Рішення № 32312294, 23.05.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-37/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 березня 2011 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.

при секретарі - Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 20000 грн. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 9 листопада 2006 року, близько 21 год. 30 хв., відповідач, у порушення вимог п.2.9. Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного спяніння керував автомобілем ВАЗ 2107, д.н. Є 7308 ІХ, і рухався по автодорозі сполученням Любівщина-Ярмаки-Петрівці у напрямку с.Любівщина Миргородського району Полтавської області. На одній з ділянок руху, поблизу с Єрки Миргородського району, ОСОБА_2, не оцінивши дорожню обстановку, у порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху допустив наїзд на мотоцикл ІЖ П-2, під керуванням ОСОБА_3, пасажиром якого був позивач, внаслідок чого він отримав тілесні пошкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя. Крім того, внаслідок ДТП йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він вибився з нормального ритму життя, вимушений лікуватися до цього часу, змінити роботу, змінився його зовнішній вигляд.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити. Під час судового розгляду справи, 25.02.2011р., позивач, користуючись своїми правами, передбаченими ч.2 ст.31 ЦПК України, збільшив розмір позовних вимог просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Представник позивача ОСОБА_4 збільшені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Представник позивача адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважав, що є всі підстави для їх задоволення, посилаючись на те, що вина відповідача у скоєнні злочину встановлена постановою Миргородського міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України внаслідок акта амністії, а розмір завданої моральної шкоди науково визначений висновком судово-психологічної експертизи № 944 від 24.01.2011р.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, вважав, що розмір моральної шкоди позивачем дуже завищений, крім того, в цілому не заперечуючи обставин дорожньо-транспортної пригоди, зазначав, що у скоєнні ДТП є також і вина позивача, оскільки він сів в якості пасажира на мотоцикл, водій якого перебував у стані алкогольного спяніння. Пояснив, що він надавав відповідачу допомогу по оплаті лікування одразу після ДТП, на підтвердження чого надав розписки на суму 2300 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови Миргородського міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України, 9 листопада 2006 року, о 21 год. 30 хв., водій ОСОБА_2, у порушення вимог п.2.9. Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі сполученням Любівщина-Ярмаки-Петрівці у напрямку с.Любівщина Миргородського району. На одній з ділянок руху, поблизу с Єрки Миргородського району, водій ОСОБА_2, не оцінивши дорожню обстановку, в порушення вимог п.12.3 ПДР України, виявивши, що попутно рухався мотоцикл «ІЖ П-2», під керуванням водія ОСОБА_3, не застосувавши термінового гальмування, допустив на нього наїзд. В результаті наїзду пасажир мотоцикла ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя. Постанова набрала законної сили 29 квітня 2010 року (а.с.5).

Обставини справи встановлені також матеріалами кримінальної справи № 1-55/2010 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оглянутої у судовому засіданні.

Відповідно до висновку додаткової комплексної судовомедичної та автотехнічної експертизи № 65/296 від 08.05.2009 року (кримінальна справа № 1-55/10, а.с.273-277) ОСОБА_1 отримав тілесні пошкодження у вигляді: забою головного мозку, закритого перелому правої малоберцової кістки, відривного фрагментарного перелому краю зовнішнього виростку великогомілкової кістки зі зміщенням назовні, пошкодження мяких тканин в зовнішньому відділі стегна на рівні колінного суглобу та н/третини стегна, розмозження лівої вушної раковини, рани голови, виникли від дії тупих предметів, по давності можуть відповідати вказаному строку і відносяться до пошкоджень середньої ступені тяжкості як такі, що спричинили довгостроковий розлад здоровя.

Висновком додаткової судової автотехнічної експертизи № 714/715 від 30 жовтня 2008 року, який міститься у матеріалах кримінальної справи № 1-55/2010 (а.с.190-196), встановлено, що дії водія ОСОБА_2 в умовах місця пригоди, не відповідали вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з пригодою.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Згідно ст. 1167 ч.2 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, є законними та обґрунтованими матеріалами справи.

Згідно п. 9 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В ході розгляду справи проведена судово-психологічна експертиза на предмет спричинення позивачу моральних страждань та їх розміру. Експертиза виконана Полтавським відділенням Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6 .

Згідно висновку експертизи № 944 від 24.01.2011року, дорожньо-транспортна пригода, що сталася 9 листопада 2006 року на автодорозі Любівщина-Ярмаки-Петрівці поблизу с.Єрки Миргородського району та її наслідки справили психотравмуючий вплив на особистість ОСОБА_1 Внаслідок травмування в ході ДТП ОСОБА_1 завдано фізичних страждань, значних перешкод для здійснення його звичної життєдіяльності та усталеного соціального функціонування, подолання яких вимагає від нього додаткових надлишкових зусиль, порушено життєві перспективи ОСОБА_1 в частині трудової діяльності, знизилась якість його усталеного життя. ОСОБА_1 зазнав негативних змін в його емоційному стані у вигляді значної зосередженості на психотравмуючих переживаннях повязаних із наслідками ДТП: стану психічного дискомфорту, напруженості, викликаних утиском базових потреб у фізичному здоровї і благополуччі, провідних особистісних потреб в самореалізації, професійному та соціальному зростанні, вільній побудові життєвих планів. Указані негативні зміни перешкоджають активному соціальному функціонуванню ОСОБА_1 як особистості, і йому заподіяно суттєвих моральних страждань з орієнтовним розміром відшкодування моральної шкоди 108 мінімальних заробітних плат ( в грошовому еквіваленті станом на момент складання висновку 101628 гривень) (а.с. 40-47).

Суд приймає до уваги вказаний висновок, як такий, що узгоджується з іншими матеріалами справами, однак, вважає що грошова сума на відшкодування шкоди підлягає стягненню з відповідача в меншому розмірі, враховуючи те, що шкода, відповідно до матеріалів кримінальної справи, заподіяна позивачу спільними діями відповідача та іншої особи ОСОБА_3, одразу після ДТП відповідачем вживалися заходи по частковому відшкодуванню завданих збитків (а.с.27, 28), а також виходячи з вимог розумності і справедливості. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 35000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем понесені судові витрати по сплаті за проведення судово-психологічної експертизи в сумі 3436,80 грн. (а.с.60), які підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 15, 88, 110, 118-120, 122, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 35000 грн. (тридцять пять тисяч гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди та 1202,88 грн. (одну тисячу двісті дві гривні 88 коп.) у відшкодування понесених судових витрат.

Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 36202,03 (тридцять шість тисяч двісті дві гривні 88 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 8,50 грн. (вісім гривень 50 коп.) судового збору на р/р 31417537700012; код бюджетної класифікації 22090100, одержувач платежу місцевий бюджет м. Миргорода, код ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019 та 37 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на р/р 31212259700012; призначення платежу: код 22050000 "оплата витрат за ІТЗ розгляду справ у судах" до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, отримувач: Державний бюджет м. Миргорода 22050000, код одержувача за ЄДРПОУ 34698720, банк отримувача ГУДК України в Полтавській області, місцезнаходження банку м. Полтава МФО 831019.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя:

ОСОБА_7