Вирок № 32323487, 02.07.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 622/656/13-к

1-кп/622/53/2013

ВИРОК

іменем України

02.07.2013 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.О., Попової В.М.,

з участю прокурора Соболя А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження №12013220310000328 від 14.05.2013р. відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, не судимого в силу положень ст. 89 КК України, до якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов`зання, та який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

що обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно зберігав штик-ніж, який є холодною зброєю, а саме бойовою холодною зброєю, виготовленою заводським способом, що відноситься до штик-ножів 7,92 мм магазинного карабіна системи Маузера зразка 1898/1935 р. К98К (Німеччина), даний ніж йому дістався у спадок від його тестя в 1998 році.

14 травня 2013 року, ОСОБА_1, рухаючись по вул. Південній у с. Жовтневому, Золочівського району Харківської області, маючи при собі зазначений штик-ніж, достовірно знаючи, що цей предмет є холодною зброєю, хотів продати його місцевим мешканцям, але був зупинений працівниками міліції, які виявили та вилучили у останнього зазначений штик-ніж.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області ОСОБА_2В, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і обвинуваченим ОСОБА_1 20 травня 2013 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та буде сприяти досудовому слідству. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 2 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік та покладенням обовязків передбачених ст. 76 КК України. Обвинуваченому розяснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні повідомив, що між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено вищевказану угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 20 травня 2013 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

Судом встановлено, що постановою прокурора Золочівського району Харківської області від 15 травня 2013 року призначено групу прокурорів по кримінальному провадженню №12013220310000328 від 14.05.2013р. у складі прокурорів Шевелева К.Є. та Кришталя С.В.

16 травня 2013 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Згідно положень ст. 12 КК України, злочин у вчинення якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим є злочином середньої тяжкості. Потерпілих від злочину немає. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для зясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу положень ст. 89 КК України судимості не має. Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, зі звільненням його від його відбуття відповідно до положень ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік та покладенням обовязків передбачених ст. 76 КК України.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65, 75 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання. Перешкоди для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В звязку з наведеним, суд, маючи правові підстави затверджує угоду і призначає обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений. Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

угоду від 20 травня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220310000328 від 14.05.2013р. про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обовязки, передбачені п.п.2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази по справі: штик-ніж 7,92 мм магазинного карабіна системи Маузера зразка 1898/1935 р. К98К (Німеччина), що зберігається в прокуратурі Золочівського району Харківської області знищити.

До набранням вироком законної сили залишити ОСОБА_1 раніш обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Шабас О. С.