Рішення № 32315344, 09.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 р. Справа № 914/1692/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

про: стягнення 2 945 грн. 17 коп. суми основної заборгованості, 44 грн. 66 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Каминська Л.Р. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 945 грн. 17 коп. суми основної заборгованості, 44 грн. 66 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.05.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16.05.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 13.05.2013 року рекомендованою поштою №79034 0370183 0, відповідач - 13.05.2013 року рекомендованою поштою №79018 1134998 7 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 16.05.2013 року відкладено на 18.06.2013 року.

Розгляд справи 18.06.2013 року відкладено на 09.07.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 09.07.2013 року з'явився, 02.07.2013 року подав клопотання (вх. №26890/13), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «БПФ» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00306584, знаходиться за адресою: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 188, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АА №566570 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, йому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (докази в матеріалах справи).

01.02.2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «БПФ» (надалі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди об'єкта нерухомості №30 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язувався передати за плату у тимчасове платне користування орендареві належні позивачу на праві колективної власності бетонні нежитлові приміщення площею 54, 57 м. кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а орендар зобов'язувався прийняти у тимчасове платне користування визначені в договорі нежитлові приміщення та сплачувати орендодавцю орендну плату.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 2.1. договору об'єкт оренди орендується для виробництва меблів.

Розділом 3 договору встановлено порядок передавання об'єкта в оренду, розділом 4 - строк оренди.

Так, відповідно до пункту 3.1. договору передача орендарю об'єкта, що орендується, здійснюється за Актом приймання-передачі, який складається та підписується представниками сторін і скріплюється печаткою одночасно з підписанням договору.

Згідно пункту 3.4. договору об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що строк дії договору становить одинадцять місяців з дня підписання Акту приймання-передачі.

Розділом 5 договору передбачено орендну плату та розрахунки за договором, розділами 6 та 7 - права та обов'язки сторін за договором.

Так, відповідно до пункту 5.1. договору розмір орендної плати за об'єкт, що орендується, в цілому складає 1 364 грн. 25 коп. з урахуванням податку на додану вартість за місяць оренди.

Згідно пункту 5.2. договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, вказаний у договорі не пізніше п'ятого числа кожного місяця. Нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі об'єкта, що орендується, та здійснюється по день повернення об'єкта, що орендується за Актом, включно.

Відповідно до пункту 5.3. договору орендар зобов'язувався протягом десяти календарних днів з дати прийняття об'єкта, що орендується, за Актом прийому-передачі, перерахувати орендну плату за перший та останній місяці авансом.

Пунктом 5.5. договору встановлено, що вартість комунальних послуг, у тому числі послуг на утримання прибудинкової території та послуг по технічному обслуговуванню приміщення та внутрішньобудинкових мереж, а також використаної орендарем електроенергії не входить до загального розміру орендної плати і підлягає додатковому відшкодуванню орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Згідно пункту 5.6. договору вартість зазначених у пункті 5.5. договору відшкодовується орендарем на поточний рахунок орендодавця, який зазначено в договорі, не пізніше п'ятого числа кожного місяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до пункту 7.1. договору орендар зобов'язувався використовувати об'єкт оренди виключно за цільовим призначенням, у відповідності до меті оренди, визначеної пунктом 2.1. договору; утримувати об'єкт оренди ц повній справності, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати орендодавцю вартість послуг, визначених у пункті 5.5. договору.

Згідно пункту 8.1. договору повернення орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється за Актом прийому-передачі, який складається та підписується представниками сторін і скріплюється печаткою, протягом трьох календарних днів з дати закінчення строку оренди, визначеного договором.

Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов'язання, яке виникає з договору, сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним законодавством України, проте положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року, а також інші нормативні акти, що регулюють оренду державного та комунального майна, до цього договору не застосовуються. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, Актом здачі-приймання від 01.04.2012 року б/н, який є додатком №2 до договору, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування бетонне приміщення площею 54, 57 м. кв. Актом здачі-приймання від 28.09.2012 року б/н, який є додатком №3 до договору, орендар повернув, а орендодавець прийняв бетонне нежитлове приміщення площею 54, 57 м. кв. Вказані акти підписано повноважними представниками сторін та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором.

Відповідач своїх обов'язків зі сплати орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та витрат на технічне обслуговування приміщень і внутрішньобудинкових мереж належним чином не виконав, сплатив 8 817 грн. 48 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2 945 грн. 17 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

Так, відповідачем не оплачено виставлені позивачем до оплати рахунки від 31.07.2012 року №556, від 31.08.2012 року №655 та від 28.09.2012 року №749, а також Акти приймання-передачі робіт (надання послуг) від 31.07.2012 року №545, від 31.08.2012 року №636, від 28.09.2012 року №822 (належним чином завірені копії рахунків та актів в матеріалах справи). Заборгованість із сплати орендної плати за липень становить 991 грн. 60 коп., відшкодування вартості спожитої електроенергії - 37 грн. 49 коп., витрат на технічне обслуговування приміщень і внутрішньобудинкових мереж - 68 грн. 00 коп.; зі сплати орендної плати за серпень 2012 року - 1 364 грн. 25 коп., відшкодування вартості спожитої електроенергії - 37 грн. 49 коп., витрат на технічне обслуговування приміщень і внутрішньобудинкових мереж - 68 грн. 00 коп.; орендної плати за вересень 2012 року - 272 грн. 85 коп., відшкодування вартості спожитої електроенергії - 37 грн. 49 коп., витрат на технічне обслуговування приміщень і внутрішньобудинкових мереж - 68 грн. 00 коп.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за користування приміщенням за період з липня по вересень 2012 року включно становить 2 628 грн. 70 коп., з відшкодування вартості спожитої електроенергії - 112 грн. 47 коп., з сплати витрат на технічне обслуговування приміщень і внутрішньобудинкових мереж - 204 грн. 00 коп., станом на момент розгляду справи по суті доказів її погашення сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між сторонами з господарського Договору оренди об'єкта нерухомості від 01.04.2012 року №30.

Частиною 2 статті 175 ГК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми - юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 44 грн. 66 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до приписів статті 625 ЦК України (розрахунок суми трьох відсотків річних в матеріалах справи).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, суд оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань зі сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь стягувача: Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 188; код ЄДРПОУ 00306584) 2 628 грн. 70 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 112 грн. 47 коп. відшкодування вартості спожитої електроенергії, 204 грн. 00 коп. відшкодування витрат на технічне обслуговування приміщень і внутрішньобудинкових мереж та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

09.07.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 10.07.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.