Справа № 2607/15086/12
Категорія 33
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Богінкевич С. М. ,
при секретарях - Євдоченко О. В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київпастранс", третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 30 вересня 2012 року близько 14 години 15 хвилин на перехресті просп. Лісового та вул. Братиславській у м. Києві, третя особа ОСОБА_2, керуючи тролейбусом ЮМЗ-Т2, державний номерний знак НОМЕР_4, який належить КП «Київпастранс», в'їхав у зупинений на червоне світло автомобіль Мерседес-Бенц Віто, державний номерний знак НОМЕР_1, яким він керував.
Крім того вказує, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідно до звіту про вартість матеріально збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №283 матеріальна шкода, завдана йому внаслідок пошкодження автомобіля Мерседес-Бенц Віто державний номерний знак НОМЕР_1 становить 15 501 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривню 24 копійки.
Посилаючись на те, що йому діями відповідача заподіяна матеріальна шкода, яка не відшкодована, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з КП «Київпастранс», який є роботодавцем ОСОБА_2, 15 501 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривню 24 копійки - вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП внаслідок ДТП, 650 (шістсот п'ятдесят) гривень - за оплату проведення звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля, та судові витрати.
Також просить стягнути з відповідача спричинену йому діями останнього моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 5 000 гривень, мотивуючи її тим, що в результаті дій третьої особи ОСОБА_2 - працівника відповідача, він фактично був позбавлений можливості користуватись автомобілем, змінився його звичайний ритм життя в зв'язку з оформленням ДТП, судовим розглядом, що призвело до багатьох незручностей та позбавило його вільного часу та відволікало від роботи.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених вище та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник КП «Київпастранс» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю, посилаючись на його недоведеність щодо заподіяння як матеріальної так і моральної шкоди в зв'язку з просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 30 вересня 2012 року близько 14 години 15 хвилин на перехресті просп. Лісового та вул. Братиславській у м. Києві, ОСОБА_2, який керував тролейбусом ЮМЗ-Т2, державний номерний знак НОМЕР_4 не врахував технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення із зупиненим на червоне світло автомобілем Мерседес-Бенц Віто, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача (а.с.7-8) який належить на праві власності дружині позивача ОСОБА_3(а.с. 5).
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП (а.с.9).
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представником відповідача та обставина що третя особа - ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП «Київпастранс» на посаді водія тролейбуса.
Відповідно до висновку за звітом №283про вартість матеріально збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок пошкодження автомобіля Мерседес-Бенц Віто державний номерний знак НОМЕР_1 складає 15 501 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривню 24 копійки (а.с.11-17).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено 650 (шістсот п'ятдесят) гривень за проведення оцінки автомобіля, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №5/10 від 05 жовтня 2012 року (а.с.10).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо), як це зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1996 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про Практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування збитків повинно здійснюватись винною особою відповідно до реальної вартості втраченого майна.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що КП «Київпастранс» є особою відповідальною за заподіяну позивачу матеріальну шкоду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню повністю, оскільки на неодноразові пропозиції суду провести відповідну експертизу для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля представником відповідача були залишені без уваги.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не надано належних доказів на їх підтвердження, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того представник відповідача в судовому засіданні наполягала на поверненні пошкоджених деталей, які ще мають певну вартість та збереглись у позивача, але щодо повернення яких заперечував представник позивача, суд приходить до висновку про необхідність відмови зобов'язання позивача після отримання відшкодування майнової шкоди повернути КП «Київпастранс» пошкоджені деталі автомобіля, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
З огляду на те, що позивач заявив про неможливість повернення позивачем пошкоджених деталей автомобіля, що не підлягали ремонту, а докази щодо вартості зазначених деталей не досліджувалися судом під час судового розгляду справи, пояснення з цього приводу сторони не давали, а тому порушене питання представника відповідача про повернення зазначених деталей автомобіля не може бути вирішено судом.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 15 501 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривні 24 копійок, 650 (шістсот п'ятдесят) гривень - за проведення звіту по оцінці автомобіля, доведені повністю та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір саме в такому розмірі (а.с.4).
На підставі викладеного, ст.ст.11, 16, 22, 23, 395, 396, 1166, 1167 , 1187, 1188 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ", від 27.03.1992 року № 6, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 " Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди ", керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60,61, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київпастранс",третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (р/р 2600600012840 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) 15 501 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривню 24 копійки - матеріальної шкоди, 650 (шістсот п'ятдесят) гривень - за проведення авто товарознавчого дослідження а всього 16 151 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят одну) гривні 24 копійки.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (р/р 2600600012840 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) судові витрати в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. М. Богінкевич
Судове рішення № 32314276, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2607/15086/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: