Рішення № 32314804, 14.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/24526/2012

Провадження №2/761/2024/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бойчук С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійсним кредитного договору та за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2011р. позивач ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 37/14/07-НВС від 16 червня 2007р. (далі по тексту - договір) у сумі 2337735,6 грн.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 червня 2012р. цивільну справу за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

В жовтні 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсним договору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 р. цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсним договору та за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - об`єднанні в одне провадження.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 16 червня 2007 р. між сторонами був укладений договір. Кредитні кошти надавалися на придбання нерухомого майна у сумі 234000,0 дол. США на термін до 16 червня 2027 року. Процентна ставка за користування кредитними коштами була встановлена з перемінної процентної ставки, що становить 11% річних і фіксованої процентної ставки, що становить 1,83% річних.

16 червня 2007 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1, якою були внесені зміни до п.3 ч.1 договору, а саме було зазначено, що у зв'язку можливістю часткового дострокового погашення позичальником суми кредиту, йому було дозволено здійснювати часткове дострокове погашення кредиту один раз на кожен календарний квартал погашення кредиту, разовим платежем, в сумі, не менше ніж еквівалент 2000,0 дол. США за курсом НБУ на день здійснення такого дострокового погашення.

На думку позивачки ОСОБА_1 договір повинен бути визнаний судом недійсним на підставі положень ст. ст. 203, 215 ЦК України; ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Постанови Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» за № 168 від 10 травня 2007р. (далі по тексту - Правила).

В свою чергу позивач ПАТ «Кредитпромбанк», з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог просив суд стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 суму заборгованості за договором у розмірі 374124,39 дол. США, що за курсом НБУ становить 2990376,25 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, поданий нею позов, з підстав, викладених в позові, просив суд його задовольнити, і відмовити в задоволенні позову ПАТ «Кредитпромбанк».

В свою чергу представник ПАТ «Кредитпромбанк» заперечував проти позову ОСОБА_1 зазначаючи, що у такий спосіб боржниця намагається затягнути розгляд справи про стягнення з неї заборгованості за кредитом, просив суд поданий позов про стягнення заборгованості задовольнити і відмовити в задоволенні позову про визнання недійсним договору.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов про визнання недійсним договору не підлягає задоволенню, а позов про стягнення заборгованості за договором слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 16 червня 2007р. між сторонами було укладено договір, відповідно до якого банк надав позичальниці кредит, а остання прийняла його на наступних умовах: кредитні кошти надавалися на придбання нерухомого майна у сумі 234000,0 дол. США на термін до 16 червня 2027 року. Процентна ставка за користування кредитними коштами була встановлена з перемінної процентної ставки, що становить 11% річних і фіксованої процентної ставки, що становить 1,83% річних.

За заявою боржниці про видачу готівки 3TR.95612.1 від 16 червня 2007 р., кредитором під розпис їй було видано 234000,0 дол. США.

Згідно п.5.1 та п.6.1 частини №2 за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти.

За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором позичальник несе відповідальність у порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3 частини 1 договору, за кожен календарний день прострочки від суми простроченого платежу. Зазначена пеня сплачується додатково від прострочених сум; за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору, в тому числі за ненадання банку у встановлений цим договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачена цим договором, сплачувати банку штраф у розмірі 3 процентів від суми кредиту. Сплата штрафу не звільняє позичальника від порушених умов цього договору (п. 6.1. договору).

16 червня 2007 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 в зв'язку з можливістю часткового дострокового погашення позичальником суми кредиту, наданого згідно з умовами кредитного договору, сторони досягли згоди в п. 3 частини 1 кредитного договору дозволити здійснювати часткове дострокове погашення кредиту позичальнику один раз на кожен календарний квартал користування кредитом, разовим платежем, в сумі, що не менше ніж еквівалент 2000,0 дол. США за курсом НБУ на день здійснення такого дострокового погашення.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору, вказаним позовом, позивачка просила суд визнати недійсним укладений між сторонами договір на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки до укладання кредитного договору, вона не отримала від відповідача всю інформацію, щодо умов кредитування, яка і відсутня в договорі, передбачену ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Постановою Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10 травня 2007р.

Згідно з п. 3.2., 3.3. Правил, кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді:

а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.

б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.

Згідно з п. 3 ч. 1 договору встановлюється, перемінна процентна ставка, що дорівнює процентній ставці встановленій банком за депозитними вкладами фізичних осіб сумою більш 20000,0 дол. США зі строком розміщення таких депозитних вкладів 12 місяців, зі щомісячною виплатою коштів за такими вкладами, без права поповнення таких депозитних та без пільгових умов повернення коштів за такими депозитними вкладами.

Позивачка вважає, що договір є недійсним, тому що за таких обставин споживач фінансової послуги не може спрогнозувати свої витрати на оплату процентів за користування кредитом.

Порядок розрахунку процентів за користування кредитом встановлений п. 3 ч. № 1 та п. 1.4 ч. № 2 договору.

Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Протягом всього часу розгляду справи в суді боржницею не було надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, які б підтверджували факти того, що кредитором було порушено вимоги Закону, підзаконних актів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що боржниця взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також сплати за обслуговування кредиту не виконує.

15 липня 2010 р. начальником Лівобережного відділення Київського регіонального департаменту ПАТ «Кредитпромбанк» було направлено боржниці письмове повідомлення - вимогу №17398/49.27-4125-49.27, з вимогою погасити до 13 серпня 2010р. всю заборгованість за договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором, станом на 17 жовтня 2012р. сума боргу становить 374124,39 дол. США, що за курсом НБУ складає 2990376,25 грн., і складається із: суми заборгованості за кредитом - 230292,42 дол. США; суми заборгованості за процентами - 109962,84 дол. США; суми пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 26849,13 дол. США; суми штрафу - 7020,0 дол. США.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що боржниця свої зобов'язання за договором не виконала, а тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з неї суми заборгованості у розмірі 374124,39 дол. США, що за курсом НБУ складає 2990376,25 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» підлягає стягненню судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3219,0 грн.; збору на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,0 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 60, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 203, 215, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 627, 638, 1054 ЦК України; ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; Постановою Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» за № 168 від 10 травня 2007р.; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійсним кредитного договору - залишити без задоволення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 37/14/07-НВС від 16 червня 2007р. у розмірі 374124 /триста сімдесят чотири тисячі сто двадцять чотири/ дол. 39 центів США, що за курсом НБУ складає 2990376 /два мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч триста сімдесят шість/ грн. 25 коп.; судовий збір у розмірі 3219,0 /три тисячі двісті дев'ятнадцять/ грн.; 120,0 грн. - збору на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: