Постанова № 32322740, 08.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 року Справа № 904/2751/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі - Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін

від позивача: Дєлов В.В.

від відповідача Гавеля Д.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі №904/2751/13

за позовом Державного підприємства "Аграрний цех "Жовторічанський", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 31 468 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у сумі 26 898,30 грн., 3 відсотків річних у розмірі 4750,59 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №1447/13 від 04.01.2011р..

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі № 904/2751/13 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; стягнення відсотків річних та передбачено нормами чинного законодавства, стягнення пені передбачено умовами договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду. При цьому скаржник посилається порушення судом норм матеріального права, оскільки на думку скаржника ним не допущено порушення строків оплати за поставлений товар і відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки строк його виконання фактично не настав. Також скаржником зазначено, що позивачем не вжито заходів щодо досудового врегулювання спору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач послався на законність та обґрунтованість рішення господарського суду; необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 04.01.2011 року між ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" (постачальником) та ДП "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (покупцем) було укладено договір поставки № 1447/13, у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язався в обумовлені договором строки в асортименті та за ціною поставити товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Сторонами узгоджені всі істотні умови договору.

Позивачем протягом лютого- квітня 2012р. на виконання умов договору поставки, поставлено покупцю товар на загальну суму 26 898,30 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані обома сторонами.

В порушення зобов'язань за договором оплату отриманого товару відповідачем не здійснено, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами встановлений порядок розрахунків з відстроченням платежу не менше ніж на 10 банківських днів, однак, у визначені строки грошові зобов'язання покупцем виконані не були. Факт наявності заборгованості за отриманий товар відповідач не заперечує, однак, вважає що строк виконання грошових зобов'язань не настав.

За твердження скаржника, обумовлений договором десятиденний строк відстрочення платежу є мінімальним, а не максимальним, строком відстрочення платежу, відтак, строк виконання боржником обов'язку оплатити товар, зазначений в договорі, не можна вважати встановленим. За вказаних обставин позивачу слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, а саме, звертатись до боржника з вимогою про оплату товару, яка відповідно до зазначеної статті підлягає виконанню у семиденний термін.

Твердження скаржника є хибним тлумаченням умов договору, за яким передбачено лише 10-термін відстрочення платежу (не менше); можливості відстрочення платежу на будь-який інший строк договір не передбачає.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином виконані не були, заборгованість становить 26 898,30 грн., доказів її погашення матеріали справи не містять, факт наявності заборгованості відповідач не заперечує. За вказаних обставин висновок господарського суду щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованим.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України та п.7.3 договору, за наявності заборгованості відповідача за товар у сумі 26 898,30 грн., господарським судом правомірно стягнуто з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 3994,28 грн. та три відсотки річних у розмірі 576,31 грн. за період з 12.04.2012р. по 18.03.2013р.

За викладених обставин підстав для скасування оспорюваного рішення не вбачається.

Доводи наведені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі №904/2751/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.М.Білецька

Т.А.Верхогляд

з оригіналом згідно

помічник судді

12.07.2013р. Т.О.Уральцева