Рішення № 32324653, 10.07.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/1196/13-ц

2/121/756/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Кайро І.А., при секретарі Шевчук Н.О., за участю представників прокуратури м. Ялти ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_3, та представника відповідачів ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялти до Алупкінської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, як законного представника малолітнього ОСОБА_8 , третя особа: Державний заклад Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоровя України про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання незаконними та скасування державних актів на землю,

В с т а н о в и в:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовною заявою до Алупкінської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, у якій просить суд визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 28 листопада 2006 року № 13/1 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)»; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 573561 від 16 січня 2007 року, виданий на імя ОСОБА_3; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки серії ВКВ № 112925 від 29 жовтня 2007 року реєстровий № 2175 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_8; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 567405 реєстраційний № 010800700097 виданий ОСОБА_8; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 567406 реєстраційний № 010800700098 виданий ОСОБА_6.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 за рішенням органу місцевого самоврядування, а в послідуючому відчужена ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розташована в межах земельної ділянки санаторію ім. Боброва, якою санаторій користується на підставі державного акту на право постійного користування від 07 квітня 1995 року, що підтверджується висновком експертизи та вироком по кримінальній справі стосовно посадових осіб Алупкінської міської ради. Тобто, Алупкінська міська рада прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки розпорядилась землями, які знаходяться в постійному користуванні санаторію ім. Боброва та є землями оздоровчого призначення, на яких заборонено індивідуальне будівництво.

Прокурор в судовому засідання підтримала позовні вимоги з тих самих підстав.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що спірна земельна ділянка була отримана нею на законних підставах, оскільки у санаторія не було документів підтверджуючих право на земельну ділянку. Вказана обставина підтверджена рішенням Ялтинського міського суду від 3 квітня 2009 року, яке набрало законної сили. В подальшому, оскільки земельна ділянка була отримана нею на законних підставах, вона подарувала її своїм онукам.

Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_7 позов не визнав та вважає, що прокурор пропустив строк звернення до суду, неправильно обрав засіб захисту порушеного права, та не надав суду належних доказів накладення земельних ділянок.

ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, просив суд розглянути справу у його відсутність, позов не визнає.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно Алупкінська міська рада передала у власність відповідача земельну ділянку, яка знаходилась в постійному користуванні санаторію ім. Боброва, порушуючи при цьому положення чинного законодавства України.

Представник відповідача - Алупкінської міської ради в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надав.

Вислухавши сторони, представника третьої особи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобовязані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються питання: регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідного до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ч. 10 ст. 118 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення від 11 грудня 2008 року), сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення (стаття 48 Земельного Кодексу України).

Статтею 92 ЗК України, встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Судом встановлено, що Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» є юридичною особою, державним санаторно-курортним закладом, що підтверджено копією статуту підприємства від 13 грудня 2007 року (а.с.121-123).

Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 11,2632 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року. Цільове призначення функціонування санаторію (а.с.59-61). Державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право постійного користування за № 3.

Рішенням Алупкінської міської ради 9-ї сесії 5-го скликання № 13/1 від 28 листопада 2006 року (а.с.10) ОСОБА_3 затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Алупка, вул. Леніна, в районі будинку № 35 та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0400 га кадастровий № 0111970200:01:004:0064, розташовану за адресою: АРК, м. Алупка, вул. Леніна, в районі будинку № 35 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з земель Алупкінської міської ради, не переданих у власність та не наданих в користування в межах населеного пункту.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, 16 січня 2007 року ОСОБА_3 отриманий державний акт серії ЯД № 573561 на право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702100002 (а.с.11-12).

З висновку судової комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2010 року № 1651, 3065 (а.с.13-58) слідує, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 площею 0,0400 га, розташована за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, в районі будинку № 35 знаходиться в межах земельної ділянки, яка передана санаторію ім. Боброва в користування у відповідності із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого 07 квітня 1995 року.

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 листопада 2012 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, який набрав законної сили 20 грудня 2012 року (а.с.62-89) встановлено, що: ОСОБА_9, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, підписав і видав ОСОБА_3 рішення № 75/2 34 сесії 4 скликання від 05 серпня 2005 року про дозвіл на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд, а в подальшому підписав для ОСОБА_3 державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 573561 від 16 січня 2007 року, що згідно Генерального плану адміністративного району ОСОБА_12, дана земельна ділянка знаходилась на території Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, в результаті чого була заподіяна істотна шкода інтересам держави. ОСОБА_10, в період листопада 2005 року, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, склав, підписав та видав-громадянам ОСОБА_3 і ОСОБА_13 ситуаційні плани з позначенням меж і місцеположення проектованих до відведення земельних ділянок, а також доповів на засіданнях депутатських комісій з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології Алупкинської міської ради 5 скликання від 24 листопада 2006 року та 17 листопада 2005 року, про можливість задоволення заяв ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про відведення земельних ділянок загальною площею 0,080 га, розташованих за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 33, що згідно Генерального плану адміністративного району ОСОБА_12 було територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоровя України, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави. Крім того, ОСОБА_11 в період листопада 2005 року, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, неналежне виконуючі свої службові обовязки, проявляючи недбалість, склав, підписав та видав громадянам ОСОБА_3 і ОСОБА_13 позитивні висновки про можливість закріплення земельних ділянок загальною площею 0,080 га, а саме: висновок № 222/-2005 від 22 листопада 2005 року; висновок № 240/11-2005 від 30 листопада 2005 року, що суперечило Генеральному плану адміністративного району ОСОБА_12, так як не відповідало вимогам ст. ст. 4, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 1, 6, 9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та ст. 12, ч. ч. 1, 2 ст. 20, ст. 38, 39, 48, п. «г» ч. 4 ст. 84 (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), ч. 7 ст.122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 31, 32 і 33 Закону України «Про курорти», п. п. 2.1-2.6, 2.12, 2.14 ДБН В.2.2.-10-2001 «Заклади охорони здоров'я», п.п. 5.10, 5.13, 5.28, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», розділу 2 «Вимоги до земельних ділянок» СанПіН 42-125-4437-87 «Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв», що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обовязковій для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Право постійного користування Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні третьої особи згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030 виданим 07 квітня 1995 року не припинялось у встановленому законом порядку.

Відтак, у Алупкінської міської ради на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для передачі ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, оскільки субєкт владних повноважень розпорядився земельною ділянкою, яка знаходилась у постійному користуванні санаторно-лікувального закладу, що є неможливим, несумісним з охороною природних лікувальних властивостей земельної ділянки та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку в закладі відпочинку та оздоровлення, порушує права землекористувача, механізм захисту права постійного користування, тому рішення повинно бути визнане недійсним на підставі п. г ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Крім того, на підставі постанови Ялтинського міського суду від 7 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2012 року були частково задоволені позовні вимоги санаторія ім.. ОСОБА_15 ; визнане протиправним та скасоване рішення Алупкінської міської ради № 75\2 від 05 серпня 2005 року «Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки». Вказаною постановою Ялтинського міського суду від 7 вересня 2010 року, також встановлений факт накладення спірної земельної ділянку на земельну ділянку яка знаходиться у користуванні санаторія ім.. ОСОБА_15. При цьому площа накладення земельних ділянок не має значення, оскільки судами встановлений сам факт надання у власність ОСОБА_3 зайнятої земельної ділянки.

Таким чином вказані судові рішення підтверджують незаконність отримання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки.

Судом також встановлено, що за договором дарування земельної ділянки від 29 жовтня 2007 року за реєстровим № 2175 (а.с.110-112) ОСОБА_3 розпорядилась земельною ділянкою загальною площею 0,0400 га розташованою за адресою: АРК, м. Алупка, вул. Леніна, в районі будинку № 35, шляхом дарування її в рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_8.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьої, пятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_3 незаконно отримала право власності на земельну ділянку, яка фактично знаходилася у користування санаторія ім.. ОСОБА_15 , та не мала повний обсяг повноважень відносно розпорядження спірною земельною ділянкою, суд вважає необхідним у відповідності до ст.. ст.. 203,215 ЦК України визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 29 жовтня 2007 року .

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, встановлених частою другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання державного акту незаконним та його скасування є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Оскільки рішення органу місцевого самоврядування від 28 листопада 2006 року № 13/1, на підставі якого відповідачу виданий державний акт на право на право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) визнаний недійсним, то зазначений державний акт про право власності на земельну ділянку видний на імя ОСОБА_3 підлягає визнанню незаконним та скасуванню на підставі ст.ст. 21, 393 ЦК України.

При цьому,також підлягають визнання незаконними та скасуванню, видані на підставі договору дарування земельної ділянки, 02 червня 2008 року на імя ОСОБА_8 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 567405 реєстраційний № 0108007000097 (а.с. 143), на земельну ділянку площею 0,0400 га, розташовану за адресою: АРК, м. Алупка, вул. ім. Леніна, в районі будинку № 35, та на імя ОСОБА_6 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 567406 реєстраційний №0108007000098 (а.с.144) на зазначену земельну ділянку, оскільки по перше-визнано незаконним та скасоване право власності на землю ОСОБА_3, що передувало відчуженню даної земельної ділянки, а також сам договір дарування на підставі якого відповідачі набули право власності на землю.

Визнання державних актів на право власності на земельну ділянку незаконними та їх скасування відповідає діючому законодавству, оскільки їх незаконність саме передбачено Законом.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи представника відповідачів про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є добросовісними набувачами земельної ділянки, а отже підстав для визнання договору дарування недійсним не має. Судом встановлена незаконність передачі у власність ОСОБА_3, спірної земельної ділянки та незаконність її відчуження, а отже ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не можуть вважатися добросовісними набувачами.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача та її представника відносно пропуску прокурором строку звернення до суду, оскільки лише з часу набрання законної сили вироку Центрального районного суду м. Сімферополь , у прокурора виникло право звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з кожного відповідача на користь держави у сумі 114,70 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,10, 11, 60, 212-216 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст.ст. 21, 203,215, 393 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 47, 48, 81, 92, 116, 118,126 Земельного Кодексу України

в и р і ш и в:

Позовну заяву заступника прокурора м. Ялта задовольнити.

Визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради № 13/1 від 28 листопада 2006 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)».

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0400 га що знаходиться за адресою, ОСОБА_9 Республіка Крим, місто Алупка, вул.. Леніна, в районі будинку № 35 , кадастровий номер № 0111970200:01:004:0064 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ОСОБА_16, ОСОБА_7, як законними представниками малолітнього ОСОБА_8 29 жовтня 2007 року посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 2175 .

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га розташовану за адресою: АРК, м. Алупка, вул. ім. Леніна, в районі будинку № 35, серії ЯД № 573561 від 16 січня 2007 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702100002 виданий на імя ОСОБА_3.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га, серії ЯД № 567405 від 02 червня 2008 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 0108007000097 видний на імя ОСОБА_8.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0400 га, розташовану за адресою: АРК, м. Алупка, вул. ім. Леніна, в районі будинку № 35 серії ЯД № 567406 від 02 червня 2008 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №0108007000098 видний на імя ОСОБА_6.

Стягнути з Алупкінської міської ради (ідентифікаційний код 25150893) на користь держави судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер не відомий) на користь держави судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер не відомий) на користь держави судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер не відомий) на користь держави судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя: