числі ПДВ - 3 003,33 грн.,

- № 179 від 7 лютого 2012 року на загальну суму 27 000 грн., в тому числі ПДВ - 4 500 грн.,

- № 180 від 7 лютого 2012 року на загальну суму 29 860 грн., в тому числі ПДВ - 4 976,67 грн.,

- № 181 від 8 лютого 2012 року на загальну суму 7 315 грн., в тому числі ПДВ - 1 219,17 грн.,

- № 182 від 8 лютого 2012 року на загальну суму 11 070 грн., в тому числі ПДВ - 1 845 грн.,

- № 183 від 8 лютого 2012 року на загальну суму 18 207 грн., в тому числі ПДВ - 3 034,50 грн.,

- № 184 від 8 лютого 2012 року на загальну суму 22 712 грн., в тому числі ПДВ - 3 785,33 грн.,

- № 185 від 8 лютого 2012 року на загальну суму 28 996 грн., в тому числі ПДВ - 4 832,67 грн.,

- № 186 від 8 лютого 2012 року на загальну суму 29 980 грн., в тому числі ПДВ - 4 996,67 грн.,

- № 187 від 10 лютого 2012 року на загальну суму 8 917 грн., в тому числі ПДВ - 1 486,17 грн.,

- № 188 від 10 лютого 2013 року на загальну суму 12 306 грн., в тому числі ПДВ - 2 051 грн.,

- № 189 від 10 лютого 2012 року на загальну суму 15 607 грн., в тому числі ПДВ - 2 601,17 грн.,

- № 190 від 10 лютого 2012 року на загальну суму 18 001 грн., в тому числі ПДВ - 3 000,17 грн.,

- № 191 від 10 лютого 2012 року на загальну суму 19 890 грн., в тому числі ПДВ - 3 315 грн.,

- № 192 від 10 лютого 2012 року на загальну суму 26 000 грн., в тому числі ПДВ - 4 333,33 грн.,

- № 193 від 10 лютого 2012 року на загальну суму 28 312 грн., в тому числі ПДВ - 4 718,67 грн.,

- № 194 від 13 лютого 2012 року на загальну суму 7 243 грн., в тому числі ПДВ - 1 207,17 грн.,

- № 195 від 13 лютого 2012 року на загальну суму 8 201 грн., в тому числі ПДВ - 1 366,83 грн.,

- № 197 від 13 лютого 2012 року на загальну суму 13 912 грн., в тому числі ПДВ - 2 318,67 грн.,

- № 198 від 13 лютого 2012 року на загальну суму 20 018 грн., в тому числі ПДВ - 3 336,33 грн.,

- № 199 від 13 лютого 2012 року на загальну суму 22 000 грн., в тому числі ПДВ - 3 667,67 грн.,

- № 200 від 13 лютого 2012 року на загальну суму 26 315 грн., в тому числі ПДВ - 4 385,83 грн.,

- № 201 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 8 816 грн., в тому числі ПДВ - 1 469,33 грн.,

- № 202 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 11 812 грн., в тому числі ПДВ - 1 968,67 грн.,

- № 203 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 15 618 грн., в тому числі ПДВ - 2 603 грн.,

- № 204 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 20 073 грн., в тому числі ПДВ - 3 345,50 грн.,

- № 205 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 22 679 грн., в тому числі ПДВ - 3 779,83 грн.,

- № 206 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 25 412 грн., в тому числі ПДВ - 4 235,33 грн.,

- № 207 від 14 лютого 2012 року на загальну суму 29 999 грн., в тому числі ПДВ - 4 999,83 грн.,

- № 208 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 9 216 грн., в тому числі ПДВ - 1 536 грн.,

- № 209 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 11 514 грн., в тому числі ПДВ - 1 919 грн.,

- № 210 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 14 644 грн., в тому числі ПДВ - 2 440,67 грн.,

- № 211 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 16 281 грн., в тому числі ПДВ - 2 713,50 грн.,

- № 212 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 18 219 грн., в тому числі ПДВ - 3 036,50 грн.,

- № 213 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 24 870 грн., в тому числі ПДВ - 4 145 грн.,

- № 214 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 28 912 грн., в тому числі - 4 818,67 грн.,

- № 215 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 14 854 грн., в тому числі ПДВ - 2 475,67 грн.,

- № 216 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 16 685 грн., в тому числі ПДВ - 2 780,83 грн.,

- № 217 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 21 724 грн., в тому числі ПДВ - 3 620,67 грн.,

- № 218 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 23 819 грн., в тому числі ПДВ - 3 969,83 грн.

- № 219 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 26 740 грн., в тому числі ПДВ - 4 456,67 грн.,

- № 220 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 29 512 грн., в тому числі ПДВ - 4 918,67 грн.,

- № 221 від 23 лютого 2012 року на загальну суму 8 835 грн., в тому числі ПДВ - 1 472,50 грн.,

- № 222 від 23 лютого 2012 року на загальну суму 14 588 грн., в тому числі ПДВ - 2 431,33 грн.,

- № 223 від 23 лютого 2012 року на загальну суму 19 737 грн., в тому числі ПДВ - 3 289,50 грн.,

- № 224 від 23 лютого 2012 року на загальну суму 28 883 грн., в тому числі ПДВ - 4 813,83 грн.,

- № 129 від 5 березня 2012 року на загальну суму 17 086 грн., в тому числі ПДВ - 2 847,67 грн.,

- № 130 від 5 березня 2012 року на загальну суму 20 503 грн., в тому числі ПДВ - 3 417,17 грн.,

- № 131 від 5 березня 2012 року на загальну суму 24 777 грн., в тому числі ПДВ - 4 129,50 грн.,

- № 132 від 15 березня 2012 року на загальну суму 7 428 грн., в тому числі ПДВ - 1 238 грн.,

- № 133 від 15 березня 2012 року на загальну суму 9 376 грн., в тому числі ПДВ - 1 562,67 грн.,

- № 134 від 15 березня 2012 року на загальну суму 9 277 грн., в тому числі ПДВ - 1 546,17 грн.,

- № 135 від 15 березня 2012 року на загальну суму 18 054 грн., в тому числі ПДВ - 3 009 грн.,

- № 136 від 15 березня 2012 року на загальну суму 19 900 грн., в тому числі ПДВ - 3 316,67 грн.,

- № 137 від 15 березня 2012 року на загальну суму 29 269 грн., в тому числі ПДВ - 4 878,17 грн.,

- № 138 від 19 березня 2012 року на загальну суму 8 312 грн., в тому числі ПДВ - 1 385,33 грн.,

- № 139 від 19 березня 2012 року на загальну суму 9 075 грн., в тому числі ПДВ - 1 512,50 грн.,

- № 140 від 19 березня 2012 року на загальну суму 9 816 грн., в тому числі ПДВ - 1 636 грн.,

- № 141 від 19 березня 2012 року на загальну суму 10 730 грн., в тому числі ПДВ - 1 788,33 грн.,

- № 142 від 19 березня 2012 року на загальну суму 13 900 грн., в тому числі ПДВ - 2 316,67 грн.,

- № 143 від 19 березня 2012 року на загальну суму 16 049 грн., в тому числі ПДВ - 2 674,83 грн.,

- № 144 від 22 березня 2012 року на загальну суму 10 040 грн., в тому числі ПДВ - 1 673,33 грн.,

- № 145 від 22 березня 2012 року на загальну суму 20 090 грн., в тому числі ПДВ - 3 348,33 грн.,

- № 146 від 22 березня 2012 року на загальну суму 21 700 грн., в тому числі ПДВ - 3 616,67 грн.,

- № 147 від 22 березня 2012 року на загальну суму 28 008 грн., в тому числі ПДВ - 4 668 грн.,

- № 148 від 22 березня 2012 року на загальну суму 29 720 грн., в тому числі ПДВ - 4 953,33 грн.,

- № 149 від 22 березня 2012 року на загальну суму 29 850 грн., в тому числі ПДВ - 4 975 грн.,

- № 150 від 23 березня 2012 року на загальну суму 17 200 грн., в тому числі ПДВ - 2 866,67 грн.,

- № 151 від 23 березня 2012 року на загальну суму 20 763 грн., в тому числі ПДВ - 3 460,50 грн.,

- № 152 від 23 березня 2012 року на загальну суму 20 804 грн., в тому числі ПДВ - 3 467,33 грн.,

- № 153 від 23 березня 2012 року на загальну суму 24 500 грн., в тому числі ПДВ - 4 083,33 грн.,

- № 154 від 23 березня 2012 року на загальну суму 28 000 грн., в тому числі ПДВ - 4 666,67 грн.,

- № 155 від 23 березня 2012 року на загальну суму 29 000 грн., в тому числі ПДВ - 4 833,33 грн.,

- № 156 від 27 березня 2012 року на загальну суму 11 932 грн., в тому числі ПДВ - 1 988,67 грн.,

- № 157 від 27 березня 2012 року на загальну суму 15 814 грн., в тому числі ПДВ - 2 635,67 грн.,

- № 158 від 27 березня 2012 року на загальну суму 19 797 грн., в тому числі ПДВ - 3 299,50 грн.,

- № 159 від 27 березня 2012 року на загальну суму 22 307 грн., в тому числі ПДВ - 3 717,83 грн.,

- № 160 від 27 березня 2012 року на загальну суму 27 816 грн., в тому числі ПДВ - 4 636 грн.,

- № 161 від 27 березня 2012 року на загальну суму 28 325 грн., в тому числі ПДВ - 4 720,83 грн.,

- № 80 від 5 квітня 2012 року на загальну суму 9 011 грн., в тому числі ПДВ - 1 501,83 грн.,

- № 81 від 5 квітня 2012 року на загальну суму 14 837 грн., в тому числі ПДВ - 2 472,83 грн.,

- № 82 від 5 квітня 2012 року на загальну суму 14 888 грн., в тому числі ПДВ - 2 481,33 грн.,

- № 83 від 5 квітня 2012 року на загальну суму 19 590 грн., в тому числі ПДВ - 3 265 грн.,

- № 84 від 5 квітня 2012 року на загальну суму 22 611 грн., в тому числі ПДВ - 3 768,50 грн.,

- № 85 від 5 квітня 2012 року на загальну суму 29 816 грн., в тому числі ПДВ - 4 969,33 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" та Приватним малим підприємством "Будтехнологія" підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за формою № КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою " КБ-2 за лютий 2012 року, за березень 2012 року та за квітень 2012 року.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що директор Приватного малого підприємства "Будтехнологія", підписуючи зазначені первинні документи, був обізнаний про те, що підрядні роботи за основним договором виконуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром".

При цьому, суд зазначає, що судом не досліджуються обставини щодо господарських взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром" та Приватним малим підприємством "Будтехнологія", оскільки вказані взаємовідносини не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем включено до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, березень 2012 року та квітень 2012 року суми на підставі первинних документів, фактично складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром", при цьому, зазначаючи в податкових деклараціях своїм контрагентом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ентхілл", що є порушенням формування податкової звітності.

Крім того, суд зазначає про наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, Приватне мале підприємство "Будтехнологія" 28 листопада 2012 року, після проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки (акт складений 22 листопада 2012 року), подано до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року, за березень 2012 року та за квітень 2012 року, в яких позивачем уточнено свого контрагента, операції з яким дають право на формування податкового кредиту, та змінено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпбудпром".

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Положеннями статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що позивач не скористався своїм правом на уточнення податкової звітності до проведення відповідачем перевірки та виявлення порушень щодо заниження Приватним малим підприємством "Будтехнологія" податку на додану вартість та податку на прибуток, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2012 року № 0006812208, № 000680228 та від 27 березня 2013 року № 0002502208.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного малого підприємства "Будтехнологія" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева