Рішення № 323132, 11.12.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.06

Справа № 8/566-06.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут»

до першого відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

«Сумитеплосервіс»

про визнання недійсним договору поруки

та стягнення 654 774 грн. 50 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Представники сторін:

Від позивача Прядко В.М.

Від першого відповідача не прибув

Від другого відповідача не прибув

Суть спору: Позивач просить визнати недійсним договір поруки № 2405/1 від 24.05.2005р., укладений між ТОВ «Сумигаззбут», ВАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Сумитеплосервіс» та стягнути на його користь з ВАТ «Сумиобленерго» 654 774 грн. 50 коп., перераховані позивачем на розрахунковий рахунок ВАТ «Сумиобенерго» протягом травня-липня 2006р. відповідно до договору поруки № 2405/1 від 24.05.2005р.

Перший та другий відповідач відзиву на позовну заяву не подав і в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив:

24 травня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сумигаззбут", Відкритим акціонерним товариством „Сумиобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сумитеплосервіс" було підписано договір поруки № 2405/1.

Згідно умов даного договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут» поручалося перед ВАТ „Сумиобленерго" за виконання ТОВ „Сумитеплосервіс" своїх зобов'язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сумигаззбут" здійснює свою діяльність на підставі Статуту та Свідоцтва про державну реєстрацію. Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ „Сумигаззбут" від 23 травня 2005 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут» обрано Кратенко Володимира Івановича.

Пунктом 7.6. розділу 7 Статуту нашого підприємства передбачено, що виключною компетенцією загальних зборів товариства є прийняття рішень про майнове поручительство товариства за зобов'язаннями третіх осіб. Генеральний директор Кратенко В.І. підписуючи даний договір не мав такого рішення загальних зборів. Отже, він діяв з перевищенням власних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Абзацом другим частини другої статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що правочин, який вчиняє особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. З огляду на встановлені фактичні обставини даної справи та наведені законодавчі приписи оспорюваний договір не відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України та потребує визнання його у зв'язку з цим недійсним.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно з Цивільним кодексом бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що надання поручительства є фінансовою послугою. Згідно статті 5 вказаного закону фінансові послуги можуть надаватися фінансовими установами. Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. ТОВ «Сумигаззбут» на момент підписання оспорюваного договору не мало статусу фінансової установи і отже, не могло поручатися за виконання третьою особою зобов'язань.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" у разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу (ліцензії, патенту) на провадження певного виду господарської діяльності договір, безпосередньо пов'язаний з такою діяльністю, повинен бути визнаний недійсним на підставі Цивільного кодексу, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У відповідності з договором поруки № 2405/1 від 24 травня 2005 року позивач - ТОВ «Сумигаззбут» протягом травня - липня 2005 року перерахував ВАТ „Сумиобленерго" грошову суму у розмірі 654 774 грн. 50 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Вказана сума підлягає поверненню ТОВ «Сумигаззбут», як отримана першим відповідачем за недійсним договором.

Враховуючи зазначені обставини, господарський суд вважає, що матеріалами справи підтверджується, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, тому відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу такий договір повинний бути визнаний недійсним.

З урахуванням віх обставин справи, держмито в доход державного бюджету України в сумі 6 547 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. суд стягує з першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір поруки № 2405/1 від 24.05.2005р., укладений між ТОВ «Сумигаззбут», ВАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Сумитеплосервіс» .

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (м.Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 23293513) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут» (м.Суми, вул. Лебединська, 15, код 30770661) 654 774 грн. 50 коп. боргу, 6 547 грн. 75 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.І.КІЯШКО