Рішення № 32318676, 02.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2013р. Справа № 905/4086/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м. Добропілля

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

про стягнення 3 011, 38 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Волощук В.М. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м. Білицьке, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк, про стягнення 3 011, 38 грн. вартості нестачі вугілля.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» 25.02.2013р. за накладною № 53966214 у напіввагоні № 56282643 антрациту сорту АМ;

- встановлення нестачі вугілля в цих вагонах на станції призначення Добропілля, що зафіксовано у комерційному акті БА № 786596/11 від 01.03.2013р.;

- умови договору № 312 - 1РА від 03.01.2012р.;

- рахунок № 300 від 25.02.2013р.;

- ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224, 225, 306 - 308 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст.ст. 23, 26 Закону «Про залізничний транспорт України»;

- ст.ст. 110, 113 - 115, 129 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що згідно ст. 111 Статуту залізниця від відповідальності звільнена.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник), 25.02.2013р. відвантажило на адресу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (вантажоодержувач) антрацит, сорту АМ, фракцією 13- 25 мм, навалом, завантажений нижче бортів, маркування зроблене двома паралельними борознами шириною 100мм за довжиною вагона з нанесенням вапна, у вагоні № 56282643 за накладною № 53966214.

На станції призначення Добропілля працівники залізниці за участю представника вантажоодержувача здійснили огляд вагону № 56282643 та завантаженого у нього вантаж і здійснили зважування цього вагону з вантажем. При цьому було встановлено таке: фактична вага брутто - 87 900 кг, тара з накладної - 22 300 кг, нетто - 65 600 кг, що менше ніж це зазначено у накладній на 3 400 кг; розміщення антрациту в вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 200мм; поверхня вантажу маркована двома паралельними борознами за довжиною вагона та вапняковим розчином; над 7-м люком з лівої сторони за ходом потягу поглиблення довжиною 1.0м, шириною 1.0м та в глибину 0.2м, на місці поглиблення маркування порушене; розвантажувальні люка щільно закриті, просипання вантажу не було. Все встановлене зафіксовано у комерційному акті БА № 786596/11 від 01.03.2013р.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідач не подав суду доказів того, що винним у нестачі вантажу є інші особи, аніж залізниця. Тому суд дійшов висновку, що винним у нестачі вантажу є саме перевізник, тобто, відповідач.

Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на ст. 111 Статуту тому, що в комерційному акті не засвідчено пошкодження вагона і є ознаки втрати вантажу.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), визначений ст.38 ГПК, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст. 23 Закону «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110, 113 - 115, 129, 130 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а, р/р 26005962491951 у ПАТ «Пумб», МФО 334851, ЄДРПОУ 37014600) - 3 011 грн. 38 коп. вартості нестачі вугілля та 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 02.07.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2013р.

Надруковано 2 прим.

Позивачу-1

у справу -1