Постанова № 32315674, 01.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа № 909/13/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

розглядаються матеріали апеляційної скарги б/н від 29.03.13 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС", с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область та апеляційної скарги б/н від 02.04.13 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.13

у справі № 909/13/13-г

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС", с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в розмірі 151 032, 61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4 - представник;

від відповідача - не з'явилися.

Представник позивача ознайомлений з правами та обов'язками, які передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Відповідно до протоколу від 10.04.13 розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", справу № 909/13/13-г за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Геос» розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.13 у склад колегії для розгляду справи № 909/13/13-г господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Матущака О.І. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" у справі № 909/13/13-г прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 30.04.13.

19 квітня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.13 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прийнято до провадження, ,об'єднано з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 30.04.13.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.13 у склад судової колегії внесено зміни замість судді Матущака О.І. введено суддю Желіка М.Б. з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.13 продовжено строк розгляду апеляційних скарг в порядку ч.3 ст.69 ГПК України, розгляд справи №909/13/13-г відкладено на 17.06.13.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.13 розгляд апеляційних скарг у даній справі відкладено на 01.07.13.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.13 у справі № 909/13/13-г (суддя Скапровська І.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Будівельна компанія "ГЕОС" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 70 480 грн. заборгованості, 3516,09 грн. пені та 721,33 грн. - 3% річних, 1720,50 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з відсутністю у позивача актів прийому - передачі будівельних риштувань в оренду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Будівельна компанія "ГЕОС" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.13 у справі № 909/13/13-г в частині стягнення коштів в розмірі 76 437,92 грн., судового збору в розмірі 1 720,50 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому скаржник зазначає про те, що місцевим господарським судом неправомірно стягнуто з відповідача грошові кошти за договором оренди № 2 від 19.01.13 в розмірі 13 685, не прийнявши до уваги сплату відповідачем грошових коштів в сумі 28 108,80 за цим же договором.

Крім того скаржник вказує на те, що в укладених договорах оренди № 1 від 03.01.12 та № 2 від 19.01.12 помилково зазначено обсяг риштувань 1200 кв.м. та 1152 кв.м, оскільки виконані ним роботи за своїм об'ємом є значно меншими.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить змінити рішення місцевого господарського суду та задоволити позовні вимоги на суму 151 032,61 грн. в повному обсязі.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 01.07.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області підлягає частковій зміні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів, наявних у справі, 03.01.2012 року між ФОП ОСОБА_3 (надалі - орендодавець) та ТзОВ «Будівельна компанія «Геос» (надалі - орендар) було укладено договір оренди №1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування будівельне риштування ЛСП2000/70 (т. І, а.с. 23-24). Обсяг риштувань та площа, яку вони дозволяють закрити згідно з п. 1.3 Договору, становить 1200,00 м кв.

Також, 03.01.2012 року Позивач та Відповідач у справі уклали договір оренди без номера, відповідно до п. 1.3 якого обсяг риштувань або площа фасаду, яку вони дозволять закрити становить 459 м кв. (т. І, а.с. 90-91)

19.01.2012 року між Сторонами у справі укладено договір №2 про оренду риштувань на 1152 м кв. (т. І, а.с. 55-56).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір оренди риштувань без номера від 03.01.2012 року з обсягом риштувань 230 м кв., на який посилається позивач у позовній заяві.

Відповідно до п. 2.1 усіх перелічених договорів орендодавець здійснює передачу майна орендарю за актами (накладними). Датою початку оренди є дата початку передачі майна в оренду.

Згідно з п. 3.1 договорів № 1 від 03.01.2012 року та № 2 від 19.01.2012 року, ціна оренди майна розраховується з розцінки 0,4 грн. за 1 календарний день за 1. кв. м риштувань.

Пункт 3.1. договору від 03.01.2012 року без номера встановлює, що ціна оренди майна розраховується з розцінки 0,5 грн. за 1 календарний день за 1. кв. м риштувань.

Згідно п.3.3. наявних у справі Договорів орендар здійснює оплату за місяць шляхом попередньої оплати у розмірі 50% вартості орендної плати за місяць, а решту - протягом 60 днів.

Конкретна дата початку перебігу цих термінів чи настання для цього певної події договорами не встановлені.

Пояснення представника Позивача у судових засіданнях Львівського апеляційного господарського суду, що кінцевий обов'язок орендаря з оплати місячної орендної плати виникає на наступний день після закінчення терміну оплати авансу, не визнаються документально аргументованими та логічно-послідовними, оскільки договором не встановлено і термін сплати авансового платежу. Якщо ж такий термін закінчувався б до початку поточного місяця оренди і згідно доводів Позивача решта 50% суми орендної плати мала бути сплачена вже в перший день поточного місяця оренди, то, по суті, це також було б передоплатою місячної орендної плати.

Натомість, як частково вбачається з матеріалів справи, надання послуг, зокрема для прикладу, по договору оренди №2 від 19.01.12за період з 23.01.12 по 02.03.12 (рахунок-фактура від 18.01.12 підтверджено актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.02.12, а за період з 03.03 по 31.03.12 - актом від 31.03.12 (а.с. 58-61), тобто фактичний обсяг робіт, який підлягав оплаті підтверджувався лише по закінченню звітного періоду або на будь - яку іншу дату, виходячи з дати складання актів приймання - здачі робіт (надання послуг).

Разом з цим, з аналізу п. 3.3 Договорів оренди не можливо встановити момент виникнення у Відповідача (орендаря) у справі обов'язку оплати решти (залишку) вартості орендної плати за вказаними договорами.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що жодним із наведених вище договорів не встановлений строк виконання Відповідачем у справі зобов'язання з оплати решти 50 % вартості орендної плати. Відповідно до цього, суд апеляційної інстанції для регулювання спірних, неоговорених договорами умов застосовує норму ст.530 ЦК України і визначає, що моментом вимоги про оплату 50% залишку щомісячної орендної плати є подання копії позову відповідачу у справі - 27.12.12 (а.с.12). Встановлення даної обставини є суттєвим для визначення підстав та розміру відповідальності відповідача у вигляді сплати пені та відсотків за користування грошовими коштами.

По вимогах про стягнення суми основного боргу - орендної плати, Львівський апеляційний господарський суд встановив:

По договору № 1 від 03.01.12. Як встановлено згідно даних матеріалів справи, а саме - актів прийому-передачі майна в оренду без номера (т. І, а.с. 27-28), підписаних сторонами у справі на виконання договору №1 від 03.01.2012 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв будівельні риштування загальною кількістю 1200 м кв.

Разом з цим, як зазначив сам Позивач у поданому позові та не заперечує Відповідач у справі, Орендарем за договором №1 від 03.01.2012 року було всього сплачено 74560,00 грн. зі 134000,00 грн., заборгованість становить 59440 грн. 00 коп. Зважаючи на це, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила,що суд першої інстанції цілком обґрунтовано й правомірно задоволив позов про стягнення цієї суми боргу.

По договору оренди від 03.01.2012 року без номера. Відповідно до п. 1.3 договору обсяг риштувань або площа фасаду, яку вони дозволять закрити, становить 459 м кв. і оскільки в матеріалах справи відсутні докази протилежного, то факт приймання ТзОВ «БК «Геос» від ФОП ОСОБА_3 усього обсягу риштувань, оренда яких є предметом вказаного Договору, підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00017, підписаного 31.01.12 (т. І, а.с. 100), № 00003, підписаного 29.02.12 (т. І, а.с. 101), № 00008, підписаного 31.03.12 (т. І, а.с. 102), № 00014 підписаного, 30.04.12 (т. І, а.с. 103). Відсутність підписаного орендарем акта приймання - передачі майна в оренду в обсязі 459 кв.м (а.с. 198) не є фактичною ознакою невиконання позивачем свого обов'язку по передачі риштування відповідачу, оскільки інші докази - акти здачі - приймання робіт (наданих послуг), про які зазначено вище, підтверджують факт реальності даного договору в обсязі, зазначеному в п.1.3, і його повного виконання позивачем.

Щодо підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача по даному договору б/н від 03.01.12 вартості заборгованості з орендної плати у розмірі 21 114,00 грн, то також відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач таку вимогу пред'явив шляхом подання позову.

Разом з цим, як зазначив Позивач у поданому позові та не заперечив поданням належних доказів Відповідач у справі, Орендарем за договором без номера від 03.01.2012 року було всього сплачено 43834,50 грн. із 64948,50 грн. Заборгованість становить 21114,00 грн.

Щодо договору оренди №2 від 19.01.2012 року, то він містить умови, аналогічні із наведеними вище договорами, за винятком обсягу риштувань, оренда яких є предметом саме цього договору (1152 м кв). Як і у випадку з попередніми Договорами, в матеріалах справи наявні акти здачі - приймання робіт (наданих послуг) підписаних 29.02.12; 31.03.12; 12.04.12 (а.с. 59,61,63), які підтверджують факт отримання відповідачем в оренду від позивача 1152 кв.м будівельних риштувань.

Виходячи з цього,із загальної вартості орендної плати, що підлягає до сплати згідно договору №2 від 19.01.2012 року - 116121,40 грн., Відповідачем сплачено 73727,80 грн, тобто сума заборгованості становить 42393,60 грн.

Щодо вимог по договору оренди б/н від 03.01.2012 року, предметом якого, як зазначає позивач, є платне користування риштуваннями, обсяг яких або площа фасаду, яку вони дозволять закрити, становить 230 м кв, то в матеріалах справи він відсутній, а отже й позовні вимоги, які ґрунтуються на вказаному правочині, є необґрунтованими. Подання позивачем акта № ОУ - 00005 здачі - прийняття робіт (наданих послуг), підписаного 15.03.12 (а.с.78) не може визнаватись як доказ укладення ще одного договору від 03.01.12 на 230 кв.м риштувань, оскільки договір б/н від 03.01.12, який доданий позивачем і про який зазначено вище (а.с.90), визначає умови щодо передачі 459 кв.м риштувань, і чи передача зазначених 230 кв. м є частиною риштувань по цьому договору чи окремим правочином позивач не довів.

Разом з цим, розглядаючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 59 440,00 грн за договором №1 від 03.01.12, 42393,60 грн згідно договору №2 від 19.01.12 та 21114,00 грн відповідно до договору б/н від 03.02.12 року, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на наведене та беручи до уваги ту обставину, що факт використання відповідачем орендованих риштувань підтверджуються матеріалами справи та не спростований Відповідачем у справі належними та допустимими доказами, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 до ТзОВ «БК «Геос» в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 122947,60 грн. (59440,00 грн. по договору № 1; 42393,60 грн. по договору № 2; 21114,00 грн. по договору б/н від т03.12.12) підлягають до задоволення в повному обсязі

Щодо вимог Позивача у справі про стягнення з Відповідача пені та 3% річних за користування чужими коштами у зв'язку з несплатою орендної плати, то враховуючи ту обставину, що в договорах не передбачено строку, з якого у Орендаря виникає обов'язок зі сплати решти 50% вартості орендної плати, тобто такий обов'язок виник з моменту отримання вимог позивача, якою є копія позовної заяви, яка направлена відповідачу 27.12.12, а суми пені та відсотків за користування нараховані до 14.12.12, суд апеляційної інстанції встановив, що підлягає до стягнення з ТзОВ «БК «Геос» 50% нарахованих сум пені та річних. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає до стягнення пеня у розмірі 2823,72 грн. та 3% річних у розмірі 565,05 грн.

Зазначені обставини місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення враховані не були, що призвело до прийняття частково неправильного рішення.

Щодо апеляційної скарги відповідача, то, як зазначено вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що акт передачі майна в оренду й користування майном відповідачем підтверджується не лише актами приймання - передачі майна в оренду, але й актами здачі - приймання виконаних робіт(надання послуг), які додані позивачем до матеріалів справи і які підтверджують обов'язок відповідача по сплаті щомісячних орендних платежів за оренду 1152 кв.м риштувань. Загальний обов'язок відповідача по сплаті орендної плати по договору № 2 від 19.01.12 становив 116 121,40 грн., відповідачем фактично сплачено 73 727,80 грн. і борг становить 42 393,60 грн.

Доводи скаржника щодо того, що ним не могло бути використано риштувань в кількості 2352 кв. м, які зазначені в договорах №1 та №2, оскільки обсяг фасадних робіт на об'єкті в м. Києві, вул..Горького об'ємом є значно меншим і для встановлення чого необхідно було призначити експертизу, судом апеляційної інстанції не визнаються обґрунтованими, оскільки факт використання орендарем 1200 і 1152 квадратних метрів риштувань підтверджується підписаними актами здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг), які є належними та допустимими доказами у даній справі

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2013 року у даній справі підлягає частковій зміні в частині розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до п. 4 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що з ТОВ «БК «Геос» слід стягнути на користь ФОП ОСОБА_3 122 947,60 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 2 823,73 грн. - пені, 565,05 - 3% річних. Відтак, рішення місцевого господарського суду слід змінити, задоволивши частково апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, та відмовивши в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «БК «Геос».

За наслідками перегляду господарської справи в суді апеляційної інстанції, слід здійснити новий перерозподіл судових витрат у відповідності до ст..49 ГПК України: з ТОВ «БКГ «Геос»на користь ФОП ОСОБА_3 стягнути 2 526,73 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 263,73 грн. судового збору за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,104,105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" відмовити.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволити частково.

3. Змінити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.13 у справі №909/13/13-г, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" (вул..Соборна,15, с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області,78256, код ЄДРПОУ 33156172) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 122 947,60 грн. заборгованості, 2 823,73 грн. пені, 565,05грн. - 3% річних, 2 526,73 грн. судового збору.

4. В решті рішення суду залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" (вул..Соборна,15, с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області,78256, код ЄДРПОУ 33156172) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 263,37 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 09.07.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.