Постанова № 32330191, 04.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1142/12/0170/9

04.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Комунального підприємства "Коммунгосп"- Кальченко Максим Євгенович, довіреність № 04-4/345 від 15.04.13

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Антілогова Наталія Вікторівна, довіреність № 7 від 06.03.13

представник Прокуратури АР Крим - Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення №016121 від 10.04.13 року,

представник третьої особи - Судоцької міської ради - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Гаманко Є.О. ) від 13.09.12 у справі № 2а-1142/12/0170/9

за позовом Комунального підприємства "Коммунгосп" (вул. Мічуріна, 3, м. Судак, Автономна Республіка Крим,98000)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Судацька міська рада (вул. Леніна 85-а,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська 21, м. Сімферополь, 95015)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 у справі № 2а-1142/12/0170/9 адміністративний позов Комунального підприємства "Коммунгосп" до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Судацької міської Ради АР Крим та за участю Прокуратури АР Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.01.12 № 0000012301, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Судак про визначення Комунальному підприємству "Коммунгосп" податкових зобов'язань за платежем - збір за забруднення навколишнього природного середовища, "Екологічний податок" у розмірі 289103,67 грн., в тому числі за основним платежем 235767,97 грн. та штрафними санкціями в сумі 53335,70 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме - діючого законодавства України з питань справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи третя особа сповіщена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, думку прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у м. Судак АР Крим була здійснена виїзна позапланова перевірка Комунального підприємства "Коммунгосп" за період з 01.10.2008 по 30.09.2011 з питання повноти нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища а також екологічного податку.

За результатами проведеної перевірки податковою інспекцією складений акт №568/23-01/31950550 від 22.12.2011 "Про результати виїзної позапланової перевірки з питання повноти нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також екологічного податку Комунального підприємства "Коммунгосп", код ЄДРПОУ 31950550, за період з 01.10.2008 по 30.09.2011", яким виявлені порушення Закону України №1264-ХІІ від 25.06.1991 "Про охорону навколишнього природного середовища"; п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999; п.п.5.5 "Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої Наказом державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 №162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 за №544/3837; розділу 8, ст. 240 "Екологічний податок" Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.01.2010, а також ст.249 "Порядок обчислення податку", ст. 250 "Порядок подання податкової звітності та сплати податку" , що виразилося у заниженні суми податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період 4 квартал 2008 року, 1-4 квартали 2009 року, 1- 4 квартали 2010 року на суму 185208,41 грн. та заниженні суми податкових зобов'язань з екологічного податку за 1-3 квартали 2011 року на суму 50559,56 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 06.01.2012 ДПІ у м. Судак АР Крим прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000012301 про визначення Комунальному підприємству "Коммунгосп" податкових зобов'язань за платежем - збір за забруднення навколишнього природного середовища, "Екологічний податок" у розмірі 289103,67 грн., в тому числі за основним платежем 235767,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 53335,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Статуту КП «Коммунгосп» цілями створення і діяльності позивача є, зокрема, здійснення комплексу заходів щодо надання послуг, спрямованих на задоволення суспільних потреб в сфері побутового та комунального обслуговування населення (п. 2 Статуту а.с.113-117). Вказані послуги надаються позивачем на підставі укладених договорів про надання послуг на вивіз твердих побутових відходів (а.с. 82-90). Така діяльність позивача є систематичною. Так у 2008 році позивач здійснював діяльність по наданню послуг утримання полігону ТПВ на підставі Договору № 3 від 01.01.2008 року, укладеного з Виконавчим комітетом Судацької міської Ради АР Крим, що було встановлено судовим рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду під час розгляду справи № 2а-5000/09/5/0170 (ухвала від 20.07.2011 року). В матеріалах справи також містяться договори, що були укладені позивачем із суб'єктами господарської діяльності щодо надання послуг у 2008 році на вивіз твердих побутових відходів. Факт здійснення позивачем діяльності з вивозу твердих побутових відходів протягом 2009 - 2010 року підтверджується також договорами про надання послуг на вивіз твердих побутових відходів, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) щодо вивозу ТПВ, рішенням Судацької міської Ради АР Крим від 02.10.2008 року № 1762/33 «Про затвердження проекту тарифів на послуги по сбіру, вивозу та знешкодженню твердих побутових відходів та рідких нечистот, що надаються КП «Коммунгосп», рішенням 49-ї сесії 5-го скликання Судацької міської Ради АР Крим від 28.01.2010 року № 2592/49 «Про тимчасове продовження експлуатації міського полігону ТПВ», калькуляцією про вартість вивозу 1 куб. м. ТПВ, що діяла з 01.02.2009 року, договором про надання послуг утримання полігону ТПВ за № 8 від 27.01.2010 року, що був укладений Виконавчим комітетом Судацької міської Ради АР Крим із КП «Коммунгосп», специфікацією до договору № 8 про надання послуг по утриманню полігону ТПВ. У 2011 році договір між Судацькою міською Радою АР Крим та його Виконавчим комітетом з позивачем щодо утримання полігону ТПВ не укладався, що не спростовується позивачем та відповідачем, але позивач здійснював діяльність по розміщенню ТПВ на міського полігоні ТПВ згідно рішення Судацької міської Ради № 397/7 від 27.04.2011 року про затвердження «Міської програми «Утримання об'єктів благоустрою в м. Судак на 2010-2015 роки»» та рішення Судацької міської Ради АР Крим № 270 від 18.05.2011 року «Про внесення змін в основні заходи з реалізації програми «Утримання об'єктів благоустрою в м. Судак», якими виконавцем послуг (робіт) з утримання полігону ТПВ був визначений саме позивач. У судовому засіданні представник позивача підтвердив факт вивозу та розміщення ТПВ у 2011 році на міському смітнику, але пояснив, що смітник не є полігоном, оскільки відповідний паспорт щодо такого статусу не наданий.

З акту перевірки вбачається, що під час здійснення перевірки податковою інспекцією зроблені висновки про заниження позивачем податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку на підставі угод про вивіз побутових відходів, що були укладені позивачем із фізичними особами, населенням, податкових декларацій, актів виконаних робіт, журналів-ордерів, обігово-сальдових відомостей, матеріальних звітів, банківських документів.

При цьому у періоді, що перевірявся, у позивача відсутні ліміти на розміщення відходів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводить до їх утилізації. Утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопичуванням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Згідно до статей 17, 39 вказаного Закону суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів. За розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата, розмір якої встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України. Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 4, 6, 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюється платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2. Ліміти розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в десятикратному розмірі. У разі відсутності у платника збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Аналогічні положення містить також Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, що затверджена сумісним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за № 544/3837, відповідно до якої платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють на території України розміщення відходів. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюється платником самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218 із змінами та доповненнями розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах. Ліміт на захоронення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях (п. 2 Порядку).

Відповідно до пункту 18 Порядку ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року. У разі утворення відходів, що перевищують обсяги затверджених лімітів, власник відходів повинен одержати на них окремий дозвіл. Для одержання такого дозволу власник відходів повинен подати до органів Мінекоресурсів на місцях техніко-економічне обґрунтування утворення додаткових обсягів відходів, а також довідку щодо можливості їх екологічно безпечного розміщення.

Як вказувалося вище, у позивача відсутні відповідні ліміти на утворення та розміщення відходів у періоді, що перевірявся, а тому збір за забруднення навколишнього природного середовища повинен справляться як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про відходи» відходи є об'єктом права власності.

Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

Згідно до статті 9 вказаного Закону суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.

Відповідно до статті 11 Закону при зміні власника чи користувача земельної ділянки, на якій розміщені відходи, питання про право власності на відходи вирішується окремо, відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Виконавчого комітету Судацької районної Ради депутатів трудящих № 738 від 11.12.1960 року, що затверджено рішенням облвиконкому від 27.01.1961 року № 72, Судацькій селищній раді відведена земельна ділянка площею 3,0 га для організації смітника, якою користувалось КП «ККП» та яким сплачувався збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно рішення 13-ї сесії 5-го скликання Судацької міської Ради АР Крим від 29.12.2006 року № 588/13 КП «КПП» приєднано до КП «Комунгосп», яке є правонаступником прав та обов'язків КП «ККП».

Саме на земельну ділянку площею 3,0 га, на якій був організований смітник, позивачем здійснювався вивіз твердих побутових відходів та їх розміщення. Вказані обставини сторони не спростовують. Посилання позивача на те, що смітник не є полігоном, оскільки відповідний паспорт щодо такого статусу не наданий, договір з Виконавчим комітетом Судацької міської Ради АР Крим на вивіз ТПВ у 2011 році не укладався - не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки саме позивач здійснював діяльність у м. Судак згідно Статуту та покладених на нього обов'язків по вивозу та розміщенню твердих побутових відходів на смітнику, який організований саме для цієї мети.

Як вказувалося вище, відповідно п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, що затверджена сумісним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за № 544/3837, платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють на території України розміщення відходів. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюється платником самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючи коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку, і визначається за формулою: Прв=Е(Нпі х Млі х Кт х Ко)+(Кп х Нпі х Ипі х Кт х Ко), і=1, де:

Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т); Мпі - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом)і-того виду, у тоннах (т); Нпі - проіндексіровані нормативи збору (нормативи збору) у поточному році за тонну (одиницю) і-тої забруднюючої речовини, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) (грн.. коп./т; грн.. коп./одиницю), що обчислюються за формулою, наведеною у пункті 4.5 цієї Інструкції; Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.4 додатка 2 до Порядку; Ко- коригуючий коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.5 додатка 2 до Порядку; Кп- коефіцієнт кратності збору, який застосовується у разі відсутності затверджених у встановленому порядку лімітів на утворення та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів розміщення відходів, - 10.

Дані про фактичні обсяги вказуються на підставі: за розміщення відходів - матеріально-сировинних балансів виробництва.

Отже, збір за забруднення навколишнього природного середовища обчислюється на основі фактичних обсягів розміщення відходів, лімітів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючих коефіцієнтів.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.223. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Відповідно до пункту 240.1. статті 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема: розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 п. 240.1 стт. 240 ПКУ).

Відповідно до пункту 240.5. статті 240 Податкового кодексу України не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

Відповідно до п. 2 Підрозділу 5 «Особливості застосування ставок акцизного податку та екологічного податку» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли:

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу

Під час здійснення перевірки податковою інспекцією було встановлено, що об'єм відходів позивача за 2008 рік складає 741,198т., за 2009 рік - 623,841т., за 2010 рік - 787,714 т., за 2011 рік - 4494,18т. Вказані дані позивачем не спростовуються.

Норматив збору в грн.. за 1 тону за 2008 рік складає 0,92 грн., за 2009 рік - 1,13 грн., за 2010 рік - 1,28 грн., за 2011 рік - 1,25 грн.

При визначенні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища та суми екологічного податку податковою інспекцією були застосовані коригуючи коефіцієнти залежно від місця розташування відходів та залежно від характеру місця розміщення відходів та враховано відсутність у позивача встановлених лімітів на розміщення відходів.

Такім чином, розрахунок збору та податку, який був зроблений податковою інспекцією у акті перевірки, нормативно та документально підтверджений.

Також судова колегія бере до уваги судові рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справі № 2а-5000/09/5/0170 та від 02.12.2009 року по справі № 2-19/6559-08А/5002, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року, яким було залишено без змін ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року по справі № 2-19/6559-08А/5002 якими було визнано, що КП «Коммунгосп» є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища у зв'язку із здійсненням діяльності по розміщенню твердих побутових відходів.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції на вищевказані обставини, письмові докази увагу не звернув, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спірних правовідносин у справі.

При таких обставинах справи судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги податкової інспекції та відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову КП «Коммунгосп».

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.12 у справі № 2а-1142/12/0170/9 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська