Постанова № 32330220, 05.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року справа № 2а-8592/12/1370

16 год. 24 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

позивач ОСОБА_1

від позивача ОСОБА_2,

від відповідача Карпин Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання до вчинення дій.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова) у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 453 від 24.07.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1;

- визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Винбарел» (ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті висновків про нікчемність вчинених правочинів ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Винбарел»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по зменшенню ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту в єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Державної податкової служби України по господарських операціях з контрагентами позивача - продавцями послуг (робіт, товарів) ТОВ «Винбарел» за обревізований період;

- визнати протиправними дії щодо сторнування в обліковій картці позивача валових витрат по операціях з переліченими контрагентами-продавцями послуг (робіт, товарів) та валових доходів позивача сформованих по перелічених контрагентах-покупцях за обревізований період.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача наявні всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважає позовні вимоги безпідставними, а дії податкового органу під час проведенні перевірки, викладення в акті висновків та внесення змін до єдиної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Державної податкової адміністрації України за її результатами законними і обґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухав пояснення позивача, представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Наказом начальника ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 453 від 24.07.2012 року вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 /а.с.108/.

ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке вручене ОСОБА_1 26.07.2013 року /а.с.107/.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Винбарел» (ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року /а.с.7-23/.

Згідно вказаного акта, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ «Винбарел» (код ЄДРПОУ 34901878) за період з 01.01.2012 року по 28.02.2012 року на загальну суму 865602,77 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 652556,92 грн., лютий 2012 року в сумі 213045,85 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, наказу ДПА України № 41 від 25.01.2011 року, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 28.02.2012 року на загальну суму 865602,77 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 652556,92 грн., лютий 2012 року в сумі 213045,85 грн. по безтоварних операціях, проведених з УДППЗ «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) /а.с.22-23/.

Вказані порушення полягають у не підтвердженні позивачем господарських операцій з ТОВ "Винбарел" у січні-лютому 2012 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) у п. 1.1 ст. 1 встановлено: відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року (далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п. 6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 зареєстрований 02.07.1998 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як фізична особа - підприємець (ідн. НОМЕР_1) /а.с.122/.

ФОП ОСОБА_1 15.07.1998 року зареєстровано платником податку на додану вартість, згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника на додану вартість /а.с.124/.

Міністерством аграрної політики України ФОП ОСОБА_1 14.01.2010 року видало ліцензію серії НОМЕР_3 на здійснення господарської діяльності у виді оптової торгівлі насінням /а.с.125/.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є оптова торгівля фруктами та овочами /а.с.123/.

Таким чином, здійснюючи задекларовану у вищезазначених документах діяльність ФОП ОСОБА_1 на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Винбарел" подав видаткові накладні на придбаний товар: № РН-0016011 від 16.01.2012 року на суму 59650,80 грн., № РН-0016012 від 16.01.2012 року на суму 59484,66 грн., № РН-0017011 від 17.01.2012 року на суму 57893,40 грн., № РН-0017011 від 17.01.2012 року на суму 59564,44 грн., № РН-0018011 від 18.01.2012 року на суму 59565,30 грн., № РН-0019011 від 19.01.2012 року на суму 59905,57 грн., № РН-0020011 від 20.01.2012 року на суму 57521,35 грн., № РН-0030011 від 30.01.2012 року на суму 863760,00 грн., № РН-0030012 від 30.01.2012 року на суму 887088,00 грн., № РН-0031012 від 31.01.2012 року на суму 887232,00 грн., № РН-0031013 від 31.01.2012 року на суму 863676,00 грн., № РН-0024025 від 24.02.2012 року на суму 59798,10 грн., № РН-0025021 від 25.02.2012 року на суму 51120,00 грн., № РН-0027024 від 27.02.2012 року на суму 344289,00 грн., № РН-0028021 від 28.02.2012 року на суму 390096,00 грн., № РН-0029021 від 29.02.2012 року на суму 432972,00 грн. /а.с.195-210/.

Так само позивачем надано суду податкові накладні: № 3 від 16.01.2012 року на суму 59650,80 грн., № 4 від 16.01.2012 року на суму 59484,66 грн., № 6 від 17.01.2012 року на суму 57893,40 грн., № 7 від 17.01.2012 року на суму 59564,44 грн., № 10 від 18.01.2012 року на суму 59565,30 грн., № 11 від 19.01.2012 року на суму 59905,57 грн., № 12 від 20.01.2012 року на суму 57521,35 грн., № 20 від 30.01.2012 року на суму 863760,00 грн., № 21 від 30.01.2012 року на суму 887088,00 грн., № 35 від 31.01.2012 року на суму 887232,00 грн., № 36 від 31.01.2012 року на суму 863676,00 грн., № 57 від 24.02.2012 року на суму 59798,10 грн., № 59 від 25.02.2012 року на суму 51120,00 грн., № 63 від 27.02.2012 року на суму 344289,00 грн., № 77 від 28.02.2012 року на суму 390096,00 грн., № 82 від 29.02.2012 року на суму 432972,00 грн. /а.с.179-194/.

Позивач представив платіжні доручення, що свідчать про перерахування коштів контрагенту ТОВ "Винбарел" за куплене насіння: № 17 від 28.02.2012 року на суму 145000,00 грн., № 18 від 28.02.2012 року на суму 148650,00 грн., № 46 від 03.04.2012 року на суму 95966,62 грн., № 84 від 06.06.2012 року на суму 94000,00 грн., № 86 від 11.06.2012 року на суму 160000,00 грн., № 88 від 13.06.2012 року на суму 145000,00 грн., № 90 від 15.06.2012 року на суму 250000,00 грн., № 89 від 15.06.2012 року на суму 250000,00 грн., № 96 від 03.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 97 від 04.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 100 від 12.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 101 від 16.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 102 від 16.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 103 від 18.07.2012 року на суму 250000,00 грн., № 104 від 18.07.2012 року на суму 250000,00 грн., № 105 від 23.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 106 від 23.07.2012 року на суму 250000,00 грн., № 107 від 25.07.2012 року на суму 140000,00 грн., № 108 від 26.07.2012 року на суму 140000,00 грн., № 109 від 26.07.2012 року на суму 160000,00 грн., № 114 від 29.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 115 від 29.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 117 від 02.08.2012 року на суму 135000,00 грн., № 118 від 03.08.2012 року на суму 165000,00 грн., № 119 від 03.08.2012 року на суму 200000,00 грн., № 120 від 06.08.2012 року на суму 250000,00 грн., № 126 від 09.08.2012 року на суму 300000,00 грн., № 127 від 10.08.2012 року на суму 200000,00 грн., № 129 від 14.08.2012 року на суму 65000,00 грн. /а.с.132-161/.

Крім того, на вимогу суду позивачем представлено докази використання придбаного у ТОВ «Винбарел» товару у власній господарській діяльності шляхом реалізації його через комісіонерів за договорами комісії, а саме:

- договір комісії № 15-369 від 01.11.2010 року, згідно з п. 1.1 якого комісіонер Львівська дирекція УДППЗ «Укрпошта» зобов'язується за винагороду здійснити в інтересах комітента ФОП ОСОБА_1 реалізацію посадкового насіння через безбалансові виробничі підрозділи комісіонера/а.с.231-233/;

- специфікацію № 1 до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року /а.с.234-235/;

- звіт комісіонера № 1 від 29.02.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за лютий 2012 року /а.с.239/;

- звіт комісіонера № 3 від 30.03.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за березень 2012 року /а.с.240/;

- звіт комісіонера № 4 від 28.04.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за квітень 2012 року /а.с.241/;

- звіт комісіонера № 6 від 31.05.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за травень 2012 року /а.с.242/;

- звіт комісіонера № 8 від 27.06.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за червень 2012 року /а.с.243/;

- звіт комісіонера № 9 від 31.07.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за липень 2012 року /а.с.244/;

- договір комісії № 09-536 від 15.12.2011 року згідно з п. 1.1 якого комісіонер Хмельницька дирекція УДППЗ «Укрпошта» зобов'язується за винагороду здійснити в інтересах комітента ФОП ОСОБА_1 реалізацію насіння пакетованого овочевих культур та квітів /а.с.236-237/;

- специфікацію до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року /а.с.238/;

- звіт комісіонера № 1 від 06.03.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року /а.с.245/;

- звіт комісіонера № 2 від 20.03.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.03.2012 року по 15.03.2012 року /а.с.246/;

- звіт комісіонера № 3 від 06.04.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 16.03.2012 року по 31.03.2012 року /а.с.247/;

- звіт комісіонера № 4 від 07.05.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року /а.с.248/;

- звіт комісіонера № 5 від 07.06.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року /а.с.249/;

- звіт комісіонера № 6 від 19.06.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.06.2012 року по 15.06.2012 року /а.с.250/;

- довідку економічної доцільності на прикладі певних видів товару /а.с.251/.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 966-ХІV) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У ст. 2 Закону № 966-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону № 966-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 966-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 966-ХІV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача з ТОВ "Винбарел" щодо придбання посадкового насіння, якщо витрати на їх придбання підтверджені первинними документами, у матеріалах справи є докази використання їх у власній господарській діяльності шляхом продажу за вищими цінами, договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту, є безпідставними.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У п. 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом за результатами дослідження належних та допустимих доказів у справі, між позивачем та з ТОВ "Винбарел" укладено та фактично виконано господарський договір, факт виконання якого підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договору укладеного між позивачем та ТОВ «Винбарел», і в Акті перевірки не зазначено чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-якої з осіб та чи притягнуто будь-яку з посадових осіб ТОВ «Винбарел» до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності ТОВ «Винбарел». Відтак в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Крім того, в матеріалах справи міститься попередня довідка № 302/17-3/НОМЕР_1 від 10.04.2012 року про результати документальної позапланової виїзну перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань підтвердження достовірності відображення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року. Згідно з висновками викладеними у цій довідці, перевіркою не виявлено завищення чи заниження суми, задекларованої ФОП ОСОБА_1 згідно з податковою декларацією з ПДВ за січень 2012 року /а.с.175-178/.

Проте, є акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Винбарел» (ЄДРПОУ 34901878) з питань підтвердження господарських взаємовідносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за січень-березень 2012 року, що стало основною підставою для висновку про не підтвердження господарських операцій контрагентів з ТОВ «Винбарел» /а.с.65-73/, з чим суд погодитись не може.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року в справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що на підставі цього наказу працівниками ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено перевірку, позивач допустив їх до проведення перевірки, за результатами перевірки складено акт в якому викладені певні висновки. Таким чином, наказ про призначення перевірки як правовий акт індивідуальної дії втратив силу у зв'язку з його виконанням (реалізацією), а відтак підстав для його оскарження немає, тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Щодо позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті висновків про нікчемність вчинених правочинів ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Винбарел» суд зазначає, що висновки викладені в акті перевірки не є рішенням органу суб'єкта владних повноважень, а акт є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки та носієм доказової інформації, а відтак не породжує для платника податків будь-яких юридичних наслідків. Тому у задоволенні цієї вимоги позивачу слід відмовити.

Щодо протиправності дій відповідача відносно сторнування в обліковій картці платника податків валових витрат та валових доходів за результатами проведення перевірки суд зазначає, що в обліковій картці містяться лише дані відображені позивачем у поданій ним податковій звітності і жодні зміни до цих даних органом державної податкової служби на підставі акту перевірки № 2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року не вносились. Відтак, цю вимогу позивача теж немає підстав задовольняти.

Щодо дій податкового органу за результатами проведення перевірки суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Податковому органу відповідно до ст. 66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно зі ст. 63.3 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно з п.п. 183.1., 183.12, 183.15 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Системний аналіз вказаних норм ПК України дозволяє дійти висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Водночас згідно з п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, відповідно до п. 4.6 наказу ДПА України від 24.05.2011 року № 306 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)" у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою "Р" згідно з додатком 2 до наказу № 985.

Одночасно, згідно п.п. 6.1 п. 6 (Облік результатів перевірок) вказаного наказу підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, З.2.2 розділу 3 (на підтверджену до відшкодування суму ПДВ) та пункті 4.8 розділу 4 (на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства) цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.

Отже, зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

У матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно з п. 1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Судом витребувані у відповідача дані про детальну інформацію (витяг) по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА щодо внесення інформації про результати перевірки позивача; відомості про зняття показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наслідками перевірки (а.с.215-220).

В силу ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач доводи позивача щодо анулювання показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року не спростував та правомірність своїх дій суду не довів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом з матеріалів справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Правомірність дій відповідача при проведенні перевірки, за результатами якої встановлено порушення Податкового кодексу України викладені в акті, але не прийнято податкове повідомлення-рішення, не доведена.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у цій частині.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням заявлених позовних вимог у співставленні з повноваженнями адміністративного суду при розгляді справи суд дійшов висновку, що належним та достатнім захистом порушених прав позивача буде визнання протиправними дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Винбарел" (ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року та зобов'язати ДПІ у Залізничному районі м. Львова відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) в обліковій картці - розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме: відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року по взаємовідносинах із ТОВ "Винбарел" та УДППЗ «Укрпошта».

Судові витрати в сумі 33,10 грн., відповідно до ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Винбарел" (ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, а саме: відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта».

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) судовий збір в сумі 33,10 грн.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17 год. 30 хв. 10.07.2013 року.

Суддя Кравців О.Р.