Постанова № 32316507, 03.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2013 року Справа № 812/5023/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Калашнікові Д.О.,

за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 251 від 15.02.2013 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 251 від 15.02.2013 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням № 251 від 15.02.2013 начальником УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Салітою Г.В. на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ДП «Антрацит» накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Не погодившись з даним рішенням начальника управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, ДП «Антрацит» оскаржило його до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 21.03.2013 № 2074/09-10 про результати розгляду скарги Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області скаргу ДП «Антрацит» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Не погодившись з рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області підприємством було направлено скаргу до Пенсійного фонду України. Рішенням від 23.04.2013 № 10462/09-10 Пенсійного фонду України залишено скаргу ДП «Антрацит» без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач зазначив, що рішення є остаточним, подальшому адміністративному оскарженню не підлягає, але може бути оскаржене в судовому порядку.

ДП «Антрацит» вважає, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 251 від 15.02.2013 винесено з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованим з наступних підстав.

Штрафні санкції та пеня нараховані позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску, термін сплати якого настав 28.12.2012.

09.01.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит». Копія зазначеної ухвали направлена начальнику УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області. Зазначеною ухвалою господарського суду Луганської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

На підставі чинного законодавства України протягом дії мораторію не повинна нараховуватися неустойка (штраф, пеня) та не можуть застосовуватися інші штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Позивач зазначив, що господарським судом Луганської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП «Антрацит», тобто зупинено виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Обов'язок по сплаті у ДП «Антрацит» настав 28.11.2012, а отже на зобов'язання ДП «Антрацит» щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області поширюється дія мораторію.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 251 від 15.02.2013.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 01.07.2013 до Луганського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.26).

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 03.07.2013 до Луганського окружного адміністративного суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення на позов, в обґрунтування якого зазначив наступне.

У зв'язку з тим, що ДП «Антрацит» єдиний внесок щомісячно сплачується з порушенням встановленого Законом № 2464 строку, він зараховується управлінням в рахунок погашення існуючої на момент його сплати недоїмки за єдиним внеском, пенею та фінансовими санкціями. Таким чином, у підприємства виникає нова недоїмка за внесками. Станом на 01.01.2013 по ДП «Антрацит» утворився борг в сумі 573527,49 грн., який складається з єдиного внеску, який був нарахований згідно звіту за листопад 2012 року. Кошти, які надійшли до управління від скаржника в погашення обов'язків грудня 2012 року, були зараховані в погашення існуючої заборгованості, а саме: платежі, які надійшли 17.01.2013 в сумі 8900,00 грн. та 143400,00 грн., 31.01.2013 в сумі 924,10 грн. та частина в сумі 420303,39 грн.

Також, представник відповідача зазначив, що 23.01.2013 від підприємства ДП «Антрацит» надійшов лист з копією ухвали господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій Господарський суд Луганської області ухвалив порушити справу та прийняти заяву до розгляду, призначити справу до розгляду на 28.01.2013 та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно п. 5 ст. 19 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Представник відповідача зазначив, що доводи, наведені в скарзі платника, не спростовують підстав для застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Таким чином, нараховані суми єдиного соціального внеску повинні сплачуватися в повному обсязі, тому рішення про нарахування фінансових санкцій та пені від 15.02.2013 в сумі 74720,48 грн. пред'явлена підприємству на підставі картки особового рахунку платника, що передбачено пп. 7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289. Доводи, наведені в позовній заяві, на думку представника відповідача не спростовують факту несвоєчасної сплати (перерахування) єдиного соціального внеску та підстав для застосування фінансової санкції.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДП «Антрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області дата первинної реєстрації 30.04.2003, дата та номер останньої реєстраційної дії 19.07.2012 № 13791070089000021, ідентифікаційний код 32226065 (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 15.02.2013 винесено рішення №251 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким ДП "Антрацит" на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нараховано штраф у розмірі 57352,75 грн. та нараховано пеню у розмірі 17367,73 грн. за період з 28.12.2012 по 31.01.2013 (а.с.9).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 10462/09-10 від 23.04.2013 скаргу Державного підприємства «Антрацит» на рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 251 від 15.02.2013 залишена без розгляду (а.с. 7-8).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП "Антрацит" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.14).

Вищевказану ухвалу Господарського суду Луганської області отримано УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 23.01.2013 (а.с.15).

Судом встановлено, що рішенням №251 від 15.02.2013 позивачу нараховано штраф у розмірі 57352,75 грн. та нараховано пеню у розмірі 17367,73 грн. за період з 28.12.2012 по 31.01.2013, термін сплати яких настав до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто зобов'язань, на які поширюється дія мораторію.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI)

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі-Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частина третя статті 19 Закону № 2343).

Згідно ст.1 Закону № 2343 грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 115 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області своєчасно було ознайомлено з ухвалою про порушення справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач, отримавши 23.01.2013 ухвалу Господарського суду від 09.01.2013 з урахуванням приписів ст.115 ГПК України щодо обов'язковості такої ухвали повинен був утриматися від прийняття оскаржуваного ДП «Антрацит» рішення №251 від 15.02.2013, та при розгляді скарг позивача вжити заходи щодо його скасування, чого на дату розгляду справи зроблено не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 251 від 15.02.2013 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області №251 від 15.02.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 08 липня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич