Рішення № 32326837, 20.03.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

20.03.2013

Справа № 1515/3250/12

2/504/715/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарі Бочковській Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ОСОБА_2 «УЕСК»), ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПАТ «Українська екологічна страхова компанія» на його користь грошових коштів у розмірі 25 675,66 (двадцять пять тисяч шістсот сімдесят пять) гривень та стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 1000 (одну тисячу) гривень і судових витрат.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з ПАТ «Українська екологічна страхова компанія» на свою користь 25 657, 66 (двадцять пять тисяч шістсот пятдесят сім) гривень страхового відшкодування та з ОСОБА_3 на свою користь моральну шкоду у сумі 50,00 (пятдесят) гривень, а також стягнення судових витрат в розмірі 2266,58 (дві тисяч двісті шістдесят шість) гривень, із яких витрати на правову допомогу становлять - 2000 гривень та судовий збір - 266,58 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_4 послався на наступне.

14 січня 2012 року о 11:40 годин на автостоянці ТЦ «Рів`єра» в с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3М, що керував транспортним засобом «Ніссан», д/н НОМЕР_1, який не наддав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_1, що рухався з правої сторони на нерегульованому перехресті, в результаті чого допустив зіткнення та механічне пошкодження транспортних засобів, чим своїми діями порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 січня 2012 року (справа № 3/1515/180/12) відповідача ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Відповідно до висновку № 531 від 25.01.2012 року автотоварознавчої експертизи вартості відновлювального ремонту, розмір матеріальної шкоди завданої транспортному засобу позивача «Мітсубіші», д/н НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склав 25 157,66 гривень.

На підставі полісу № АА/5942711 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна-правова відповідальність перед третіми особами власника транспортного засобу «Ніссан», д/н НОМЕР_1, застрахована у ОСОБА_2 «Українська екологічна страхова компанія».

Розмір майнової шкоди та страхового відшкодування фактично був погоджений зі страховиком у розмірі 50 000 гривень (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого, згідно страхового полісу).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

16 січня 2012 року позивачем було відправлено на адресу ОСОБА_2 «УЕСК» телефонограму з заявою про страховий випадок, крім того 16 червня 2012 року він повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою про страхове відшкодування, але станом на сьогоднішній день жодних виплат від відповідача ним так і не було отримано.

Крім того, позивач послався на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14.01.2012 року з вини ОСОБА_3, він зазнав душевних та психологічних страждань, що повязані з позбавленням його права користуватися та розпоряджатися власним автомобілем на який він досить тривали час заощаджував та просить стягнути з ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в сумі 50,00 (пятдесят) гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 «УЕСК» до суду не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надсилав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, у звязку з чим, за згодою позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2012 року по справі № 3/1515/180/12 ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, через те, що 14.01.2012 року о 11:40 годин на автостоянці ТЦ «Рів`єра» в с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3М, що керував транспортним засобом «Ніссан», д/н НОМЕР_1, і який не наддавши переваги в русі автомобілю НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_1, допустив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження /а. с. 7, 28/.

Транспортний засіб «Мітсубісі», д/н НОМЕР_3, є власністю ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії САЕ 063426 /а. с. 8/.

Даний транспортний засіб застрахований за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ОСОБА_2 «Страхова компанія «Україна», що підтверджується полісом № АВ/1203847 /а. с. 57/.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 «УЕСК» та ОСОБА_3, укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 13.07.2011 року по 12.07.2012 року, згідно якого страхувальник - ОСОБА_3, застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за заподіяну шкоду під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - «Ніссан», д/н НОМЕР_1, що підтверджується копією страхового полісу № АА/5942711 від 12.07.2011 року /а. с. 9-10/.

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого, згідно страхового полісу встановлений 50 000,00 (пятдесят тисяч).

Відповідач ОСОБА_3 за завдану своїми діями шкоду позивачу не розрахувався.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Ніссан», д/н НОМЕР_1, позивач звернувся до експерта-товарознавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, яким було проведено автотоварознавчу експертизу та зроблено висновок за № 531 від 25.01.2012 року щодо вартості відновлювального ремонту, механічних пошкоджень отриманих автомобілем «Мітсубіші», внаслідок вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.01.2012 року розмір якого склав - 25 157,66 (двадцять пять тисяч сто пятдесят сім) гривень /а. с. 11- 28 /.

Згідно ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Незадовільне фінансове становище страховика не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Позивач письмово звернувся до ОСОБА_2 «УЕСК» із заявою про страхове відшкодування від 16.06.2012 року, в якій просив відшкодувати йому 25 157, 66 (двадцять пять тисяч сто пятдесят сім) гривень за заподіяну ОСОБА_3 шкоду, надавши всі необхідні для цього документи, проте на сьогоднішній день відповідач ніякої відповіді на цю заяву не надав і страхового відшкодування не здійснив /а. с. 30-31/.

За таких умов, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» на свою користь страхового відшкодування у розмірі 25 657, 66 (двадцять пять тисяч шістсот пятдесят сім) гривень і такими що підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Позивач ОСОБА_1, просив суд стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях та психічних переживаннях, які він зазнав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталася з вини ОСОБА_3, і яку він оцінив спочатку в 1000,00 (тисячу) гривень, але після уточнення позовних вимог її розмір ним був зменшений до 50,00 (пятдесяти) гривень /а. с. 41/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

15 лютого 2012 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, що підтверджується копією постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.02.2012 року по справі № 3/1515/180/12 /а. с. 7/.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовну вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди і вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_3, на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 (пятдесят) гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 1, 3 статті 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно наданої позивачем квитанцій № 51290148 від 26.07.2012 року, ним було сплачено судовий збір у розмірі 266,58 гривень /а. с. 2/.

Копією розрахункового документу № 2/14/07-12 від 14.07.2012 року підтверджується, що ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень /а. с. 60/.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження позовні вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 23, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 36, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ОСОБА_2 «УЕСК»), ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ОСОБА_2 «УЕСК»), код ЄДРПОУ 30729278, м. Київ, Печерський район, вул. Димитрова, буд. 5-Б, поштовий індекс - 03150, на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс - 65025, страхове відшкодування у розмірі 25 657, 66 (двадцять пять тисяч шістсот пятдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, поштовий індекс - 67500, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс 65025, моральну шкоду в розмірі 50,00 (пятдесят) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ОСОБА_2 «УЕСК»), код ЄДРПОУ 30729278, м. Київ, Печерський район, вул. Димитрова, буд. 5-Б, поштовий індекс - 03150, на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс - 65025, судовий збір у розмірі 266,58 (двісті шістдесят шість) гривень та витрати на понесені витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: