Рішення № 32322676, 09.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 915/1054/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача: Кляус Д.О., довіреність №1256 від 20.12.2012р.,

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1054/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філїі "Дирекції первинної мережі ПАТ "Укртелеком", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3,

до відповідача: Військової частини А-2488, 54006, м. Миколаїв, вул. Леванівців, 25,

про: стягнення заборгованості у розмірі 2177,74 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філїі "Дирекції первинної мережі ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Військової частини А-2488 коштів у сумі 2177 грн. 74 коп., з яких: 2143 грн. 32 коп. - борг за експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку; 24 грн. 08 коп. - пені; 00 грн. 71 коп. - інфляційні втрати; 09 грн. 63 коп. - три проценти річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов укладеного сторонами 11.10.2007р. договору на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем робіт з підтримання засобів та споруд зв'язку споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

У судовому засіданні 09.07.13р. позивач позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвала господарського суду від 18.06.2013 року, направлена на адресу відповідача: вул. Леванівців, 25, м. Миколаїв, 54006, повернута поштовою установою до суду з відміткою "із закінченням строку зберігання".

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов в висновку про задоволення позову, виходячи з такого:

11.10.2007 між сторонами укладено договір № 1577-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку, у відповідності до якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку відповідача, зазначених в додатку № 1 до цього договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку.

Пунктом 2 договору було визначено, що експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд зв'язку відповідача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору відповідач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства. Позивач залишає за собою право змінювати вартість послуг. За 20 днів до запровадження нового розміру плати за послуги інша сторона повідомляється про це письмово.

Відповідно до п. 2.1.4 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

На виконання умов договору позивач в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року (включно) надав відповідачу послуги та виставив останньому рахунки на їх оплату.

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині проведення оплати за надане йому експлуатаційно-технічне обслуговування його засобів та споруд за період з грудня 2012 року-травень 2013 року не виконав і станом на день звернення позивача до суду з позовом його борг складав 2143 грн. 32 коп.,

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Військової частини А-2488 грошових коштів у сумі 09 грн. 63 грн. - 3 % річних, 00 грн. 71 коп.- інфляційних втрат та 24 грн. 08 коп. пені.

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.4.1), відповідно до якого за порушення строків сплати, передбаченим цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за яких нараховується пеня, за кожен день прострочення, а також на положеннях ст. 625 ЦК України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування пені в розмірі 24 грн. 08 коп., 3 % річних в сумі 00 грн. 71 коп. та інфляційних втрат у розмірі 00 грн. 71 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за спожиту активну електроенергію за липень 2011 року відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Військової частини А-2488, 54006, м. Миколаїв, вул. Леванівців, 25;ідентифікаційний код 08217638 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філїі "Дирекції первинної мережі ПАТ "Укртелеком", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, ідентифікаційний код 16479714, 2 143 грн. 32 коп. (дві тисячі сто сорок три грн. 32 коп.) основного боргу, 24 грн. 08 коп. (двадцять чотири грн. 08 коп.) пені, 09 грн. 63 коп. (дев'ять грн. 63 коп.) 3 проценти річних, 00 грн. 71 коп. (ноль грн. 71 коп.) збитків від інфляції, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судовий збір.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя С.М. Коваль

Рішення підписано 11.07.13р.