Рішення № 32319353, 22.05.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/47/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Трофименко Л.Р.

при секретарі: Ткач Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідно до укладеного договору № DN80FJ00000112 від 27.07.2007 року відповідач 27.07.2007 року отримав кредит у розмірі 143165,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.07.2037 року. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашеннязаборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У зв'язку з чим станом на 08.02.2012 року має заборгованість - 193231,55 доларів США, яка складається з: 101529,93 доларів США - заборгованість за кредитом; 354368 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13004,82 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 43266,12 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач з відповідачем 27.07.2007 р. уклали договір іпотеки № DN80FJ00000112. Згідно з Договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 54,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 479750,00 гривень. Просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FJ00000112 від 27.07.2007 року в сумі 193231,55 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 08.02.2012 року складає 1543920,08 гривень: звернути стягнення на квартиру загальною площею 54,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DN80FJ00000112 від 27.07.2007 року) публічним акціонерним товариством Комерційного банку «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. З отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими атами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартира (предмет іпотеки), розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Представник позивача Морозов О.І. до судового засідання не з'явився, надав заяву с проханням розглянути справу у його відсутність, вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїх заперечень до суду не надіслав, хоча були належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд вважає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № DN80FJ00000112 від 27.07.2007 року відповідач 27.07.2007 року отримав кредит у розмірі 143165,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.07.2037 року (а.с. 9-11).

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У зв'язку з чим станом на 08.02.2012 року має заборгованість - 193231,55 доларів США, яка складається з: 101529,93 доларів США - заборгованість за кредитом; 354368 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13004,82 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 43266,12 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.5-6).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач з відповідачем 27.07.2007 р. уклали договір іпотеки № DN80FJ00000112. Згідно з Договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 54,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 479750,00 гривень, (а.с.12-14).

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Вказану вимогу було виконано Позивачем, що підтверджується Вимогою за вих. №30.1.0.0/2-13 від 25.10.2011 року, яку було надіслано Банком відповідачам. (а.с.7).

Статтею 509 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - «ЦК») визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відповідності до положень статті 1049 ЦК України «позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором».

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Приписами статті 258 ЦК України закріплена спеціальна позовна давність, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в повному.

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку із зверненням до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті судового збору у розмірі 3326,33 гривень (а.с.1), що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанціями долученими до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 526, 530, 533, 554, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FJ00000112 від 27.07.2007 року в сумі 193231,55 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 08.02.2012 року складає 1543920,08 гривень: звернути стягнення на квартиру загальною площею 54,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DN80FJ00000112 від 27.07.2007 року) публічним акціонерним товариством Комерційного банку «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. З отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими атами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартира (предмет іпотеки), розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у відшкодування судових витрат 3326,33 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: