Вирок № 32314370, 11.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/10462/12

пр. № 1/759/61/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого - судді Почупайло А.В.

при секретарях Самсонюк А.О., Коверзюк І.С.

за участю прокурора Шаповалова І.В.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, інваліда 3 групи, працюючого охоронцем відділу охорони ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД», проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_3, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3 10 травня 2011 року, приблизно в 20.50 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля ринку «Елерон», розташованого по вул. Симиренка, 3-а в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв хуліганські дії відносно ОСОБА_2, заподіявши останньому тілесні ушкодження.

Так, ОСОБА_3 10 травня 2011 року, приблизно в 20.50 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля ринку «Елерон», розташованого по вул. Симиренка, 3-а в м. Києві, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_2, який стояв та спілкувався з ОСОБА_7

Підійшовши до ОСОБА_2, ОСОБА_3, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, застосовуючи невстановлений слідством предмет, якому притаманні ріжучі властивості для заподіяння тілесних ушкоджень, утримуючи його в правій руці, безпричинно наніс ним удар по шиї ОСОБА_2, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючої різаної рани шиї зліва, яке згідно судово - медичної експертизи № 956/е від 10 серпня 2011 року, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менше 21 доби.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України не визнав, та показав, що 10 травня 2011 року приблизно в 15.00 годин йому зателефонував сусід ОСОБА_6, який попросив допомогти йому косити траву за будинком АДРЕСА_3, на що він погодився. Приблизно в 18.00 годин того ж дня, вони разом з ОСОБА_6 почали вживати спиртні напої. Що відбувалося далі він не пам'ятає. До тями він прийшов через три дні, перебуваючи в лікарні. Від своєї матері він дізнався, що його обвинувачують в нанесені тілесних ушкодень людині.

Заявлені потерпілим ОСОБА_2 та Київською міською клінічною лікарнею № 17 цивільні позови не визнав.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 10 травня 2011 року, приблизно в 20.40 годин, він після роботи зайшов на ринок «Елерон», який розташований по вул. Симиренка в м. Києві де біля кіоску зустрів свого сусіда ОСОБА_7, з яким спілкувався. Коли він збирався уходити, якийсь чоловік, як пізніше він дізнався прізвище останнього ОСОБА_3, проходячи біля нього, вдарив його по шиї якимось предметом та пішов далі. Він спочатку не зрозумів що сталося, а ОСОБА_8, який стояв поряд нього, сказав що його вдарили ножем. Розвернувшись він побачив, що ОСОБА_3, який був одягнений у футболку та шорти червоного кольору, також розвернувся на відстанні приблизно 5 м від них, подивився на нього, сховав ніж в шорти та спокійно пішов далі. Він запам'ятав обличчя ОСОБА_3

Після цього ОСОБА_8 відвів його в поліклініку де йому надали першу медичну допомогу, викликали міліцію та швидку допомогу, яка його госпіталізувала в лікарню.

Раніше він не знав ОСОБА_3 Наполягає, що саме ОСОБА_3 наніс йому тілесне ушкодження.

Свої показання потерпілий ОСОБА_2, підтвердив у ході проведення очної ставки між ним та підозрюваним ОСОБА_3 30 червня 2011 року (т. 1 а.с. 103-105);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який показав, що 10 травня 2011 року, приблизно в 20.40 годин він на ринку «Елерон», який розташований по вул. Симиренка в м. Києві, зустрів свого сусіда ОСОБА_2, з яким став спілкуватись. В цей час між ними пройшов якийсь незнайомий йому чоловік, який нічого не кажучи, вдарив ОСОБА_2 в область шиї чимось, що утримував в правій руці, та не зупиняючись пішов далі. Обернувшись він побачив, що чоловік тримав в руці ніж, який став ховати в шорти, після чого пішов далі. Чоловік був одягнений у сіру футболку та шорти червоного кольору. Побачивши у ОСОБА_2 на шиї рану з якої шла кров, він зрозумів, що чоловік наніс удар ОСОБА_2 ножем. Він відвів ОСОБА_2 у поліклініку, яка знаходилась поруч, звідки викликали швидку медичну допомогу та міліцію. ОСОБА_2 було госпіталізовано у лікарню, а він разом з працівниками міліції, яким він описав прикмети, зовнішність особи, яка нанесла ОСОБА_2 удар ножем та, обличчя якої він бачив, поїхали шукати дану особу, проте її не знайшли. Працівникам міліції він також надав письмові пояснення. В подальшому він впізнав особу яка нанесла удар ножем ОСОБА_2 та була затримана працівниками міліції, якою виявився ОСОБА_3Наполягає на тому, що саме ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 удар ножем в шию.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який показав, що його брат ОСОБА_3 10 травня 2011 року, приблизно в 15.00 годин, пішов зі своїм товаришем ОСОБА_6 косити траву та повернувся додому, приблизно в 19.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Брат переодягнувся у червоні шорти, сіру футболку та повідомивши матір що іде вибивати борг з ОСОБА_11, пішов з квартири. Додому брат в цей день не повернувся. Він почав шукати брата. Мати ОСОБА_11 повідомила, що вона не бачила ОСОБА_3, після чого він звернувся в міліцію, де йому повідомили, що з вул. Картвелішвілі в лікарню швидкої допомоги забрали невідомого чоловіка без свідомості. Він поїхав в лікарню де впізнав свого брата, у якого були тілесні ушкодження та який вподальшому йому повідомив, що після того як він пішов вибивати борг, він нічого не пам'ятає, оскільки пребував в стані сильного алкогольного сп'яніння;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який показав, що працює оперуповноваженим ВКР в Святошинському РУ ГУМВС України в м.Києві. 11 травня 2011 року йому на виконання надійшли матеріали про те, що 10 травня 2011 року біля ринку «Елерон», який розташований по вул. Симиренка, 3-а в м. Києві, невідомий чоловік безпричинно вдарив ножем ОСОБА_2 Однією із прикмет чоловіка було те, що чоловік був одягнений в червоні шорти та футболку сірого кольору. Тогож дня, йому на виконання надійшло повідомлення про те, що в Київську міську лікарню швидкої медичної допомоги поступив невідомий чоловік, який був одягнений в червоні шорти та футболку сірого кольору. Також на виконання йому надійшов матеріал по заяві ОСОБА_13 про те, що її син ОСОБА_3 пішов з квартири та не повернувся. З пояснень ОСОБА_13 йому стало відомо, що її син був одягнений в червоні шорти та футболку сірого кольору.

Потерпілий та свідок по знімку, який він їм надавав, впізнали ОСОБА_3, як особу, яка нанесла потерпілому тілесне ушкодження.

Також в приміщенні КЛШМД, в присутності матері ОСОБА_3 - ОСОБА_13 та понятих, ним вилучалися речі в які 10 травня 2011 року був одягнений ОСОБА_3, а саме шорти червоного кольору та футболка сірого кольору, про що було складено відповідний протокол.

Встановивши, що чоловік, який 10 травня 2011 року біля ринку «Елерон», скоїв хуліганські дії, в ході яких заподіяв ножове поранення ОСОБА_2 та чоловік, що знаходився в Київській лікарні швидкої медичної допомоги, який був одягнений в червоні шорти та сіру футболку, це одна особа, а саме ОСОБА_3, він передав матеріали до слідчого відділу для прийняття рішення. Ним також виносилась постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по факту нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;

- протоколом огляду місця події від 10 травня 2011 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто місцевість навпроти кіоску з продажу тютюнових виробів, розташованого на території ринку «Елерон» що по вул. Симиренка в м. Києві (т. 1 а.с. 24 - 27);

- протоколом вилучення від 11 травня 2011 року згідно якого в кабінеті № 924 КЛШМД було вилучено та опечетано футболку сірого кольору та шорти червоного кольору. Як пояснила ОСОБА_13, дані речі належать її сину ОСОБА_3, який в даних речах 10 травня 2011 року пішов з дому та не повернувся, а 11 травня 2011 року його в даних речах було доставлено до КЛШМД (т. 1 а.с. 51);

- актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 738 від 14 липня 2011 року, згідно висновку якого ОСОБА_3 в момент інкримінованого йому діяння будь-яким психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав та за своїм психічним станом був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В даний час ОСОБА_3 також психічно здоровий і за своїм психічним станом здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 не потребує застосування до нього примусових мір медичного характеру (т. 1 а.с. 108-109);

- висновком судово-медичної експертизи № 956/е від 10 серпня 2011 року, згідно якого на момент звернення за медичною допомогою 10 травня 2011 року у ОСОБА_2 було виявлено тілесне ушкодження - непроникаюча різана рана шиї зліва, яке утворилося від дії предмету, якому притаманні ріжучі властивості, можливо ножа, не виключено у строк 10 травня 2011 року. За ступенем тяжкості вказане тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 23 квітня 2012 року та розпискою про отримання ОСОБА_13 речей ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 95, 96).

Показання підсудного ОСОБА_3 про те, що він не пам'ятає подій, що мали місце після 18.00 годин 10 травня 2011 року та не визнає свою вину в інкримінованому йому складі злочину, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Показання підсудного в цій частині спростовуються актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 738 від 14 липня 2011 року, згідно висновку якого ОСОБА_3 в момент інкримінованого йому діяння будь-яким психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав та за своїм психічним станом був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 перебував в стані простого алкогольного сп'яніння, що однак теж не позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними; показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідків, протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим, показання яких є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Зазначені показання підсудного ОСОБА_3, суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 296 КК України є правильною, оскільки він грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв хуліганство відносно потерпілого ОСОБА_2, яке супроводжувалось особливою зухвалістю яка виразилась в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжкими злочином, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем реєстрації в АДРЕСА_4, на час скоєння злочину суспільно корисною працею зайнятий не був, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є інвалідом 3 групи, працює, враховуючи його відношення до скоєного, думку потерпілого, щодо призначення міри покарання підсудному, що завдана злочином шкода потерпілому ОСОБА_2 та КМКЛ № 17 не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено та, вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без відбування покарання.

Заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 цивільний позов на суму 392 гривні 52 копійки, суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов на суму 2000 гривень, суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Речові докази по справі: футболку та шорти, що належать ОСОБА_3 та передані під зберігальну розписку ОСОБА_10, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки.

Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 1000 гривень, моральної шкоди 1000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні №17 (м. Київ-133, провулок Лабораторний, 14-20 р/р 35423005001329 в ГУДК в м. Києві, МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759 - 392 гривні 52 копійки.

Речові докази по справі: футболку та шорти, що належать ОСОБА_3 та передані під зберігальну розписку ОСОБА_10 - залишити ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту його проголошення.

Суддя: