Рішення № 32322494, 05.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.13р. Справа № 904/4222/13

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 45 231, 28 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Корнюшов С.В., представник, довіреність №2724-О від 04.09.2012р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача, якою позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача станом на 21.03.2013року заборгованість у загальній сумі 45231,28грн., з яких 9902,56грн. - заборгованість із простроченого кредиту; 17412,23грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 17916,49грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на підставі умов довгострокового договору на здійснення розрахункового касового обслуговування № 315615 від 23.08.2002року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору, позивач просить суд покласти у повному обсязі на відповідача посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.08.2002року між позивачем та відповідачем шляхом підписання та скріплення печаткою було укладено довгостроковий договір на здійснення розрахункового касового обслуговування № 315615 та 08.05.2007року підписано до нього Додаткову Угоду № 7 на ліміт у розмірі 10000,00грн. відповідно до умов яких відповідач своєчасно отримав означений ліміт у розмірі 10000,00грн., але в порушення умов вищеназваного договору своєчасно не повернув позивачеві отриманий ліміт у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 21.03.2013року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9902,56грн. і оскільки відповідач претензію позивача за №70503КRН0О586 від 27.02.2013року про сплату вищеназваного боргу на загальну суму 45231,28грн. залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача, станом на 21.03.2013року, заборгованість у загальній сумі 45231,28грн., з яких 9902,56грн. - заборгованість із простроченого кредиту; 17412,23грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 17916,49грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на підставі умов довгострокового договору на здійснення розрахункового касового обслуговування № 315615 від 23.08.2002року, укладеного між позивачем та відповідачем.

За результатами розгляду позовної заяви вх. № 3832 від 23.08.2002року ухвалою суду від 30.05.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 13.06.2013року.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 30.05.2013року та від 13.06.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач двічі не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була і з клопотанням про відкладення слухання справи відповідач до суду не звертався, а надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

13.06.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 04.07.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у перше судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

04.07.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2002року між позивачем та відповідачем шляхом підписання та скріплення печаткою було укладено довгостроковий договір на здійснення розрахункового касового обслуговування № 315615 та 08.05.2007року підписано до нього Додаткову Угоду № 7 на ліміт у розмірі 10000,00грн., відповідно до умов яких відповідач своєчасно отримав означений ліміт у розмірі 10000,00грн., але в порушення умов вищеназваного договору своєчасно не повернув позивачеві отриманий ліміт у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 21.03.2013року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9902,56грн. і оскільки відповідач претензію позивача за № 70503КRН0О586 від 27.02.2013року про сплату вищеназваного боргу на загальну суму 45231,28грн. залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача, станом на 21.03.2013року, заборгованість у загальній сумі 45231,28грн., з яких 9902,56грн. - заборгованість із простроченого кредиту; 17412,23грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 17916,49грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на підставі умов довгострокового договору на здійснення розрахункового касового обслуговування № 315615 від 23.08.2002року, укладеного між позивачем та відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та по суті спору не оспорюється відповідачем.

Судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору, позивач просить суд покласти у повному обсязі на відповідача посилаюсь на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи і обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи, відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості із простроченого кредиту відповідача перед позивачем у загальній сумі 45231,28грн., з яких 9902,56грн. - заборгованість із простроченого кредиту; 17412,23грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 17916,49грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на підставі умов довгострокового договору на здійснення розрахункового касового обслуговування № 315615 від 23.08.2002року, укладеного між позивачем та відповідачем повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із простроченого кредиту у розмірі 45231,28грн., з яких 9902,56грн. - заборгованість із простроченого кредиту; 17412,23грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 17916,49грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (50081, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 9902,56грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дві грн. 56 коп.) - заборгованість за кредитом; 17412,23грн. (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять грн. 23 коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 17916,49грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять грн. 49 коп.) - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 08.07.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко