Постанова № 32313744, 11.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа №805/6467/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1816,15 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Пікалов Д.В. за довіреністю № 9 від 18.02.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2757,32 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог податковим органом зазначено, що у відповідача виникла заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, суму якої визначено податковим повідомленням-рішенням № 0081731741 від 13.04.2012 року. Відповідачем частково заборгованість було погашено, проте, залишок недоотриманих сум податку бюджетом становить 2757,32 гривень. Оскільки відповідачем добровільно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби просить суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, надавши суду відповідну заяву, згідно якої у зв'язку із частковою сплатою боргу позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1816,15 грн. Позовні вимоги з урахуванням уточнень просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Таким чином, суд приймає уточнення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за позовною заявою, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства, про що є відомості у матеріалах справи. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

За відомостями адресно-довідкового відділу Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області фізична особа громадянин ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Як свідчать матеріали справи, між громадянином ОСОБА_1 (покупець) та Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради (продавець) 04 лютого 2004 року укладений договір купівлі-продажу окремо розташованої будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно умов договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю окремо розташовану будівлю корисною площею 885,5 кв. м та споруди (огорожа № 12,13), замощення - І, що розташовані за вищевказаною адресою. Право власності відповідача зареєстроване у визначеному чинним законодавством порядку.

Факт користування об'єктами нерухомого майна та, відповідно, земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти, не заперечується.

З наявних у справі письмових доказів, пояснень представника позивача і матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0081731741 від 13.04.2012 року податковим органом фізичній особі ОСОБА_1 нарахований земельний податок у розмірі 8360,87 гривень. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 30.06.2012 року, про що свідчить підпис останнього на корінці податкового повідомлення-рішення № 0081731741 від 13.04.2012 року.

У зв'язку з частковою сплатою сум грошового зобов'язання, станом на час розгляду справи податковий борг перед бюджетом становить 1816,15 гривень.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Обєктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Порядок обчислення плати за землю встановлений статтею 286 Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення № 0081731741 від 13.04.2012 року було визначено суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання з земельного податку.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення рішення (п. 287.5 ст.287 ПКУ № 2755-VI).

Проте, в порушення вищенаведених правових норм, суму земельного податку у повному обсязі у встановлений законодавством термін відповідачем до бюджету сплачено не було.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

З метою стягнення заборгованості податковим органом відповідачу направлялася податкова вимога № 13 від 04.09.2012 року, яку було отримано останнім 10.09.2012 року. В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги.

Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується добровільно несплачений податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1816,15 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог та уточнень до них, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 1816,15 гривень.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-72, 94, 98, 137, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1816,15 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до місцевого бюджету (розрахунковий рахунок 31112104700059, код платежу 13050300, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016) податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 15 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 11 червня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 17 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.