15.03.2013
Справа № 1-кп/431/56
2013 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2013 р. Старобільський районний суд
Луганської області
у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,
за участю: секретаря Туловової А.С.,
прокурора Редько О.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Докучаєвка Калачинського району Омської області РФ, громадянина України, судимого 12 серпня 2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 104, ст. 75 КК України від відбуття покарання звільненого с іспитовим строком 2 роки, судимого 6 травня 2005 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, судимого 12 березня 2008 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років та 1 місяця позбавлення волі, звільненого 19 жовтня 2012 року по відбуттю строку покарання, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
18 лютого 2013 року, приблизно об 11 годині, співробітниками СБНОН Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області в ході складання адміністративного протоколу і проведення огляду особистих речей ОСОБА_1, який проводився біля будинку № 28 по вул. Трудовій м. Старобільська Луганської області, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка, згідно висновку експерта № 401/9 від 28 лютого 2013 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений, каннабісом, вагою, у перерахунку на суху речовину, 29,4 грама. Указану речовину останній незаконно придбав, зберігав без мити збуту, для особистого вживання.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 2 ст. 309 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повторно.
15 березня 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка була надана суду в підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.
Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки зі звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, а також з покладенням на нього обов'язки, передбаченні п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженого виду покарання.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди, виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та обвинуваченим 15 березня 2013 року, відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У зв'язку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 березня 2013 року між прокурором Редько О.А. та ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, установивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 401/9 від 28 лютого 2013 року в сумі 294 грн. 40 коп. (одержувач: УК у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).
Речовинні докази: каннабіс, вага якого, в перерахунку на суху речовину, складає 29,4 гр., який знаходиться на зберіганні в камері схову Старобільського РВ ДУМВС, знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озеров В.О.
Судове рішення № 32320603, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 15.03.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 431/728/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: