Постанова № 32315655, 09.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа№ 910/2882/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Крашеніннікова М.І.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Приватного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Українська охоронно-страхова компанія"

на рішення

господарського суду м. Києва.

від 08.04.2013 року.

у справі 910/2882/13 (суддя : Самсін Р.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства

"Просто-страхування"

до Приватного акціонерного товариства

"Українська охоронно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.04.2013 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська 145, ідент. код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена 10, ідент. код 24745673) 4900, 80 грн. (чотири тисячі дев'ятсот гривень 80 копійок) виплати страхового відшкодування в порядку регресу, 1720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судових витрат.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/2882/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 09.07.2013 року представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, за договором добровільного страхування транспортних засобів № 212800 серії АТК від 25.11.2011р. у ПАТ "Просто-страхування" застраховано автомобіль Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ, страхувальником по договору є Юрченко Олена Леонідівна.

Відомостями за № 8942219 сформованими згідно витягу АІПС ДТП підтверджено настання дорожньо-транспортної пригоди 07.01.2012р. - зіткнення за участю автомобіля Skoda Oktavia, державний номер АН 8852 СТ, яким керував Чурілов Юрій Анатолійович та автомобіля Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ під керуванням Шолоха Євгена Сергійовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Чуріловим Ю.А. вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, про що встановлено під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Калінінським районним судом м. Донецька (постанова від 11.06.2012р. справа № 3/0522/1460/2012). При цьому, слід взяти до уваги, що вказаною постановою провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням термінів притягнення до адміністративної відповідальності, що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу - Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 24/2-11, складеного 22.02.2012р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Кириком В.М. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4980 від 01.12.2006р.) складає 6830, 80 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 07.01.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту від 06.03.2012р. по договору страхування № 212800 серії АТК від 25.11.2011р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 5 900, 80 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 6786 від 06.03.2012р.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Skoda Oktavia, державний номер АН 8852 СТ встановлена під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Калінінським районним судом м. Донецька (постанова від 11.06.2012р.).

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Skoda Oktavia, державний номер АН 8852 СТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ, взято на страхування ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/4090679.

Відповідачем на вимоги суду першої інстанції (ухвали від 18.02.2013р., від 26.03.2013р.) не представлено договору (полісу АА/4090679) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Skoda Oktavia, державний номер АН 8852 СТ за участю якого сталась ДТП 07.01.2012р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (вищезазначеним витягом з бази МТСБУ, відомостями про дорожньо-транспортну пригоду № 8942219 та не заперечується відповідачем).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 07.01.2012р. відповідачем не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом розгляду справи, суд не повідомлено.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/4090679), а до ПАТ "Просто-страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 212800 серії АТК від 25.11.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ "Про страхування".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу - автомобілю Hyundai Sonata, державний номер АН 0049 НЕ у ДТП 07.01.2012р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності № 24/2-11 від 22.02.2012р..

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/4090679) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 4900, 80 грн. (5900, 80 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста в межах фактичних витрат страховика) - 1 000 грн. розмір франшизи за полісом АА/4090679), що і заявляється позивачем до стягнення.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 07.01.2012р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, прийняття рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога за вих. 04-6704 від 20.09.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем не заперечується, та підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і доказів наявності таких суду не представлено.

Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) передбачені ст. 37 закону, і такі відсутні при встановлених обставинах справи, з урахуванням заперечень відповідача.

Можливе неповідомлення страховика, яким застраховано цивільну відповідальність винної особи про настання страхового випадку чи про проведення огляду транспортного засобу після аварії тощо, не звільняє страхову компанію від обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування (не передбачений такий випадок у ст. 32 закону), оскільки положення закону надають право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

г) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п. 38.1.1).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, що належних доказів, які б свідчили, що позивачем у справі (ПАТ "Просто-страхування") не були виконані обов'язки визначені Законом "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", і це призвело до неможливості страховика (ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія") встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, відповідачем не представлено.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2013 року у справі № 910/2882/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/2882/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

Повний текст постанови складено 10.07.2013 року.