Рішення № 32315669, 08.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2013 р.Справа № 916/1465/13

За позовом: Прокурора Кілійського району Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Кілійська районна державна адміністрація Одеської області;

До відповідача:

1) Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області;

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відділу Держземагентства у Кілійському районі Одеської області;

про визнання частково недійсними та скасування рішень, недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокурора: Доброжан Н.І. (за посвідченням).

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача (Приморська сільська рада Кілійського району Од. обл.): не з'явився.

Від відповідача (ФОП ОСОБА_1): не з'явився.

Від третьої особи: Строкова А.Г. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 06.06.2013р. за вх. №2346/13 прокурор Кілійського району Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Кілійська районна державна адміністрація Одеської області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області (далі - відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відділу Держземагентства у Кілійському районі Одеської області про визнання частково недійсними та скасування рішень, недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають.

Відповідач 2 у судових засіданнях позов не визнав, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Відділ Держземагентства у Кілійському районі Одеської області позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач 1 у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Прокурор Кілійського району Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Кілійська районна державна адміністрація Одеської області у позовній заяві зазначив, що Приморською сільської радою Кілійського району Одеської області 29.05.2007 року було прийнято рішення №152 (п.1.2) „Про затвердження актів вибору земельних ділянок, матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єктів та надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду" ФОП ОСОБА_1

Відповідно до п.п. 1, 2.3 рішення № 634-V-ХІХ Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області „Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок в довгострокову оренду" ФОП ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,5010 га (грошова вартість земельної ділянки складає 1 022 240,40 грн.) та надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку із земель рекреаційного призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на території Приморської сільської ради Кілійського району.

Повноваження щодо розмежування земель державної та комунальної власності (крім земель, переданих у приватну власність, та земель) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно меж населених пунктів, затверджених рішенням Кілійської районної ради від 08.06.2001 року № 146-ХХІІІ-ХІІ, земельна ділянка, загальною площею 0,5010 га, знаходиться за межами населеного пункту с. Приморське, Кілійського району Одеської області та перебуває в розпорядження Кілійської районної адміністрації.

На підставі вищезазначених рішень 20.01.2012 року між Приморською сільською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5010 га, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Кілійському районі Одеської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за номером №512230004000281.

Позивач стверджує, що даний договір, який укладений між відповідачами, вимогам законодавства не відповідає, оскільки укладений на підставі прийнятого з порушенням норм права рішення.

Таким чином, прокурор Кілійського району Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Кілійська районна державна адміністрація Одеської області просить суд визнати недійсними та скасувати п. 1.2 рішення Приморської

сільської ради Кілійського району Одеської області від 29.05.2007 року № 152 „Про

затвердження актів вибору земельних ділянок, матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єктів та надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду" та пп. 1, 2.3 рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 634-V-ХІХ від 11.06.2010 року „Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок в довгострокову оренду"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5010 га (вартістю 1 022 240,40 гривень) від 20.01.2012 року укладений між Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області та ФОП ОСОБА_1, який зареєстрований в реєстрі за № 512230004000281 та скасувати його державну реєстрацію; зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути Кілійській районній адміністрації в Одеській області земельну ділянку загальною площею 0,5010 га (вартістю 1 022 240,40 грн.), шляхом звільнення та приведення у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок споруд.

26.06.2013 року за вх. №19598/13 представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подав до суду письмовий відзив по справі, відповідно до якого з позовом не погоджується з наступних підстав.

В картографічних матеріалах та даних, які знаходяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі яких відповідач - 2 в подальшому отримав землю в оренду, вказується, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах території Приморської сільської ради Кілійського району. Відповідно до вказаних матеріалів немає жодних зауважень та вказівок, що орендована земельна ділянка знаходиться за межами с. Приморське Кілійського району Одеської області.

Приймаючи до уваги, що спірні рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, які передували передачі земельної ділянки в оренду та стали підставою для укладення договору оренди, прийняті в межах повноважень, передбачених діючим законодавством та те, що сама земельна ділянка площею 0,5010 га знаходиться в межах населеного пункту с. Приморське Кілійського району Одеської області то і сам договір оренди від 20.01.2012 укладений між ФОП ОСОБА_1 та Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області, зареєстрований в державному земельному кадастрі за №512230004000281 не може бути визнаний недійсним із застосуванням всіх наслідків такої недійсності.

26.06.2013 року за вх. №19657/13 та 08.07.2013 року за вх. №20643/13 представник Відділу Держземагентства у Кілійському районі Одеської області надав до суду заяву, в якій підтримує позицію прокурора Кілійського району Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Кілійська районна державна адміністрація Одеської області та письмові пояснення щодо відзиву ФОП ОСОБА_1 про безпідставність та хибність думки останнього.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вище встановлено господарським судом, Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області від 29.05.2007 року №152 прийнято рішення (п.1.2) „Про затвердження актів вибору земельних ділянок, матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єктів та надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду" ФОП ОСОБА_1 Відповідно до п.п. 1, 2.3 рішення № 634-V-ХІХ Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області „Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок в довгострокову оренду" ФОП ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,5010 га (грошова вартість земельної ділянки складає 1 022 240,40 грн.) та надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку із земель рекреаційного призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на території Приморської сільської ради Кілійського району.

Пункт 2 ст. 83 Земельного кодексу передбачає, що в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів відповідних рад.

Крім того, ч. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України зазначає, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, розпорядження вищезазначеними землями є виключною компетенцією Кілійської районної адміністрації.

Згідно меж населених пунктів, затверджених рішенням Кілійської районної ради від 08.06.2001 № 146-ХХІІІ-ХІІ, земельна ділянка, загальною площею 0,5010 га, знаходиться за межами населеного пункту с. Приморське, Кілійського району Одеської області, що підтверджується картографічними матеріалами та даними відділу Держземагентства у Кілійському районі.

Судом з'ясовано, що на підставі вищезазначених рішень, 20.01.2012 року між Приморською сільською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5010 га (грошова вартість земельної ділянки складає 1 022 240,40 грн.), який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Кілійському районі Одеської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за номером №512230004000281.

За положеннями ч.1 ст. 20 Закону України „Про оренду землі", договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч.1 ст. 210, ч.3 ст.640 ЦК України, ч.2 ст.125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України „Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 16 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно із ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи ж вимоги земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, волевиявлення відповідного органу як орендодавця, здійснюється у формі рішення такого органу або договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.

Тобто, рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки є підставою для укладання договору оренди землі та повинно відповідати вимогам чинного законодавства. Отже, рішення органу місцевого самоврядування про надання землі в оренду та договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами, оскільки договір оренди укладається на виконання цих рішень.

Зазначений договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо дійсності правочинів, та є недійсним з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити нормам, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, господарський суд доходить до висновку, що договір укладений між Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області та Фізичною особою-підприємством ОСОБА_1, зазначеним вимогам не відповідає, оскільки укладений на підставі прийнятого з порушенням норм законодавства рішення.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Стосовно того, що відповідачу - 2 не є зрозумілим, на які саме картографічні матеріали та данні Держземагентства посилається позивач, суд зазначає наступне.

На час прийняття рішення Кілійською районною радою (2001 рік) відповідно до ст. 11 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ рішення про встановлення меж сільських населених пунктів відносилось до компетенції райрад. В свою чергу, ця площа населеного пункту та відповідно, конфігурація меж була прийнята райрадою відповідно до технічної документації по встановленню складу категорій земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях по сільських населених пунктах Кілійського району.

Пізніше межі населеного пункту, згідно цієї технічної документації, були зазначені у індексно-кадастрових картах, в т.ч. і в електронному вигляді, у відповідності до яких визначались і визначаються кадастрові номери. На даний час наочно вбачається відношення меж населеного пункту с. Приморське та земельної ділянки, що передана в оренду ФОП ОСОБА_1 та розташування земельної ділянки за межами населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсними та скасувати п. 1.2 рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області (68350, Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Леніна, 13-А, код ЄДРПОУ 04379522) від 29.05.2007 року № 152 „Про

затвердження актів вибору земельних ділянок, матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єктів та надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду" та пп. 1, 2.3 рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області (68350, Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Леніна, 13-А, код ЄДРПОУ 04379522) № 634-V-ХІХ від 11.06.2010 року „Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок в довгострокову оренду".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5010 га (вартістю 1 022 240,40 гривень) від 20.01.2012 року укладений між Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області (68350, Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Леніна, 13-А, код ЄДРПОУ 04379522) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1), який зареєстрований в реєстрі за № 512230004000281 та скасувати його державну реєстрацію

4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) повернути Кілійській районній адміністрації в Одеській області (68300, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Леніна, 44, код ЄДРПОУ 04057132) земельну ділянку загальною площею 0,5010 га (вартістю 1 022 240,40 грн.), шляхом звільнення та приведення у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок споруд.

5. Стягнути з Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області (68350, Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Леніна, 13-А, код ЄДРПОУ 04379522) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1 720,50 грн. - судового збору.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1 720,50 грн. - судового збору.

7. Копію даного рішення надіслати позивачу та відповідачам.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10 липня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.