Постанова № 32316584, 02.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Справа №805/8872/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Харланової О.Г. (дов.)

відповідача: не з'явився

прокурора: Асріян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Прокурора м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в

особі: Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі

м.Макіївка

до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого

підрозділу «Шахта Північна» ДП «Макіїївугілля»

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Пінічна» Державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі - відповідач) про стягнення суми боргу в розмірі 2 799 626,47 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, що є підставою для примусового стягнення вказаної заборгованості.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні від 02.07.2013р. позовну заяву підтримали та просили суд задовольнити її в повному обсязі.

У судове засідання від 02.07.2013р. представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву (вих.№01-07/667 від 27.06.2013), відповідно до якої позов визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 32442295, місцезнаходження: 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Північна» Державного підприємства «Макіїввугілля» за своєю організаційно-правовою формою є філією Державного підприємства «Макіїввугілля», правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки, як страхувальник, перебуває на обліку в управлінні за реєстраційним номером 05-38-03-1061.

Перевіркою, проведеною прокуратуррою м.Макіївки в Управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки, встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Відособлений підрозділ «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля» має прострочену заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2 799 626,47 грн.

ВП «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля» було надано розрахунки суми єдиного соціального внеску за лютий 2013 року на загальну суму 2 799 626,47 грн.

В порушення п.2 ч.11 ст.25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем станом на 12.06.2013 не перераховано єдиний соціальний внесок, що призвело до утворення недоїмки на загальну суму 2 799 626,47 грн.

З метою відшкодування зазначеного боргу Управлніння ВП «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля» було надіслано вимогу Ю №28/41-у від 01.04.2013 на суму 10 814 410, 57 грн.

Вказана вимога про сплату боргу не оскаржувалась, непогашеною залишається заборгованість в розмірі 2 799 626,47 грн.

До судового засідання відповідачем надана заява (вих.№01-07/667 від 27.06.2013) про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст.112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктами 1 та 2 п.2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно п.2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення заборгованості, визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст.20 зазначеного Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - є календарний місяць.

Частиною 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.6 ч.9 ст.106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, про що зазначено у ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та заборгованість з фінансових санкцій підлягають примусовому стягненню.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» про визнання позовних вимог Прокурора м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївка - прийняти.

2. Позов Прокурора м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївка задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (ЄДРПОУ 32442295, місцезнаходження: 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки суму боргу в розмірі 2 799 626 (два мільйони сімсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 47 (сорок сім) копійок.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 2 липня 2013 року, повний текст виготовлено 8 липня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.