Постанова № 32316549, 08.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

08 липня 2013 року Справа № 811/1906/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інкам-Трейд» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інкам-Трейд» (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16 квітня 2013 року №000085/1520/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що працівником Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС 27.03.2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №245/1520/37096746 від 27.03.2013 року. Згідно висновків даного акту, в ході перевірки виявлено порушення, а саме встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 25074,00 грн..

Тобто встановлено порушення позивачем вимог абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, який вказує, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Проте, як зазначив позивач, відповідачем не взято до уваги наступні обставини, які мали місце при декларуванні податкового кредиту, а саме у даному випадку мало місце виправлення помилок, а не включення сум до складу податкового кредиту за спливом 365-ти днів, а тому відповідачем помилково визначено порушення положень статті 198 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про слухання справи без його участі. При цьому, позовні вимоги підтримав у повному обсязі /а.с.46/.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що в ході перевірки встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року податкову накладну №1/2 від 11.02.2011 року на суму ПДВ25074 грн., наданою контрагентом СФГ ОСОБА_1 з періодом виписки понад 365 календарних днів.

07.02.2013 року позивачем надіслано уточнюючий розрахунок з ПДВ за лютий 2011 року, в якому в розділі ІІ (Податковий кредит) по контрагенту СФГ ОСОБА_1 уточнено індивідуальний номер (ІПН) контрагента по податковій накладній за лютий 2011р.. Вказаний уточнюючий розрахунок з ПДВ позивачем подано після спливу 365 календарних днів до податкової накладної с періодом лютий 2011 року на підставі якої сформовано податковий кредит за лютий 2011 р.. Таким чином, за результатами перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 р. в розмірі 25074,00 грн..

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд вирішив подальший розгляд справи провести в порядку письмового провадження за наявними доказами.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, на підставі службового посвідчення, відповідно до наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 26.03.2013 року за №666 на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агро-Інкам-Трейд» (код 37096746) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №245/1520/37096746 від 27.03.2013 року /а.с.6-7/.

Згідно висновків даного акту встановлено, що платником не дотримано вимог абз.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), тобто не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг)

- у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних , таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

16.04.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000085/1520/0 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25074.00 грн. за основним платежем, 12537.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.8/.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №000085/1520/0 від 16.04.2013 р., суд виходить із наступних обставин справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Як вбачається із акту №245/1520/37096746 від 27.03.2013 року, на думку відповідача, позивач до складу податкового кредиту включив податкову накладну №1/2 від 11.02.2011 р., сума ПДВ 25074 грн., наданої контрагентом СФГ ОСОБА_1 (ІПН 323537323288) з періодом виписки понад 365 календарних днів.

З позиції податкового органу, вказане вище полягало в тому, що 28.02.2012 р. позивачем до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС надіслано уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2011 р. в якому в розділі ІІ (Податковий кредит) по контрагенту СФГ ОСОБА_1 уточнює ІПН контрагента по податковій накладній за березень 2011 року. Вказаний уточнюючий розрахунок з ПДВ позивачем подано після сплаву 365 календарних днів до податкової накладної з періодом - лютий 2011 року, на підставі якої сформовано податковий кредит за лютий 2011 року.

Отже, в ході перевірки встановлено порушення абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України.

Проте суд не погоджується з даною позицією відповідача.

Викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем положень абз.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах закону з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг надає платнику податків право на віднесення сум ПДВ у складі вартості таких товарів/послуг до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та у реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що податковий кредит з податку на додану вартість формується платником податку на підставі податкових накладних, виписаних продавцем товарів/послуг. Отримані податкові накладні вносяться платником податку до відповідного реєстру. Датою формування платником податку податкового кредиту є дата включення суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної до складу податкового кредиту, що відображається у податковій звітності такого платника.

При цьому, платник податків наділений правом на власний розсуд включати суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітного податкового періоду, у якому було виписано податкову накладну або наступних звітних періодів протягом 365 календарних днів з дати її виписки. Проте, сума податку на додану вартість на підставі податкової накладної може бути включена до складу податкового кредиту лише один раз.

В матеріалах адміністративної справи наявна копія податкової накладної №1/2 від 11.02.2011 року на поставку кукурудзи в кількості 83.580 т. за ціною 1500.00 грн. на загальну суму 150444.00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 25074.00 грн., виписана СФГ ОСОБА_1 /а.с.22/.

Вказану податкову накладну позивачем внесено до реєстру отриманих податкових накладних /а.с.13-17/, в якому датою її виписки зазначено 11.02.2011 року. ПДВ у сумі 25074.00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 р., що відображено у податковій декларації за даний звітний податковий період /а.с.9-12/. У зв'язку з виявленням помилки у податковій накладній №1/2 щодо ІПН контрагента ОСОБА_1 позивачем 28.02.2012 р. подано уточнюючий розрахунок з ПДВ /а.с.18-21/.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України, в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, строком давності, що визначений у ст.102 Податкового кодексу України, є 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відповідний звітний податковий період.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що виправлення платником податків помилок у записах контрагентів в Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) проводиться способом коригування.

Таким чином, подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки, в даному пипадку щодо ІПН контрагента СФГ ОСОБА_1 у виписаній податковій накладній №1/2 від 11.02.11р., на підставі якої було сформовано податковий кредит попереднього звітного податкового періоду, по своїй суті не може вважатися новим включенням сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного попереднього звітного податкового періоду. Тому, відсутні правові підстави для застосування положень абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при здійсненні платником податків коригувань показників податкової звітності зазначеного характеру.

Суд також вважає зазначити, що описка в податковій накладній №1/2 від 11.02.2011 р. щодо ІПН контрагента СФГ ОСОБА_1 не вказує на порушення позивачем абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України, не свідчить про заниження позивачем сум ПДВ, оскільки не впливає на достовірність показників декларації з ПДВ.

Дійсність податкової накладної №1/2, виписаної контрагентом СФГ ОСОБА_1, яка, як встановлено судом, оформлена відповідно до вимог п.201.1 статті 201 ПК України, відповідачем не заперечувалась.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз.2 п.201.15, абз.2 п.201.6 Податкового кодексу України, платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Відповідачем вказаний обов'язок виконано не було.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем при поданні уточнюючого розрахунку не було допущено порушень вимог абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, про що було зазначено в акті перевірки №245/1520/37096746 від 27.03.2013 року.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не доведено наявності фактів допущення позивачем, як платником податків, порушень податкового законодавства, зміст яких викладено в акті №245/1520/37096746 від 27.03.2013 року.

Всупереч статті 71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 377.00 грн. /а.с.1/ підлягає присудженню з держбюджету шляхом його безспірного списання з рахунків відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 16 квітня 2013 року №000085/1520/0.

3.Стягнути на користь ТОВ «Агро-Інкат-Трейд» (код 37096746), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 377 (триста сімдесят сім) грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько