донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.07.2013 р. справа №905/824/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченко К.І., Черноти Л.Ф.при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:Шеремет А.С. - за дов. № 2 від 20.02.13 р.від відповідача:Суворов О.А. - за дов. № 13/д від 20.02.13 р.від третьої особи:не з»явивсярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької областівід15.04.2013 рокуу справі№ 905/824/13-г (суддя Стукаленко К.І.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Ізомайстер», м. Одесадо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт», м. Донецькза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької областіпростягнення 398 805 грн. 11 коп.ВСТАНОВИВ:
У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Ізомайстер», м. Одеса звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором підряду № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. у сумі 358 960 грн. 78 коп., пені у сумі 58 969 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 11 739 грн. 37 коп. та інфляційних втрат у сумі 324 грн. 57 коп., всього 429 721 грн. 65 коп. Позивач також просив суд покласти на відповідача судові витрати з оплати послуг адвоката.
Позивач 25.03.2013 року звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим позивачем остаточно заявлені до стягнення з відповідача наступні суми: заборгованість за договором підряду № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. у розмірі 358 960 грн. 78 коп., пеня у сумі 32 475 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 7 043 грн. 92 коп. та інфляційні втрати у сумі 324 грн. 57 коп., всього 398 805 грн. 11 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2013 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Ізомайстер», м. Одеса були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт», м. Донецьк на користь позивача заборгованість за договором підряду №05/04-2011 від 26.04.2011 р. у сумі 358 960 грн. 78 коп., пеню у сумі 32 475 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 7 043 грн. 92 коп., інфляційні витрати у сумі 324 грн. 57 коп., витрати з оплати послуг адвоката у сумі 1 500 грн.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Промбудремонт", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013 року скасувати та припинити провадження по справі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач у попередньому судовому засіданні надав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, а також про призначення по справі судової будівельно-бухгалтерської експертизи щодо приписок з боку ТОВ ПКФ «Ізомастер» при виконанні робіт із застосуванням опалубки «Дока» та судової почеркознавчої експертизи по документах, що підтверджують отримання готівкових грошових коштів, за виконанні роботи, працівникам ТОВ ПКФ «Ізомастер». У додатках до клопотання про призначення судових експертиз відповідач просив суд, у зв»язку з допущеною у попередньому клопотанні помилкою, призначити з питання щодо приписок з боку ТОВ ПКФ «Ізомастер» при виконанні робіт із застосуванням опалубки «Дока» не будівельно-бухгалтерську експертизу, а економічну експертизу в галузі фінансово-господарської діяльності.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. про відкладення розгляду апеляційної скарги за клопотанням відповідача, яке судовою колегією розглянуто та задоволено, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області.
В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився. Заявою від 27.06.2013 р. № 17/930 повідомив суд про неможливість явки свого представника до судового засідання, призначеного на 09.07.2013 р., у зв»язку зі знаходженням представника у відпустці, та просив суд відкласти судове засідання в зв»язку з неотриманням позовної заяви та апеляційної скарги. Судова колегія, розглянувши подану заяву, відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи, оскільки сторонами надані належні докази виконання вимог ухвали суду в частині направлення третій особі документів по справі, участь у справі беруть юридичні, а не фізичні особи, а тому третя особа мала можливість направити до судового засідання будь-якого іншого представника, до того ж явка учасників судового процесу ухвалою суду від 15.04.13 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін та третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам та третій особі по справі в установленому порядку.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення по справі економічної експертизи в галузі фінансово-господарської діяльності щодо приписок з боку ТОВ ПКФ «Ізомастер» при виконанні робіт із застосуванням опалубки «Дока» та судової почеркознавчої експертизи по документах, що підтверджують отримання готівкових грошових коштів, за виконанні роботи працівникам ТОВ ПКФ «Ізомастер», колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відмовляє у їх задоволенні, з огляду на недоцільність проведення економічної експертизи (яка не проводиться з питань приписок в межах розгляду саме господарської справи) та неможливість розв»язання кола питань, порушеного перед судовою почеркознавчою експертизою, в межах господарсього судочинства. А тому за з»ясуванням питання щодо наявності в діях осіб, які є співробітниками позивача та які отримували оплату вартості робіт за укладеним між сторонами договором підряду готівкою, ознак кримінального чи іншого правопорушення, відповідач має право звернення за захистом своїх порушених прав до правоохоронних органів. У свою чергу результати розгляду такої заяви правоохоронними органами вже можуть бути підставою для перегляду даного рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013 р. у справі № 905/824/13-г за нововиявленими обставинами.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/824/13-г та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Ізомайстер» (Підрядник) був укладений договір підряду № 05/04-2011 (далі - договір), згідно умов якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався виконати із власних або наданих Замовником матеріалів силами свого персоналу будівельно-монтажні роботи з реконструкції електроплавильного цеху ВАТ «Енергомашспецсталь» в м. Краматорську Донецької області (п. 1.1. договору), а Замовник по виконанню робіт - прийняти їх та здійснити оплату в повному обсязі (п. 1.2. договору).
У відповідності до п. 1.3. договору, обсяг та вартість вищевказаних робіт визначається по кожному виду робіт кошторисами у Додаткових угодах.
Згідно п. 2.1. договору вартість робіт, матеріалів, обладнання та транспорту орієнтовно дорівнює 501 000 грн., у т.ч. ПДВ - 83 500 грн. При цьому, вартість робіт на підставі п. 2.2. договору може змінюватися в залежності від обсягів робіт. Зміна вартості робіт оформлюється підписанням сторонами відповідної Додаткової угоди.
У п. 2.3. договору сторони визначили, що оплата виконаних робіт проводиться щомісячно. За умовами п. 2.3.1. договору розрахунки здійснюються впродовж 20 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт і в обсягах вищезазначених актів приймання-передачі виконаних робіт, наданої податкової накладної та отримання рахунку на оплату.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до виконання сторонами взятих на себе за ним обов»язків, але не пізніше, ніж до 31.12.2012 р. Закінчення терміну дії даного договору не є підставою для звільнення сторін від виконання зобов»язань, які на момент закінчення строку дії договору є невиконаними.
Впродовж дії договору підряду № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. сторонами були укладені наступні додаткові угоди, які є його невід'ємними частинами, та умовами яких збільшувалися обсяги робіт за договором з виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції електроплавильного цеху, погоджувались строки виконання цих додаткових робіт та їх вартість: №1 від 25.05.2011 р. на суму 396 764 грн. 76 коп., № 2 від 26.05.2011 р. на суму 77 647 грн. 80коп., № 3 від 07.09.2011 р. на суму 862 грн. 68 коп., № 4 від 08.09.2011 р. на суму 14 458 грн. 80 коп., № 5 від 10.10.2011 р. на суму 235 076 грн. 24 коп., №6 від 10.10.2011 р. на суму 75 870 грн. 56 коп., № 7 від 10.10.2011 р. на суму 111 879 грн. 61 коп., № 8 від 28.11.2011 р. на суму 305 520 грн. 14 коп., № 9 від 08.12.2011 р. на загальну суму 536 483 грн. 59 коп., № 10 від 04.01.2012 р. на загальну суму 302 180 грн. 91 коп., № 11 від 07.02.2012 р. на загальну суму 100 415 грн. 88 коп., № 12 від 07.03.2012 р. на суму 207 509 грн. 83 коп., № 13 від 04.04.2012 р. на суму 477 053 грн. 33 коп., № 14 від 04.06.2012 р. та № 15 від 04.07.2012 р.
Позивач за періоди червень-липень, вересень-грудень 2011 року та січень-жовтень 2012 року на підставі договору № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. виконав будівельно-монтажні роботи з реконструкції електроплавильного цеху на загальну суму 1 596 093 грн. 67 коп. з ПДВ, про що свідчать акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, підписані обома сторонами без заперечень і зауважень та скріплені печатками підприємств, чим підтверджується належне виконання позивачем своїх обов»язків за договором з додатковими угодами та прийняття виконання відповідачем у повному обсязі без заперечень та зауважень в цій частині, незважаючи на великий обсяг наданих позивачем до суду актів.
За результатами виконання договору позивачем також були складені податкові накладні на загальну суму 1 596 093 грн. 67 коп. з ПДВ, дані яких відповідають загальній вартості виконаних робіт та даним складених сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за формою КБ-3 за періоди червнь-липень, вересень-грудень 2011 року та січень-жовтень 2012 року
Відповідач здійснив оплату виконаних позивачем підрядних робіт на загальну суму у розмірі 1 237 132 грн. 89 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 682 від 08.06.2011 р. на суму 50 000 грн., № 797 від 10.06.2011 р. на суму 50 000 грн., № 1199 від 19.09.2011 р. на суму 65 159 грн. 08коп., № 1411 від 18.10.2011 р. на суму 100 000 грн., № 1534 від 01.11.2011 р. на суму 50 000 грн., № 1569 від 11.11.2011 р. на суму 50 000 грн., № 1581 від 14.11.2011 р. на суму 40 965 грн. 59 коп., № 1664 від 28.11.2011 р. на суму 50 000 грн., № 1784 від 16.12.2011 р. на суму 50 000 грн., № 11 від 04.01.2012 р. на суму 81 008 грн. 22 коп., № 216 від 27.02.2012 р. на суму 60 000 грн., № 290 від 05.03.2012 р. на суму 150 000 грн., № 653 від 19.03.2012 р. на суму 40 000 грн., № 424 від 26.04.2012 р. на суму 150 000 грн., № 735 від 24.05.2012 р. на суму 50 000 грн., № 552 від 19.06.2012 р. на суму 50 00 0грн., № 603 від 23.07.2012 р. на суму 50 000 грн., № 734 від 12.09.2012 р. на суму 50 000 грн., № 864 від 16.10.2012 р. на суму 50 000 грн.
Таким чином, відповідачем зобов'язання за договором з оплати вартості будівельно-монтажних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2011 р. на суму 222 722 грн. 04 коп., за липень 2011 р. на суму 62 590 грн. 04 коп., за вересень 2011 р. на суму 120 812 грн. 59 коп., за жовтень 2011 р. на суму 181 008 грн. 22 коп., за листопад 2011 р. на суму 98 149 грн. 55 коп., за грудень 2011 р. на суму 74 251 грн. 32 коп., за січень 2012 р. на суму 136 154 грн. 03 коп., за лютий 2012 р. на суму 122 218 грн. 28 коп. та за березень 2012 р. на суму 136 803 грн. 46 коп. виконані у повному обсязі; за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за квітень 2012 р. - виконані частково в сумі 82 423 грн. 36 коп.; а за актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. на суму 16 564 грн. 68 коп., за червень 2012 р. на суму 41 816 грн. 09 коп., за липень 2012 р. на суму 3 032 грн. 24 коп., за серпень 2012 р. на суму 31 677 грн. 31 коп., за вересень 2012 р. на суму 41 325 грн. 74 коп., за липень 2012 р. на суму 83 305 грн. 99 коп. та за жовтень 2012 р. на суму 34 915 грн. 21 коп. - взагалі не виконані.
Оскільки у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість з оплати вартості виконаних підрядних робіт за договором № 05/04-2011 від 26.04.2011 р., позивач 25.10.2012 р. направив на адресу відповідача претензію № 1 про стягнення зазначеної заборгованості, однак останній залишив її без відповіді та виконання.
Враховуючи наведене, позивач із посиланням на норми ст.ст. 512, 514, 516, 526, 530, 536, 624, 625 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт», м. Донецьк суми основної заборгованості у розмірі 358 960 грн. 78 коп., пені у сумі 32 475 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 7 043 грн. 92 коп., інфляційних втрат у сумі 324 грн. 57 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Предметом укладеного між сторонами договору № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. є виконання будівельно-монтажних робіт. Правове регулювання будівельного підряду здійснюється § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України, Главою 33 Господарського кодексу України.
Згідно приписів ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Аналогічні норми містяться у ст. 318 Господарського кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Виходячи з матеріалів справи, судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо відхилення посилань відповідача на завищення позивачем при складанні актів обсягів виконаних робіт, оскільки роботи були прийняті замовником без зауважень, що відповідачем не заперечується та про що свідчать підписані повноважними представниками сторін акти приймання виконаних будівельних робіт. До того ж, доводи відповідача щодо завищення позивачем при складанні актів обсягів виконаних робіт та наявності приписок з боку ТОВ ПКФ «Ізомастер» при виконанні робіт із застосуванням опалубки «Дока» грунтуються лише на претензійному листі ПАТ «Енергомашспецсталь». При цьому жодних інших доказів на підтвердження наведених доводів відповідачем суду не надано. За матеріалами справи, договір підряду № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. є двостороннім і укладеним між відповідачем та позивачем, у зв»язку з чим наявність вимог з боку ПАТ «Енергомашспецсталь» до відповідача, жодним чином не може впливати на виконання сторонами умов укладеного між ними договору. Відтак, судом зроблено вірний висновок про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт з реконструкції електроплавильного цеху.
Крім того, частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи № 905/824/13-г не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж строку, встановленого п. 2.3.1. договору., по наступних актах: за січень 2012 р. до 28.02.2012 р., за лютий 2012 р. до 29.03.2012 р., за березень 2012 р. до 28.04.2012 р., за квітень 2012 р. до 31.05.2012 р., за травень 2012 р. до 03.07.2012 р., за червень 2012 р. до 26.07.2012 р., за липень 2012 р. до 29.08.2012 р., за серпень 2012 р. до 28.09.2012 р., за вересень 2012 р. до 26.10.2012 р. та за жовтень 2012 р. до 28.11.2012 р. включно.
Колегія суддів Донецького апеляційного суду вважає, що при визначенні розміру сплачених Замовником грошових коштів в якості оплати виконаних Підрядником робіт за договором № 05/04-2011 від 26.04.2011 р., суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на наявність готівкових платежів, зроблених Замовником в межах цього договору, оскільки розписки фізичних осіб (Стасюка І.І., Рудь С.В., Піньковкого А.І.) про отримання грошових коштів, роздруківки банківських терміналів та банківська квитанцію про внесення на рахунок коштів, надані відповідачем у підтвердження здійснення готівкових платежів, по-перше, не містять даних про сплату грошових коштів саме відповідачем, саме у виконання зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду №05/04-2011 від 26.04.2011 р. та саме на користь позивача, по-друге, не є касовими документами у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення підприємствами розрахунків. Такі дії фізичних осіб повинні бути предметом розгляду правоохоронних органів при зверненні відповідача про наявність в них ознак кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав суду письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за виконані роботи, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про порушення відповідачем у розумінні ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, та задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача суми основного боргу в розмірі 358 960 грн. 78 коп.
Позивач при зверненні до суду також просив стягнути з відповідача на його користь 3%річних за прострочення оплати вартості робіт за актами з січня по жовтень 2012 р., нараховані за період з 29.02.2012 р. по 28.02.2013 р. у загальній сумі 7 043 грн. 92 коп., та інфляційні витрати за актами за січень, липень, серпень, вересень та жовтень 2012 р. у загальному розмірі 324 грн. 57 коп.
У відповідності до норми ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що розрахунки 3% річних та інфляційних, зроблені позивачем, є невірними, але розміри заявлених вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є меншим, ніж фактичні розміри 3% річних за цей період, які становлять 8 722 грн. 69 коп., та інфляційних, які становлять 546 грн. 46 коп., судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 7 043 грн. 92 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з 29.02.2012 р. по 28.02.2013 р., та інфляційних у розмірі 324 грн. 57 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України.
Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати ним вартості робіт за актами з січня по жовтень 2012 р. у загальному розмірі 32 475 грн. 84 коп., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, за період з 29.02.2012 р. по 28.02.2013 р.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.5. договору № 05/04-2011 від 26.04.2011 р. передбачено, що у разі прострочення оплати замовником вартості виконаних робіт, він сплачує підряднику пеню виходячи з суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення.
Судова колегія, незважаючи на помилковість розрахунку позивача внаслідок невірного визначення граничних строків оплати вартості робіт за кожним актом окремо, вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача пеню у розмірі 32 475 грн. 84 коп. за період прострочки виконання ним грошового договірного зобов»язання.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, доводи позивача щодо наявності розбіжностей у поданих позивачем доказах, які полягають у позначенні різної нумерації в актах виконаних робіт у позовній заяві та доповненнях до позову, розглянуті та відхилені судом апеляційної інстанції у зв»язку з тим, що неточності в нумерації актів виконаних робіт, допущені внаслідок їх значної кількості, не перешкоджають суду ідентифікувати ці акти за періодом виконання робіт та їх загальною вартістю за додатковими угодами до договору. До того ж, ці акти в добровільному порядку підписані відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень в цій частині і ним не спростовано факт їх відношення саме до договору, який визначено позивачем в якості підстави позову.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013 р. у справі № 905/824/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013 р. у справі № 905/824/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013 р. у справі № 905/824/13-г - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І.Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 6 прим:
1 - у справу;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - третій особі;
5 - ДАГС;
6- ГС Дон. обл.
Вик. Гриньова О.В.
Судове рішення № 32322816, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 11.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/824/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: