Рішення № 32314912, 04.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8524/13-ц

Провадження №2/761/4555/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

04 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарях Подмазко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про виплату страхового відшкодування та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.05.2012 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хюндай Поні» д/н НОМЕР_5 скоїла проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора та допустила зіткнення з автомобілем «Део Ланос» д/ НОМЕР_3, належний позивачеві. Автомобіль позивача в результаті ДТП зазнав пошкоджень. ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні ДТП, про що свідчить постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.06.2012 р. Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП було застраховано ПрАТ «СК «Лафрт» згідно полісу АА6030843.Сума матеріальних збитків спричинених позивачу встановлена експертною установою СПД ОСОБА_3 і складає 5 803,54 грн. Також за проведення дослідження позивачем сплачено 700,00 грн. Позивач повідомив страхову компанію про страхову подію, надав всі необхідні документи для отримання відшкодування, що їх було отримано відповідачем 05.11.2012 р. За результатами розгляду заяви позивача відповідачем було складено Страховий акт № 15-12-01994-01/1 та прийнято рішення про сплату страхового відшкодування. Проте станом на 22.03.2013 р. страхове відшкодування виплачено не було. За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 5 803,54 грн., витрати на проведення експертного дослідження у сумі 700,00 грн., 119,00 грн. за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування відповідно до положень ст. 992 ЦК України та ст. 36 Закоу України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслав в адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутність та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.

Суд, керуючись ст.ст. 169. 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представників позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 30.05.2012 р. на перехресті а/д Одеса-Мелитополь та вул. Паустовського в м. Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Деу д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1

Як свідчить постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.06.2012 р. ОСОБА_2 скоїла проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора та допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який рухався у поперечному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Транспортний засіб Деу д/н НОМЕР_3, який отримав пошкодження під час ДТП належить ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наявного в матеріалах справи.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи винної у ДТП була застрахована ПрАТ СК «Лафорт» позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та надано всі передбачені чинним законодавством України документи для отримання страхового відшкодування.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з Висновку № 177/12 експертного авто товарознавчого дослідження про встановлення матеріального збитку, складеного на замовлення ОСОБА_1СПДФО ОСОБА_3. 03.10.2012 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження у ДТП становить 5 803,54 грн.

За складання Висновку позивачем було сплачено суму у розмірі 700,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 24.10.2012 р.

Страховий випадок відповідно ст. 8 Закону України «Про страхування» - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

14.11.2012 р. в адресу ОСОБА_1 надійшов лист ПрАТ СК «Лафорт», який свідчить про те, що страхова компанія розглянула надані документи за страховим випадком, що стався 30.05.2012 р., був складений страховий акт №15-12-01994-01/1 та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування.

Станом на день розгляду справи, доказів, які свідчили б про найдене виконання з боку страхової компанії прийнятого рішення про виплату позивачу страхового відшкодування відсутні.Не отримано таких доказів і під час розгляду даної справи по суті.

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент ДТП, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 5000 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За встановлених обставин, беручі до уваги рішення прийняте ПрАТ СК «Лафорт» про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 30.05.2012 р., беручі до уваги відсутність доказів що свідчили б про виконання відповідачем своїх обов'язків, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення зі страхової компанії суми страхового відшкодування та витрати на проведення експертного дослідження.

Приймаючи рішення про розмір страхового відшкодування, суд керуючись ст. 57 ЦПК України, вважає за можливе покласти в його основу розмір збитків, зазначених у Висновку №177/12 експертного авто товарознавчого дослідження від 03.10.2012 р.

Таким чином на користь ОСОБА_1 з відповідача підлягають стягненню страхове відшкодування у розмірі 5 803,54 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 700,00 грн.

За приписами ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

В свою чергу ст. 36.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, що його було перевірено в судовому засіданні, пеня за прострочення виплати страхового відшкодування по 26.03.2013 р. становить 119,00 грн.

Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 5 803, 54 грн., 700,00 грн. витрати понесені за складання висновку щодо відновлювального ремонту автомобіля та пеня у сумі 119,00 грн., а всього 6 622,54 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 3,11,57,60,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,979,992,998 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Лафорт», м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10 (Код ЄДРПОУ 25005889) на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 6 622 грн. 54 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Лафорт», м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя