Рішення № 32323278, 13.06.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

Справа № 622/328/13-ц р.

2/622/299/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2013 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малорогозянської сільської ради Харківської області, третя особа Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за законом,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: Харківська обл., Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана, 30, після смерті його батька ОСОБА_3.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що його батькові ОСОБА_3 на підставі запису у погосподарській книзі належав вказаний житловий будинок з надвірними будівлями. За життя батько склав заповіт яким, заповів усе належне йому майно двом своїм синам, позивачу та відповідачу. Після смерті батька відповідач подав заяву про відмову від прийняття спадщини. Однак, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини нотаріусом позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з мотивів відсутності державної реєстрації права власності на спадковий будинок. В даний час позивач змушений звернутися до суду, оскільки його право власності не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач, відповідачі та третя особа не зявилися. Представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 05 грудня 2012 року подала заяву в якій зазначила, що заявлені вимоги підтримує, просить справу розглянути за її відсутності та за відсутності позивача. Відповідач ОСОБА_2 також надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти визнання за його братом права власності на спадкове майно, у вигляді спірного житлового будинку, що залишився після смерті їх батька ОСОБА_3 Представник Малорогозянської сільської ради Золочівскього району Харківської області ОСОБА_5 та представник реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. ст. 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

До 19 січня 1996 року згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.66 Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Законом «Про сільські Ради народних депутатів трудящих УРСР» від 02 липня 1968 року (ВВС УРСР,1968, №28 ст. 177) встановлено, що кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської Ради. У заглавній частині особового рахунку записується прізвище, імя, по батькові голови родини, на імя якого відкрито особовий рахунок, та він є власником будинку.

Як вбачається з наданої суду довідки Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області від 21.03.2013р. №235, згідно запису в погосподарській книзі відповідної сільради №2, особовий рахунок №81-1 житловий будинок № 30, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана числиться за померлим ОСОБА_3 Онуфрієвичем (а.с.22).

Згідно технічного паспорту виданого 03 січня 2013 року КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» на житловий будинок №30 літ А-1 з господарськими будівлями, по вул. Піщана у селі Мала Рогозянка, Золочівського району, Харківська область, загальна площа будинку становить 51,5 квадратних метрів, житлова 22,7 квадратних метрів, будинок складається з приміщень: передпокою, кухні, двох житлових кімнат, коридору, комори та господарських будівель: веранди літ «а», ганку літ «а», літньої кухні літ «Б», тамбуру літ «б», погрібу літ «В», сараю літ «Г», вбиральні літ «Д», огорожі №1-3, колонки №4 (а.с. 10-12).

У висновку технічного звіту про стан будівельних конструкцій й можливості подальшої експлуатації житлового будинку №30 літ «А-1» з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана виконаного ПП «Спецбудпроект-1»(ліцензія №489739 серії АВ) від 2013р. станом на момент обстеження усі основні будівельні конструкції деформацій не мають, знаходяться у задовільному стані, відповідають архітектурним, будівельним санітарним, пожежним нормам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням(а.с.13-21).

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 володів будинком №30 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана, на праві власності, що підтверджується записом у погосподарській книзі Малорогозянської сільській раді Золочівського району Харківської області.

Відповідно до наданих суду свідоцтв про народження серії ЯЭ №985680 та 1-ур №500458 виданих Ольшанською посілковою радою Дергачівського району Харківської області 14 травня 1957 року та 06 січня 1961 року, встановлено, що батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 29б, 29в).

01 липня 2004 року ОСОБА_3 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, заповівши усе майно, що належатиме йому на день смерті двом своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, даний заповіт було посвідчено секретарем Малорогозянської сільської ради ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за номером 77. Станом на 30.05.2012 року даний заповіт не скасовано та не змінено. (а.с.9).

17 квітня 2009 року у віці 74 років померла ОСОБА_7, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть виданого 22 квітня 2009 р. Малорогозянською сільською радою Золочівського району Харківської області (а.с.29а).

17 квітня 2012 року у віці 83 років помер ОСОБА_3, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть виданого 20 квітня 2009 р. Малорогозянською сільською радою Золочівського району Харківської області (а.с.7).

Статті 1217,1218, 1233 ЦК України встановлюють, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3, відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок №30 літ «А-1» з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана. Спадкоємцями ОСОБА_3 за його заповітом в рівних частках є два його сина - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Статті 1268,1269 ЦК України обумовлює порядок прийняття спадщини так спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як зазначено у листі Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області від 05.06.2013 року №1325/01-іс, після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа. 30 травня 2012 року до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області звернувся ОСОБА_2 з заявою про відмову від спадщини, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_3. Із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 звернувся його син ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.27, 49, 50).

Статтею 1273 ЦК України передбачено право на відмову від прийняття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У своїй заяві про відмову від спадщини ОСОБА_2 повідомив, що він відмовляється від прийняття спадщини що залишилася після батька, наслідки чого йому розяснені та зрозумілі (а.с.27).

Згідно положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Таким чином, після відмови спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 від своєї ? частини у спадщині, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_3, до осіб, визначених у статтях 1261-1265 цього Кодексу переходить право на спадкування за законом на цю ? частину спадкового майна.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до наведених положень закону позивач та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_3. Враховуючи відмову відповідача від прийняття спадщини, та відсутність інших спадкоємців, єдиним спадкоємцем є позивач.

06 березня 2013 року нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_9 відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії, по видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок №30, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана, в звязку з відсутністю реєстрації спадкового майна в Державному реєстрі речових прав.

Таким чином суд доходить висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя володів спірним житловим будинком, право власності на даний будинок підтверджувалося записом у погосподарській книзі Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що відповідало вимогам законодавства, що діяло на той час. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, відповідно до складеного ним заповіту, спадкоємцями у рівних частках були його сини ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Відповідач відповідною заявою відмовився від своїй частини у спадщині, в наслідок чого спадкування цієї 1/2 частини майна повинно здійснюватися за законом. Позивач, звернувшись до нотаріальної контори за заявою про прийняття спадщини, тим самим вчинив всі дії необхідні для її прийняття, та як єдиний спадкоємець, прийняв 1/2 частину майна в порядку спадкування за заповітом та 1/2 частину майна, як спадкоємець за законом.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 10,11, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку №30 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку №30 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Мала Рогозянка, вул. Піщана, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,