ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 910/11177/13 08.07.13
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/11177/13
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ,
до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ,
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 11 423, 55 грн.,
без участі представників сторін у зв'язку з їх нез'явленням.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПАТ «СК «Українська страхова група») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - АТ «Українська пожежно-страхова компанія») 11 423,55 грн. шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) від 20.07.2009 № 28-0199-0157 (далі - Договір), внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплачено страхове відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім» (далі - ТОВ «Автомобільний дім») як ремонтному товариству автомобіля марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер АА 3986 МВ (далі - «Volkswagen»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника автомобіля «БАЗ», державний реєстраційний номер ВН 0293 СО (далі - «БАЗ»), станом на 04.02.2013 була застрахована АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (поліс № АВ/3894862); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 11 423, 55 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2013 порушено провадження у справі; у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АВ/3894862.
26.06.2013 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що відповідальність власника автомобіля «БАЗ» станом на 04.02.2013 була застрахована АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (поліс № АВ/3894862, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 500 грн.).
08.07.2013 представник ПАТ «СК «Українська страхова група» позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, через відділ діловодства суду подав відзив на позов, .
З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2013 без участі представників сторін за наявними матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
20.07.2009 ПАТ «СК «Українська страхова група» (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» (страхувальник; далі - ТОВ «Порше лізинг Україна») укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки «Volkswagen», на випадок настання подій, перелік яких наведено Договорі; строк дії Договору - з 03.04.2012 до 02.04.2017.
04.02.2013 о 16 год. 30 хв. на Миколаївській дорозі, 307 у м. Одеса сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля «Volkswagen» та автомобіля «БАЗ», а саме: водій останнього не вибрав безпечну дистанцію, не врахував дорожні обставини, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Гончаруком Олександром Віталійович вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.03.2013 у справі № 521/2139/13-п Гончарука О.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і позбавлено Гончарука О.В. права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до рахунку-фактури від 11.02.2013 № АдСЧТ00394, складеного ТОВ «Автомобільний дім», вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Volkswagen» становить 12 319, 50 грн.
05.02.2013 ТОВ «Порше лізинг Україна» звернулося до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Автомобільний дім» як ремонтному товариству автомобіля «Volkswagen».
На підставі страхового акта від 18.04.2013 № ПСКА-2487 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив ТОВ «Автомобільний дім» як ремонтному товариству автомобіля «Volkswagen» страхове відшкодування у сумі 11 423,55 грн. (що підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2013 № 6624).
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Доводи відповідача про неналежність наданих позивачем доказів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen» у сумі 11 423, 55 грн., є безпідставними з огляду на таке.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Наведений перелік є вичерпним.
Частиною 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як вбачається з матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen» згідно з рахунком-фактурою від 11.02.2013 № АдСЧТ00394, складеним ТОВ «Автомобільний дім», становить 11 423,55 грн.
Сума страхового відшкодування, що становить 11 423,55 грн., була визнана позивачем страховим актом від 18.04.2013 № ПСКА-2487.
Судом також встановлено факт виплати позивачем як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи страхового відшкодування у сумі 11 423, 55 грн., виходячи з фактичної вартості ремонту, визначеної відповідно до документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
При цьому, матеріалами справи не підтверджується подання відповідачем клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.
Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 15.01.2013 № 5011-72/9778-2012, від 21.05.2013 № 22-17-25-26/366-07-7922.
Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2011 №42/92).
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Гончарука О.В. встановлена у судовому порядку (постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 04.03.2013 у справі № 521/2139/13-п), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «БАЗ» повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «БАЗ» як страхувальника на момент ДТП була застрахована АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (поліс № АВ/3894862, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 500 грн.).
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позивачем не вирахувано з суми страхового відшкодування суму франшизи, яка згідно з полісом № АВ/3894862 становить 500 грн., господарський суд міста Києва дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути 10 923, 55 грн. страхового відшкодування (11 423, 55 грн. - 500 грн. франшизи), а тому позов слід задовольнити частково.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 33257911) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 10 923 (десять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 55 коп. страхового відшкодування і 1 645 (одну тисячу шістсот сорок п'ять) грн. 14 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.07.2013.
Суддя О. Марченко
Судове рішення № 32315539, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/11177/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: