Ухвала суду № 32323615, 27.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 березня 2013 року Справа № 805/3916/13-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., розглянувши позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 655-ДО-1-Е від 31.08.2012р., -

ВСТАНОВИВ :

В березні 2013 року Відкрите акціонерне товариство «Донецький хлібозавод №14» звернулося до суду з позовом до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 655-ДО-1-Е від 31.08.2012р.

Перевіривши матеріали позовної заяви слід зазначити, що позовна заява підлягає залишенню без руху згідно приписів частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.

Зокрема, по-перше, згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Предметом оскарження у позовній заяві є рішення, яким визначено суму штрафної санкції до сплати, що може викликати зміни у майновому стані позивача.

Вищий адміністративний суд України у листі від 18.01.2012р. № 165/11/13-12 відзначив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Сплата нарахованих сум штрафних санкцій може викликати зміни у майновому стані позивача. З наведеного виплаває, що позовні вимоги є майновими і судовий збір повинен сплачуватися позивачем у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат від загальної суми грошового зобов'язання, донарахованого рішеннями суб'єкта владних повноважень.

По-друге, відповідно до ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Як вбачається з наданих матеріалів, позовну заяву підписано представником позивача за довіреністю. Вказану довіреність підписано не головою правління, а в.о. голови правління ВАВТ «Донецький хлібозавод № 14» ОСОБА_1. При цьому, наказу на делегування повноважень та підписання вказаної довіреності саме ОСОБА_1 до суду не надано.

Тобто, позовну заяву підписано не уповноваженою особою.

По-третє, згідно з ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Позивач в позовній заяві обґрунтовує, що він звертався до суду, але його позовну заяву було залишено без розгляду, а ухвалу у вказаній справі помилково вручено представнику іншого підприємства - ТОВ «ТД «Золотий урожай».

Однак, документів, що підтверджують вищевказане, до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, зазначені обставини тягнуть за собою залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків та позивачам пропонується подати поштою або особисто через канцелярію суду оригінал документу про сплату судового збору, сплаченого у встановленому законом розмірі, документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на підписання позовної заяви (наказ про надання повноважень та на підписання довіреності ОСОБА_1), документи, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Таким чином, позовна заява подана без дотримання вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Керуючись частиною 3 статті 106, частинами 1, 2, 5, 6 статті 108, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Донецький хлібозавод №14» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 655-ДО-1-Е від 31.08.2012р - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви до 27 квітня 2013 року.

3. Якщо у вказаний строк не буде усунено виявлені недоліки, то позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачеві.

4. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили ухвалою за наслідками апеляційного провадження.

5. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

6. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

7. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.