Рішення № 32314446, 30.01.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/22543/2012

Провадження №2/761/1840/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Чернюк А.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії «Київське головне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», 3-і особи: Управління ДАІ ГУМВС України в Київській області, ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на автомобіль, мотивуючи тим, що між ОСОБА_3 та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір. На кредитні кошти ОСОБА_3 придбав транспортний засіб марки DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Оскільки ОСОБА_3 своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не виконав, банк звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом про звернення стягнення на предмет застави, який був задоволений. В порядку виконання рішення суду, ОСОБА_3 запропонував йому в середині жовтня 2011 року придбати в нього автомобіль DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. за ціною, яка рівна заборгованості за кредитним договором. Погодившись з його пропозицією, вони звернулися до відділення КБ «ПриватБанк»для вирішення питання погашення кредиту, де було ним сплачено в касі відділення банку кредит на суму 42397 грн.

Таким чином, як зазначив у позовній заяві позивач, він 10.12.2011 року фактично придбав автомобіль. Однак, враховуючи на той момент відсутність в нього коштів на реєстрацію автомобіля в органах ДАІ, з обліку його не знімав, а отримав від ОСОБА_3 довіреність, згідно якої ОСОБА_3 уповноважив його керувати, розпоряджатись, відчужувати та знімати з обліку вищевказаний транспортний засіб.

В подальшому, при спробі зняти з обліку автомобіль, йому стало відомо, що на вказаний автомобіль листом заступника директора індивідуального бізнесу Київського ГРУ ПриватБанк Заворотного І.Г. від 25.06.2009 року, Управлінням ДАІ у Київській області накладено арешт.

Позивач вважає, що накладений арешт на автомобіль перешкоджає йому користуватися ним, оскільки він знаходиться в його користуванні та в розпорядженні, а тому такий арешт порушує його права як власника даного автомобіля.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що боржником ОСОБА_3 була порушена процедура реалізації транспортного засобу, право власності на який просить визнати позивач. Оскільки автомобіль на момент передачі ОСОБА_3 позивачу знаходився в заставі на умовах Договору застави, а отже, заставодавець мав право відчужувати предмет застави лише за згодою заставодержателя.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіривши обставини справи, судом було встановлено, що 04.10.2006 року третя особа ОСОБА_3 уклав з ПАТ «КБ «ПриватБанк»кредитний договір на суму 59768,88 грн. для придбання транспортного засобу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 було укладено 04.10.2006 року Договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_3 надав у заставу автомобіль DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Оскільки ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, ПАТ «ПривтБанк»звернулося до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту. За наслідками розгляду справи рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19.09.2011 року позовні вимоги були задоволені.

Як було встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вирішив придбати у ОСОБА_3 спірний автомобіль.

У Філії «Київське Головне регіональне управління»ПАТ «ПриватБанк»позивачем 18.10.2011 року було погашено заборгованість за кредитним договором, укладеного між банком та ОСОБА_3, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.12-13). Даний факт підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

10.12.2011 року ОСОБА_3 була складена розписка про те, що він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 40000 грн. в якості повної договірної оплати за автомобіль DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

В зв'язку з відсутністю у позивача коштів необхідних для зняття з обліку автомобіля DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в органах ДАІ, 11.12.2011 року нотаріусом було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися даним автомобілем (а.с.10).

18.04.2012 року Керівник Вишгородського відділення Київського ГРУ ПриватБанку видав довідку для МРЕВ про те, що у зв'язку з повним погашенням кредиту на автомобіль, виданому ОСОБА_3, просить зняти заборону відчуження з автомобіля марки DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Даний автомобіль з реєстру обтяжень рухомого майна виведений.

Листом від 14.06.2012 року заступник начальника УДАІ ГУМВС України в Київській області повідомив представника позивача про те, що 26.06.2009 року до УДАІ ГУ МВС України в Київській області надійшов лист від заступника директора -керівника індивідуального бізнесу Київського ГРУ ПриватБанк Заворотного І.Г. з проханням внести в базу АІС «Арешт АМТ»автомобіль DAEOO LANOS TF69Y, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1., власником якого є ОСОБА_3 01.07.2009 року в відділі РЕР ДАІ з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області на вказаний автомобіль накладено арешт.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець може відчужити заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужити предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 передав позивачу у користування та розпорядження спірний автомобіль, який на той момент знаходився в заставі, в порушення умов Договору застави та ст. 586 ЦК України.

Так, судом також було встановлено, що підтверджується відповідними доказами, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором після ухвалення Вишгородським районним судом Київської області рішення була погашена, однак, власником транспортного засобу під час передачі автомобіля позивачу була порушена відповідна процедура щодо передачі у власність позивачу спірного автомобіля.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 208, 210 ЦК України та Закону України «Про дорожній рух», правочин щодо купівлі-продажу автомобіля повинен вчинятися в письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ст. 52-1 Закону України «Про дорожній рух»органи Державтоінспекції МВС здійснюють функції щодо державної реєстрації, перереєстрації та ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації та про їх власників; у випадках передбачених законом, здійснюють функції контролю з внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів.

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, перед відчуженням, передачею транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

При цьому, відповідно до Інструкції про проведення огляду транспортних засобів та їх реєстраційних документів під час реєстрації, перереєстрації і зняття з обліку, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 10.11.2005 року № 987 під час реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку в РЕП ДАІ автомобіля експертами здійснюється його огляд та огляд реєстраційних документів.

При реєстрації автомобіля також сплачуються відповідні податки та збори.

Підстави набуття права власності на майно чітко визначені цивільним законодавством.

Відповідно до п.п. 2,7, 8 Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України встановлено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відмовляючи в задоволені позову, суд виходить з того, що право власності на спірний автомобіль ніким не оспорюється, однак, як позивачем так і третьою особою ОСОБА_3 порушено процедуру щодо відчуження транспортного засобу та його придбання.

Крім того, отримавши відмову від органів ДАІ в знятті з реєстрації транспортного засобу при наявності довідки банку про повне погашення заборгованості за кредитним договором, ні позивач, ні третя особа ОСОБА_3 не оскаржили дії органів ДАІ в установленому законом порядку і таких доказів суду надано не було.

Оскільки спірний автомобіль у встановленому порядку не був знятий з реєстрації в органах ДАІ, відповідно не оглядався у встановленому законом порядку, будь-які платежі або збори також не сплачувалися, третя особа ОСОБА_3, передаючи у власність позивачу транспортний засіб на підставі довіреності, не вжив заходів щодо переоформлення транспортного засобу на іншого власника з урахуванням вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, а позивач не дотримався встановленого законом порядку набуття права власності на транспортний засіб, суд вважає, що підстав для визнання за позивачем права власності на автомобіль в судовому порядку немає.

Керуючись ст.ст. 208, 210, 328, 334, 586 ЦК України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про заставу», Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», ст.ст. 10, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Філії «Київське головне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», 3-і особи: Управління ДАІ ГУМВС України в Київській області, ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя