Вирок № 32320622, 05.04.2013, Старобільський районний суд Луганської області

05.04.2013

Справа № 1-кп/431/76

2013 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2013 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

за участю: секретаря Дубібіної О.О.,

прокурора Самойленко Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Курячівка Старобільського району Луганської області, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

встановив:

Влітку 2012 року, більш точної дати та часу під час проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне виготовлення холодної зброї, знаходячись на території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, зі стальної пластини та старої хокейної клюшки самостійно виготовив предмет, схожий на ніж, а саме встановив рукоятку, вирізав та заточив клинок, внаслідок чого предмет набув характерних властивостей ножа. Після чого, маючи умисел на незаконне носіння холодної зброї, вищезазначений ніж постійно носив при собі, без передбаченого на те законом дозволу.

20 березня 2013 року, в ході огляду місяця події, біля будинку АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на ніж кустарного виробництва, який належав ОСОБА_1 Згідно висновку криміналістичної експертизи холодної зброї № 51 від 22 березня 2013 року, вищезазначений ніж є холодною зброєю колючої дії. Вилучений ніж є мисливським ножем загального призначення, який виготовлено саморобним способом за типом ножів мисливських загального призначення, який ОСОБА_1 носив без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 2 ст. 263 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

27 березня 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості і надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженої виду покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди, виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 263 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим від 27 березня 2013 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У зв'язку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 березня 2013 року між прокурором Самойленко Т.О. та ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи холодної зброї № 51 від 22 березня 2013 року в розмірі 244грн. 50 коп. (Одержувач: УК у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речовинні докази: ніж, вилучений у ОСОБА_1 20 березня 2013 року, який знаходиться на зберіганні у збройній кімнаті Старобільського РВ ГУМВС, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озеров В.О.