Рішення № 32315642, 11.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2013 р. Справа № 914/1766/13

За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова, м.Львів

про: стягнення 296 361,82 грн.

Суддя Запотічняк О.Д.

При секретарі Колодці І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Куцак В.Л. (довіреність № 139 від 16.01.2012р.)

Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (м.Львів) про стягнення 296 361,82 грн., з яких: 259 098,33 грн. - основний борг, 19 780,09 грн. - пеня, 518,20 грн.- інфляційні втрати та 3% річних- 11 154,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті поставленого природного газу згідно договору купівлі-продажу природного газу №22/11-БО-1141/24-О/ПДВ від 30.08.2011 року.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду виконав повністю.

Представник відповідача у судове засідання 11.07.2013р. не заперечив проти позовних вимог та просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.08.2011р. між ДК «газ України» НАК «Нафтогаз України» (надалі-постачальник)

Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (надалі-покупець), укладено договір на постачання природного газу (надалі-договір), відповідно до умов яких, позивач зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України , а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

Ціна за 1000 куб .м. природного газу становить 3023,50 грн. без урахування податку на додану вартість у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ-2%;

- податок на додану вартість за ставкою-0%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами-285,00 грн., крім того ПДВ-20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу-3368,97 грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами-20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами- 3425,97 грн. (Розділ 3 даного договору).

Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

За серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;

За вересень 2011 року:

- оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки;

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.4.3. договору, у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. (п. 4.4. даного договору).

Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав, що підтверджується актами-приймання природного газу за жовтень 2011 року (копії актів наявні в матеріалах справи).

Відповідач свої обов'язки в частині оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем в сумі 259 098,33 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 22/11-1141/24-О/ПДВ від 30.08.2011 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у

встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором № 22/11-1141/24-О/ПДВ від 30.08.2011 р виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий природний газ, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 259 098,33 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За прострочення оплати поставленого газу позивач на підставі п.7.3.1. договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19 780,09 грн. пені.

У відповідності до п. 7.3.1. договору, у разі порушення покупцем п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, враховуючи важке фінансове становище відповідача, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд прийшов до висновку зменшити розмір пені на 10% та стягнути пеню в розмірі 17 802,09 грн., враховуючи, що відповідач є бюджетною організацією і зобов'язання виникло внаслідок недофінансування коштів за даними КЕВ.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунками 3% річних у розмірі 11 154,18 грн., інфляційних втрат - 518,20 грн., наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення повністю, однак суд керуючись ст. 83 ГПК зменшує розмір пені на 10 відсотків.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (м. Львів, вулиця Шевченка, 3 а, ідентифікаційний код 07638027) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 259 098,33 грн. основного боргу, 11 154,18 грн.- 3% річних, 17 802,09 грн. пені, 518,20 грн. інфляційних втрат та 5873,20 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне текст рішення виготовлено 11.07.2013 р.

Суддя Запотічняк О.Д.